2.1.3. Формування та зміни власного капіталу, характеристи­ка складових власного капіталу за Балансом підприємства

Власний капітал є основою для початку і продовження госпо­дарської діяльності будь-якого підприємства, він є одним з найістот­ніших і найважливіших показників, оскільки виконує такі функції:

• довгострокового фінансування, оскільки його використання не має часових обмежень;

• відповідальності і захисту прав кредиторів, оскільки є для зо­внішніх користувачів інформації балансу мірилом відносин від­повідальності на підприємстві та забезпечує захист кредиторів від втрат;

• компенсації понесених збитків, оскільки на суму збитків змен­шується вартість власного капіталу;

• кредитоспроможності, оскільки при наданні кредиту перева­га надається (за інших рівних умов) підприємствам з більшою часткою власного капіталу;

• фінансування ризикованих інвестицій;

• самостійності і незалежності;

• розподілу доходів і активів підприємства - частки окремих власників у капіталі є основою при розподілі між ними частини прибутку, а при ліквідації підприємства - є основою розподілу майна між власниками.

Статутний капітал - це первісне джерело інвестування і фор­мування майна підприємства, він забезпечує регулювання відносин власності і управління підприємством, його розмір не може бути меншим за встановлену законодавством суму. Законодавчо вста­новлений мінімальний розмір статутного капіталу підприємств в формі господарських товариств з обмеженою (додатковою) відпо­відальністю - 100 мінімальних заробітних плат, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на момент державної реєстрації під­приємства та підприємств в формі акціонерних товариств - 1250 мінімальних заробітних плат, виходячи з розміру мінімальної заро­бітної плати на момент державної реєстрації підприємства.

Резервний капітал - це сума резервів, створених відповідно до чинного законодавства або установчих документів за рахунок не­розподіленого прибутку підприємства. Резервний капітал створю­ється у розмірі, встановленому установчими документами, але не менше 25 % статутного капіталу. Розмір щорічних відрахувань на поповнення резервного капіталу передбачається установчими доку­ментами та здійснюється за рахунок чистого прибутку, але не може бути меншим 5 % отриманого чистого прибутку. Резервний капі­тал призначається на покриття збитків, непередбачених витрат, на сплату боргів підприємства при його Ліквідації.

Пайовий капітал - це сума внесків членів спілок та інших під­приємств, передбачена засновницькими документами. Рахунок та стаття балансу «Пайовий капітал» застосовуються кредитними спілками, колективними підприємствами (виробничими коопера­тивами), підприємствами споживчої кооперації та ін., в яких части­на власного капіталу формується у вигляді пайових внесків.

Джерелом формування пайового капіталу є обов’язкові та до­даткові пайові внески, які надходять від індивідуальних та колек­тивних членів.

Додатковий вкладений капітал - це вартість реалізації акцій, яка перевищує їх номінальну вартість (сума такого перевищення кваліфікується як емісійний дохід).

Інший додатковий капітал - сума, що містить суми дооцінки необо­ротних активів, вартість безкоштовно отриманих підприємством активів.

При визначенні підсумкової вартості власного капіталу відрахо­вується:

• неоплачений капітал - сума заборгованості власників (учасни­ків) за внесками до власного капіталу. При створенні госпо­дарського (в т. ч. акціонерного) товариства, після прийняття рішення про випуск акцій і оголошення передплати на них, вся сума зареєстрованого статутного капіталу відображається як не­оплачений капітал. Так, до моменту реєстрації господарського товариства його учасники (акціонери) повинні внести не менше 30 % своїх внесків, зафіксованих у статутних документах, а ре­шту - протягом року. Звідси виникає заборгованість учасників.

• вилучений капітал - фактична собівартість акцій власної емісії або паїв, викуплених товариством у його учасників. Акціонерне товариство має право викупити у акціонера повністю оплачені ним акції з метою їх подальшого анулювання, перепродажу чи розповсюдження серед своїх працівників. Викуплені акції пови­нні бути реалізовані або анульовані протягом року. В цей період розподіл прибутку між власниками здійснюється без врахуван­ня викуплених акцій (часток).

Формування статутного капітали. Статутний капітал гос­подарського (акціонерного) товариства утворюється із внесків учасників (акціонерів). Він відображає власні джерела формування активів і власність товариства як юридичної особи. Водночас сума статутного капіталу відображає власність учасників (акціонерів), де частка кожного визначається номінальною вартістю придбаних ним часток (акцій).

Бухгалтерський облік статутного капталу починається з дня реєстрації підприємства в державному реєстрі суб’єктів підприєм­ницької діяльності і закінчується днем вибуття підприємства з дер­жавного реєстру.

Сума статутного капіталу акціонерного товариства, відображена у фінансовому обліку і звітності, повинна дорівнювати загальній но­мінальній вартості випущених акцій, в установчих документах.

Акція є одиницею власності в акціонерному товаристві. Закон України «Про цінні папери і фондову біржу» визначає акцію як цінний папір без встановленого строку обігу, що засвідчує пайову участь у статутному капіталі акціонерного товариства, підтверджує членство та право на участь в управлінні ним, дає право його влас­никові на одержання частини прибутку у вигляді дивідендів, а та­кож на участь у розподілі майна в разі ліквідації акціонерного това­риства.

