2. Поточне фінансове планування

Поточне фінансове планування є конкретизацією перспектив­ного плану на плановий рік. Основними завданнями поточного фі­нансового планування на підприємстві є:

• забезпечення виробничої та інвестиційної діяльності необхідни­ми ресурсами;

• встановлення раціональних фінансових відносин з діловими партнерами (в т.ч. з банками);

• визначення шляхів ефективного вкладання капіталу;

• визначення оцінок ефективності використання капіталу;

• виявлення та мобілізація резервів збільшення прибутку.

Поточне фінансове планування спрямоване на розв’язання та­ких конкретних задач:

• які грошові кошти необхідні підприємству;

• які джерела їх надходження;

• як повинен здійснюватись розподіл прибутку та його використання;

• як забезпечується збалансованість доходів і витрат;

• як забезпечується збалансованість грошових потоків.

Складання фінансового плану за звичай відбувається в три етапи:

• аналіз очікуваного виконання фінансового плану поточного року;

• розгляд та аналіз виробничих, маркетингових показників пла­нового періоду;

• розробка проекту фінансового плану.

Основним інструментом поточного фінансового планування є планові бюджети. Згідно з сучасним трактуванням, плановий бю­джет - це короткостроковий плановий кошторис коштів (ресурсів), які є в розпорядженні підприємства для виконання визначених функцій і завдань у межах загальнофірмового планування.

Фінансовий план підприємства може містити такі документи бюджетного характеру:

• прогноз грошових надходжень і видатків;

• прогноз доходів і витрат операційної та іншої діяльності;

• прогнозний баланс активів і пасивів підприємства.

Маржинальний аналіз плану операційної діяльності. Цей розділ поточного фінансового плану спрямований на характеристи­ку ділової активності і здатності отримувати прибутки в сфері осно­вної операційної діяльності з виробництва і реалізації продукції під­приємствами виробничої сфери.

Цей підхід має в основі метод суми покриття постійних витрат (або за іншою назвою - метод маржинального прибутку) і його ме­тодичні особливості вимагають залучення додаткових даних, що не входять до звіту про фінансові результати. Це, зокрема, стосується класифікації операційних витрат підприємства на постійні і змінні.

Сума до покриття постійних витрат (маржинальний прибуток) - це чиста виручка від реалізації продукції з відрахуванням змінних витрат, отже вона містить постійні витрати та прибуток.

Наочне представлення економічного змісту категорій постійних витрат, змінних витрат, маржинального прибутку, на яких грунту­ються аналітичні коефіцієнти, дає наведена нижче графічна модель.

Зокрема, в маржинальному аналізі ефективності рекомендують­ся такі відносні показники:

• коефіцієнт здатності до покриття постійних витрат;

• коефіцієнт покриття постійних витрат; сила впливу операційного важеля; коефіцієнт «запасу міцності (або надійності)».