13. Висновки

Критична ситуація авіапаливозабезпечення в Україні є основним фактором послаблення безпеки та рентабельності авіаперевезень, конкурентоспроможності авіаційних компаній, стримуючим фактором розвитку цивільної авіації в цілому, так як, згідно даних російських джерел, через низьку ефективність систем авіапаливозабезпечення витрати на авіаПММ досягають 60% від загальних витрат вітчизняних авіакомпаній (у державах Євросоюзу – 25-30%).

Встановлено, що погіршення систем авіапаливозабезпечення є чинником, що гальмує розвиток цивільної авіації.

В ході даної курсової роботи розроблено генеральний план об'єкту паливозабезпечення. Також виконано опис зон складу ПММ, визначено його основні функції. Для даного способу доставки палива та для виду палива здійснено опис необхідного обладнання, а саме: резервуари, фільтри, приймально-роздавальні патрубки, насоси, хлопавка та інше. Зроблено опис наливно-зливної залізничної естакади.

Визначено, що для забезпечення безперебійної роботи ділянки прийому та видачі ПММ фільтри повинні мати необхідну пропускну здатність, а насоси повинні перекачувати заданий об’єм палива з заданою швидкістю.

Розроблено основні вимоги з техніки безпеки та протипожежної безпеки витратного складу.

Дефіцит нафтопродуктів і їх значна вартість ставить економічне використання ПММ і ефективну роботу обладнання в одну із актуальних задач діяльності авіапідприємств. Цю задачу можну вирішити лише при умові правильної технічної експлуатації всього технологічного обладнання складу ПММ.

Проектування об'єктів складу ПММ дозволяє значно зменшити час, який витрачається на проведення основних технологічних операцій, що є доцільно з економічної точки зору. Це в свою чергу дозволяє вдало організувати процес видачі ПММ до повітряних суден, а це забезпечує безперебійну і швидку роботу аеропорту.

З метою вдосконалення системи авіапаливозабезпечення пропонується:

• створення нових зразків обладнання;

• удосконалення існуючих і створення нових технологічних процесів, впровадження сучасних і перспективних засобів автоматизації;

• створення нових матеріалів та новітніх технологій;

• розроблення нормативно-методичної бази, що відповідає міжнародним стандартам;

• використання нових матеріалів та новітніх технологій;

• розроблення автоматизованої системи контролю, обліку та аналізу технічного стану, надійності та безпеки систем транспортування, зберігання ПММ;

• створення нових видів палива та ПММ на основі наукових досягнень у хімічній промисловості;

• розробка нових видів біопалива, як більш екологічно чистого.

14. Перелік літератури, використаної при проектуванні

1. Никонов К.В. Конструкция технологического оборудования складов горюче-смазочных материалов: Учеб. пособие. - К.: КМУГА, 1996.-392 с.

2. Литвинов А.А. и др. Технология и техника заправки воздушных судов. Издательство "Машиностроение", 1976 г.

3. Приказ МГА №192 от 13.6.72 г. "Инструкция по эксплуатации складов ГСМ в предприятиях ГА".

4. Приказ МГА № 490 от 28.9.71 г. "Инструкция по применению и контролю качества ГСМ и спецжидкостей в ГА".

5. Наставление по службе горюче-смазочных материалов в гражданской авиации СССР. (НГСМ ГА-76)

5