Ситуаційні задачі

Задача 1.

Дитина народилася при терміні вагітності 40 тижнів, без ускладнень. Після народження вона закричала одразу. Дихання було адекватним. Через 1 хвилину дитина була рожевою і активною. Після народження акушерка ретельно витерла немовля теплою пелюшкою і поклала його на груди матері. Вона одягнула шапочку на голівку дитини. Відразу після народження обробила очі дитини 0,5% еритроміциновою маззю. Через 15 хв вона зважила дитину, тому що їй необхідно було повідомити масу дитини батькові; наклала клему на пуповину. Температура дитини через 30 хв була 36,2° С (гіпотермія легкого ступеня).

Питання:

1. Чи все було зроблено правильно?

2. Що необхідно було зробити?

Відповіді:

1. Ні. А саме:

• профілактика офтальмії була проведена відразу після народження.

• дитина була відокремлена від матері після 15 хвилинного контакту «шкіра до шкіри»;

• її дуже рано зважили і рано клемували пуповину.

2. Дитину треба було відразу після народження покласти на контакт «шкіра до шкіри» з матір’ю, одягнувши шапочку і шкарпетки і спостерігати за нею на протязі 2-ох годин. Зважування дитини, обробку і клемування пуповини треба провести після закінчення контакту «шкіра до шкіри» (через 2 години після народження). Профілактику офтальмії треба було провести після контакту матері і дитини, але не пізніше першої години життя дитини.

Задача 2.

Дитина народилась доношеною, оцінка за шкалою Апгар 7-8 балів. Контакт з матір’ю «шкіра до шкіри» впродовж 2 годин після народження. Знаходилась на сумісному перебуванні. Виписана на 3 добу з клемованим пуповинним залишком. На 6 добу життя пуповинний залишок відокремився. Шкіра навколо пупкової ранки не змінена, край ранки без ознак запалення. Мати помітила на дні пупкової ранки рідину, схожу на гній, та негайно викликала лікаря.

Питання:

1. Оцінити ситуацію?

2. Що необхідно зробити?

Відповіді:

1. Дитина не має загрозливих симптомів, при яких слід звертатися негайно за медичною допомогою. Фізіологічний термін відпадання пуповинного залишку від 5 до 15 діб. Невеличка кількість мутного слизу помилково може бути прийнята за гній. Під дією повітря пупкова ранка підсихає.

2. Лікар-педіатр повинен при огляді оцінити імовірні ознаки інфекції (гіперемія, набряк, гнійне або сукровичне виділення, поганий запах). Він інформує матір щодо стану здоров’я дитини, дає рекомендації стосовно подальшого догляду за пупковою ранкою: обов'язкове ретельне миття рук матір’ю, пупкову ранку не треба накривати пов'язками або підгузками. Нема необхідності обробляти антисептиками та антибактеріальними засобами. Пупкову ранку необхідно підтримувати завжди сухою та чистою. При забрудненні (залишки сечі, випорожнень тощо) пупкову ранку необхідно відразу промити теплою кип’яченою водою та ретельно просушити чистою серветкою. Стежити за імовірними ознаками інфекції..

Задача 3

Дитина народилась на 38 тижні вагітності, з вагою 2 490, зріст 49см. Немовля активне, голосно кричить. Акушерка виклала дитину на живіт матері та обсушила її. Шкіра дитини рожева, дихання ефективне. Через 15 хвилин акушерка, враховуючи що вага менше 3000, перенесла дитину на реанімаційну поверхню під джерело променевого тепла для здійснення спостереження та первинного огляду лікарем неонатологом.

Питання:

1. Чи все було зроблено неправильно?

2. Що необхідно було зробити?

Відповіді:

1. Ні. Акушерка не одягла дитині чисті шапочку і шкарпетки, не накрила сухою чистою пелюшкою та ковдрою. Дитина була відокремлена від матері після 15 хвилинного контакту «шкіра до шкіри»;

2. Дитина має задовільний стан після народження. Мала маса при народженні не є показником до відокремлення дитини від матері. Дитину треба було відразу після народження викласти на контакт «шкіра до шкіри» з матір’ю, одягнувши шапочку і шкарпетки, накрити сухою чистою пелюшкою та ковдрою і спостерігати за нею на протязі 2-ох годин. Огляд дитини треба провести після закінчення контакту «шкіра до шкіри» (через 2 години після народження).