Акції можуть бути іменними та на пред’явника, простими та при­вілейованими. Всі акціонерні товариства повинні випускати прості акції, яким надається право голосу на загальних зборах акціонерів. Акціонерні товариства мають право випускати також привілейовані акції (в розмірах до 10 % статутного капіталу). Власники привілейо­ваних акцій не мають права брати участь в управлінні акціонерним товариством (не мають права голосу), якщо інше не передбачено його статутом.

Випуск акцій обов’язково повинен супроводжуватись його реє­страцією в Державній Комісії з цінних паперів та фондового ринку.

При створенні відкритого акціонерного товариства (ВАТ) акції можуть бути розповсюджені шляхом відкритої передплати на них. Строк відкритої передплати на акції не може перевищувати 6 міся­ців. У цей термін особи, які бажають придбати акції, повинні вне­сти на розрахунковий рахунок акціонерного товариства не менше 10 % вартості акцій, які вони переплатили, після чого засновники видають їм письмове зобов’язання про продаж відповідної кількості акцій. Засновники ВАТ повинні бути держателями акцій на суму не менше 25 % статутного капіталу і строком не менше 2-х років.

До дня скликання установчих зборів новоствореного АТ особи, які передплатили акції, повинні внести з урахуванням попереднього внеску не менше ЗО % номінальної вартості акцій, що підтверджу­ється тимчасовими свідоцтвами.

Акції оплачуються грошовими коштами в національній чи іно­земній валюті або шляхом передавання майна і можуть бути вида­ні покупцеві лише після повної сплати їх вартості, яку він повинен здійснити у строки, встановлені установчими зборами, але не пізні­ше року після реєстрації акціонерного товариства.

Зміни статутного капітали. Господарське (в т.ч. акціонерне) товариство може змінювати розмір статутного капіталу згідно з рі­шенням загальних зборів акціонерів (учасників). У бухгалтерсько­му обліку ці зміни отримують відображення тільки після державної реєстрації нового розміру статутного капіталу. Збільшення статут­ного капіталу акціонерного товариства не більше, ніж на 1/3 може бути здійснено за рішенням правління за умови, що таке передбаче­но статутом.

Збільшення статутного капіталу може здійснюватись лише піс­ля повної оплати всіх раніше емітованих акцій за вартістю, не нижче номінальної.

Збільшення статутного капіталу може здійснюватись такими шляхами (які не можна одночасно поєднувати):

• випуску нових акцій тієї ж номінальної вартості;

• збільшення номінальної вартості акцій;

• обміну облігацій на акції.

Зазвичай, підприємство створюється з метою отримання при­бутку. Реалізувати цю мету воно може лише за умови збереження свого власного капіталу. Згідно з фінансовою концепцією збережен­ня капіталу, прибуток заробляється підприємством (відповідно, на­рощується його власний капітал), тільки якщо сума чистих активів на кінець періоду перевищує суму чистих активів на початок пері­оду після вилучення будь-яких виплат власникам або внесків влас­ників протягом цього періоду. Чисті активи підприємства - це під­сумкова балансова вартість активів, зменшена на суму зобов’язань (отже дорівнює балансовій оцінці власного капіталу підприємства).

Схема представлення основних показників звіту про власний капітал наведена в таблиці:

Стаття	Статутний капітал	Пайовий капітал	Додатковий вкладений капітал	Інший додатковий капітал	Резервний капітал	Нерозподілений прибуток	Неоплачений капітал	Вилучений капітал	Разом
Залишок на початок року
Коригування:
Зміна облікової політики
Виправлення помилок
Інші зміни
Скоригований залишок на початок року
Переоцінка активів:
Дооцінка (уцінка) основних засобів
Дооцінка (уцінка) незавершеного будівництва
Дооцінка (уцінка) нематеріальних активів
Чистий прибуток (збиток) за звітний період
Розподіл прибутку:
Виплати власникам (дивіденди)
Спрямування прибутку до статутного капіталу
Відрахування до резервного капіталу
Інше
Внески учасників:
Внески до капіталу
Погашення заборгованості з капіталу
Інші
Вилучення капіталу:
Викуп акцій (часток)
Перепродаж викуплених акцій (часток)
Анулювання викуплених акцій (часток)
Вилучення частки в капіталі
Зменшення номінальної вартості акцій
Інші зміни в капіталі:
Списання невідшкодованих збитків
Безкоштовно отримані активи
Інше
Разом зміни в капіталі
Залишок на кінець року

Отже, за формами утворення власний капітал поділяється на:

• інвестований власний капітал;

• нерозподілений (реінвестований) прибуток.

За рівнем відповідальності власний капітал поділяється на:

• статутний капітал, сума якого визначається в установчих доку­ментах і підлягає обов’язковій реєстрації у державному реєстрі господарських одиниць;

• додатковий капітал (незареєстрований) - це додатково вкладе­ний капітал, інший додатковий капітал, резервний капітал та не­розподілений прибуток.

2. План і навчальні завдання до практичного заняття