1. Введення

Без цивільних повітряних перевезень неможливо уявити сучасне життя. Літак є найшвидшим видом транспорту, а також за статистикою найбезпечнішим. Поки ні залізничний, ні автомобільний транспорт не може досягти подолання значних відстаней за той час, за який вони долаються літаками. Цивільна авіація вже стала невід'ємною частиною сучасного життя, транспортні перевезення, пасажирські перевезення та комерційні служби авіадоставки користуються великою популярністю. Цивільна авіація регулюється декількома міжнародними організаціями, такими як ІКАО.

Цивільна авіація є значним споживачем нафтопродуктів. Високі вимоги до регулярності польотів, до надійності роботи всіх агрегатів обумовлює виконання великого обсягу робіт з підготовки авіаційних пально-мастильних матеріалів (ПММ) до заправки, до збереження їхньої кондиційності.

Технологія зберігання, транспортування і підготовки авіаПММ до заправки передбачає використання великої кількості спеціального устаткування і засобів автоматики, зосереджених на складах ПММ. Великі резервуарні парки, потужні зливно-наливні пристрої й інше спеціальне устаткування складу ПММ вимагають технічно грамотної експлуатації, потребують високоорганізованого виконання всіх технологічних процесів і проведення багатьох організаційно технічних заходів.

Дефіцитність нафтопродуктів і їхня велика вартість обумовлює ощадливе використання ПММ і ефективне використання устаткування, що є однією з актуальних задач діяльності авіапідприємств. Цю задачу можна вирішити тільки за умови грамотної технічної експлуатації всього технологічного устаткування складів ПММ.

Система авіапаливозабезпечення має такі проблеми:

• фізична спрацьованість та морально застаріле технологічне обладнання та засоби автоматизації об’єктів складів ПММ;

• потребують зміни та вдосконалення технологічні процеси транспортування, зберігання ПММ;

• не відповідають сучасним вимогам засоби аналізу, зв’язку та вимірювання параметрів ПММ;

• потребує удосконалення функціональне забезпечення технологічних об’єктів складів ПММ.

Мета курсової роботи – навчитися розробляти генеральний план перевалочного складу ПММ для зберігання світлих нафтопродуктів, враховуючи спосіб доставки ПММ, розу вітрів даної місцевості; навчитися розраховувати місткість резервуарного парку складу ПММ, підбирати резервуари необхідного типу в необхідній кількості; набути навичок планування зон складу ПММ та розміщення споруд в цих зонах.

2. Загальна характеристика спроектованого складу пмм та його споруд

Склад нафти і нафтопродуктів – це комплекс споруд, резервуарів і інших споруджень, призначених для прийому, збереження і видачі нафти і нафтопродуктів.

Потреба в нафтопродуктах середнього аеропорту обчислюється сотнями тонн і десятками найменувань. Склади ПММ авіаційних підрозділів забезпечують пальним, мастильними матеріалами і спецрідинами не тільки ПС, але й авіаційну наземну техніку обслу­говування. Номенклатура і кількість авіаПММ, що витрачаються, залежать від категорії аеропорту та річного обсягу перевезень.

На сьогодні аеропорти забезпечують такі види польотів:

• транспортні (повітряні перевезення пасажирів, вантажів і пошти);

• обслуговування різноманітних галузей народного госпо­дарства;

• навчально-транспортні польоти;

• перегонні польоти (доставка ПС на ремонт і з ремонту, до нового місця базування).

До основних характеристик роботи аеропорту відносять:

• річний обсяг перевезень;

• інтенсивність руху ПС за типами;

• приписний парк літаків за типами.

Правильний вибір організаційної схеми забезпечення аеропорту ПММ, а також необхідного комплексу споруджень і устаткування скла­ду ПММ може бути здійснений, якщо обґрунтована потреба аеропорту в нафтопродуктах по сортах і кількості, інтенсивність руху літаково­го парку за типами протягом кожної доби, а також визначені засоби доставки нафтопродуктів і їхні постачальники.

При визначенні місткості резервуарного парку складу ПММ і но­менклатури устаткування доцільно виходити з того, що склад повинний забезпечувати кондиційними ПММ і спеціальними рідинами літаки і гелікоптери аеропортів, авіаційно-технічні бази, стаціонарні і рухливі установки, агрегати і механізми, що знаходяться у безпосередньому веденні аеропорту, або інших підприємств цивільної авіації, що базуються на його території.

За своїми функціональними можливостями склади можуть бути витратними і перевалочними.

У кожному аеропорті передбачається, як правило, один витратний склад, що забезпечує такі технологічні операції:

• прийом ПММ;

• перекачування пального по внутрішньо-складських і зовнішніх трубопроводах;

• фільтрацію пального при прийомі до резервуарів;

• зберігання ПММ;

• відстоювання авіаПММ у резервуарах і виведення відстою;

• верхній забір пального з видаткових резервуарів;

• фільтрацію і водовідділення авіапального перед їхньою подачею до стаціонарних і пересувних засобів заправки;

• видачу ПММ для заправки літаків (рухомими і стаціонарними засобами) і для інших потреб аеропорту;

• видачу автотракторних ПММ;

• добавлення до пального спеціальних присадок;

• контроль якості ПММ у процесі прийому, зберігання і видачі;

• підрахунок кількості прийнятих ПММ, а також таких, що зберігаються та відпускаються;

• скорочення втрат, збирання та утилізація ПММ;

• підігрівання мастил і води, впорядкування сумішей авіамастил;

• збирання, зберігання і відвантаження відпрацьованих нафтопродуктів;

• охорону навколишнього середовища.

Залежно від ємності резервуарного парку склади ПММ розподіляють на три категорії (табл. 2.1):

Таблиця 2.1

Класифікація складів ПММ

Категорія	Загальна місткість, м3
I	100000
II	20000 - 100000
III	до 20000