Первинна оцінка стану новонародженого

Відразу після народження дитини, під час її обсушування слід провести первинну оцінку стану новонародженого, враховуючи дані материнського анамнезу, перебігу вагітності та пологів щоб визначити чи потребує дитина спеціальної допомоги, чи її можна передати матері.

Оцінку стану новонародженого треба здійснити протягом перших 30 секунд після народження дитини!

Компоненти оцінки дитини після народження 

1. Врахувати характер навколоплідних вод і термін гестації.

2. Оцінити наявність та адекватність самостійного дихання, м’язовий тонус.

3. Виявити наявність чи відсутність вроджених вад розвитку.

4. Оцінити масу тіла (візуально).

Основні типи ситуацій:

Табл..1. Оцінка стану дитини при народженні

Дихання	Нормальне	Нерегулярне або відсутнє		Нормальне		Нормальне
Маса тіла/ термін вагітності	>2500; >37 тижнів	>< 2500; ><37 тиж		< 2500; ><37 тиж		><2500; ><37 тиж
Серцебиття	Якщо дитина дихає або кричить, має задовільний м’язовий тонус ЧСС не вимірюється	<100 уд.хв.		>100 уд.хв.		>100 уд.хв.
Вроджена вада розвитку/ пологова травма	відсутня	відсутня		відсутня		наявна
	Здоровий новонароджений		Дитина потребує реанімації		Мала вага при народженні		Вроджена вада розвитку/ пологова травма
	Медичний догляд за здоровою новонародженою дитиною		Медичний догляд за новонародженою дитиною з асфіксією		Медичний догляд за новонародженою дитиною з малою вагою при народженні			Медичний догляд за новонародженою дитиною з вродженою вадою розвитку/полог. травм.

Здорова новонароджена дитина: адекватно дихає або кричить, рухає всіма кінцівками, рожева, доношена, без вроджених вад розвитку.

Фізіологічні ознаки здорового новонародженого

Нормальне дихання встановлюється протягом 30 секунд після народження. Ознаки адекватного дихання новонародженого – крик і/або задовільні екскурсії грудної клітки: помітні регулярні рухи грудної клітки, частота і глибина дихальних рухів повинні зростати через декілька секунд після народження; дихальні рухи симетричні; нормальна частота дихання новонародженого становить 30-60 за 1 хвилину.

Частота серцевих скорочень повинна бути більше ≥ 100 ударів за хвилину після закінчення першої хвилини після народження (якщо дитина кричить, це свідчить, що вона дихає, тому медперсоналу не потрібно підраховувати частоту серцевих скорочень). Частоту серцебиття у дитини після народження необхідно завжди підраховувати при наявності меконію в навколоплідних водах. Вислуховування стетоскопом серцебиття над лівою стороною грудної клітки є найбільш надійним методом; підрахунок ЧСС ведуть протягом 6 секунд і, щоб отримати показник за 1 хвилину, отриманий результат множать на 10.

Здорове немовля народжується синім і поступово рожевіє після встановлення самостійного дихання. В нормі протягом 1-3 хвилин після народження рожевіють обличчя і грудна клітка дитини, при цьому руки й ноги можуть бути синюшного відтінку (акроціаноз); слизові оболонки здорової новонародженої дитини поступово також стають рожевими. Однак, цей фізіологічний процес є поступовим і може тривати до 10 хвилин, отже ціаноз в перші хвилини життя не вказує на необхідність додаткових втручань.

Акроціаноз – виникає внаслідок зменшення потоку крові до кінцівок і є варіантом норми відразу після народження. Акроціаноз без центрального ціанозу, як правило, не вказує на низький рівень кисню у крові дитини, однак може свідчити про наявність холодового стресу (гіпотермії) у новонародженого.

Здорова дитина - активна і має гарний м'язовий тонус (наявність самовільних активних рухів, добра флексія кінцівок).

Загрозливі симптоми

Самостійне дихання відсутнє.

Самостійне дихання неадекватне (тахiпное (> 60/хв), брадипное (< 30/хв), диспное, термінальне дихання (типу ґаспінґ), ретракції (втягнення піддатливих ділянок грудної клітки), парадоксальне” дихання (дихання типу „гойдалки”), експіраторний стогін (ґранти), роздування крил носа).

Апное - зупинка дихання у немовлят тривалістю ≥ 20 секунд., або менш тривала в поєднанні з ціанозом, блідістю, м'язовою гіпотонією чи брадикардією.

Центральний ціаноз визначається як синій колір слизових оболонок, губ і шкіри тулуба; вказує на низький рівень кисню у крові дитини.

Блідість або мармуровий рисунок шкіри можуть бути неспецифічними ознаками зменшеного серцевого викиду, важкої анемії, гіповолемії, гіпотермії або ацидозу.

Брадикардія < 100 серцевих скорочень за 1 хвилину.

Млявість або знижений м’язовий тонус (відсутність активних рухів, звисання кінцівок); відсутність м’язового тонусу вказує на високу ймовірність наявності розладів самостійного дихання.

Якщо у новонародженого немає небезпечних ознак, його дихання в нормі, слід відкласти перший огляд на 2 години та залишити дитину з матір’ю у безпосередньому контакті «шкіра до шкіри». Перебування дитини на грудях у матері сприяє ранньому початку грудного вигодовування та встановленню емоційних зв’язків між матір’ю і дитиною.

Якщо при первинному оцінюванні новонародженого були виявлені небезпечні симптоми, слід негайно провести повний огляд дитини.

Оцінка за шкалою Апгар. Шкала Апгар використовується для оцінки загального клінічного стану новонародженого. (Див. розділ «Асфіксія»).

Оцінка дитини за шкалою Апгар наприкінці 1 хвилини не є показанням до початку реанімації: рішення про необхідність проведення реанімації треба прийняти ще до кінця першої хвилини життя (первинна оцінка відразу після народження). Оцінка за шкалою Апгар характеризує загальний стан новонародженого та ефективність проведених реанімаційних заходів

Постнатальна оцінка морфо-функціональної зрілості проводиться за таблицями Дубовича або Балард (см. розділ «Недоношений новонароджений»).

Оцінка дихальних розладів проводиться за шкалою Довнеса та Сільвермана (див. розділ «Захворювання органів дихання»)

Результати первинної оцінки новонародженого повинні детально обговорюватися з матір’ю/родичами.

Більшість новонароджених є абсолютно здоровими і повинні перебувати з матір’ю. Дитину слід направляти у відділення новонароджених або у спеціальне педіатричне відділення тільки тоді, коли у новонародженого є небезпечні симптоми або значні вроджені вади.