2. Принципи і види банківського кредитування та форми їх реалізації

Залежно від мети банківський кредит може надаватись:

• на фінансування обігового капіталу (оборотних активів);

• на фінансування неообігового капіталу (необоротних активів);

Залежно від терміну розрізняють такі види кредиту:

• короткостроковий (до 1-го року);

• середньостроковий (від 1-го до 3-х років);

• довгостроковий (більше 3-х років).

Залежно від порядку визначення відсоткової ставки розрізня­ють кредити:

• з плаваючою відсотковою ставкою;

• з фіксованою відсотковою ставкою.

Залежно від забезпечення кредити поділяють на дві групи:

• забезпечені;

• бланкові (у вітчизняній практиці майже не застосовуються).

Принципи банківського кредитування. В сучасній практиці застосовуються такі основні умови (принципи) кредитування, ви­конання яких є обов’язковим як для банківських установ, так і для позичальників:

• принцип використання кредитних коштів на обумовлені цілі;

• принцип терміновості;

• принцип повернення;

• принцип забезпечення кредиту;

• принцип платності.

У системі банківського кредитування розрізняють такі види кредитів і кредитних послуг:

1. Банківські кредити:

• позика на строк (строковий кредит);

• кредитна лінія;

• овердрафт (контокорентний кредит);

• кредит під облік векселів (обліковий кредит).

Кредитно-гарантійні послуги та послуги кредитного характеру:

• акцептний кредит;

• авальний кредит;

• факторинг.

Кредитна заява. Щоб одержати кредит, позичальник повинен подати в банк заяву, в якій обґрунтовується цільове призначення кредиту, його обсяг і період часу використання, зазначаються тер­міни погашення. Якщо йдеться про одержання кредитів для фі­нансування довгострокових інвестиційних проектів, то банк може вимагати у позичальника комплексну цільову програму соціально-економічних наслідків інвестиційного проекту, розрахунків еконо­мічного ефекту від його реалізації.

Кредитний договір. Основною формою відносин між бажаю­чим одержати позику і комерційним банком є кредитний договір (угода). В цьому документі визначається мета, обсяг, строк повер­нення кредиту, конкретні умови його видачі та повернення, про­центні ставки та порядок їх сплати. Обумовлюються і зобов’язання сторін щодо виконання та відповідальність за порушення договір­них умов. В кредитному договорі (угоді) також перелічуються фі­нансові документи позичальника та періодичність їх подання до банківської установи. Дія договору втрачає свою силу лише після повного погашення позики.

2. Лізинговий кредит та його особливості. Лізингові платежі

Лізинговий кредит (лізинг) - кредитні відносини, пов’язані з наданням кредиту при лізингових операціях, які передбачають передання в лізинг об’єктів основних засобів. Не можуть бути пред­метом лізингу земельні ділянки та інші природні об’єкти, а також ці­лісні майнові комплекси чи їх відокремлені структурні підрозділи. Розрізняють такі форми лізингу: зворотний лізинг; сублізинг; пайовий лізинг; міжнародний лізинг.

Лізингова угода - угода, за якою лізингодавець (фінансова уста­нова) бере на себе зобов’язання придбати у власність у продавця предмет лізингу відповідно до встановлених лізингоотримувачем специфікаціями та передати його в користування лізингоотримувачу на визначений термін (не менше одного року) і за встановлену плату (лізингові платежі).

Предмет лізингу протягом дії угоди залишається у власності лізингодавня і є гарантією такої кредитної угоди. Але всі суттєві ризики щодо випадкової втрати чи пошкодження предмета лізин­гу переходять до лізингоотримувача. Не є обов’язковим атрибутом лізингової угоди перехід права власності на предмет лізингу до лі­зингоотримувача по закінченні строку угоди. Сторони можуть пе­редбачити додаткову угоду про купівлю-продаж предмета лізингу. Предмет лізингу не може бути конфіскованим, на нього не може бути накладений арешт у зв’язку з будь-якими діями чи бездіяль­ністю лізингоотримувача.

Лізингові платежі містять:

• суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу;

• платежі як винагороду лізингодавцю (лізингова маржа);

• компенсацію відсотків за кредит (якщо він залучений для при­дбання предмета лізингу);

• відшкодування страхових внесків, якщо об’єкт застрахований лізингодавцем;

• компенсацію інших витрат лізингодавця, пов’язаних з цією уго­дою.

Лізингові платежі (за винятком суми, яка відшкодовує час­тину вартості предмета лізингу) відносять на витрати підпри­ємства.

Лізингова угода. Лізингова угода складається в письмовій фор­мі (між двома чи більше учасниками) і повинна містити такі суттєві умови:

• предмет лізингу;

• строк лізингу;

• лізингові платежі - їх розмір, склад і графік сплати, а також умо­ви перегляду;

• інші умови, яких вимагає хоча б одна зі сторін.

До інших умов можуть належати:

• умови переоцінки вартості об’єкта лізингу;

• умови повернення об’єкта лізингу у випадку банкрутства лізингоотримувача;

• умови страхування об’єкта лізингу;

• умови експлуатації і технічного обслуговування, модернізації об’єкта лізингу та надання інформації щодо технічного стану об’єкта лізингу;

• умови реєстрації об’єкта лізингу (стосується транспортних за­собів, об’єктів підвищеної небезпеки - згідно з законодавством України);

• умови повернення об’єкту лізингу та його викупу по закінченні строку угоди;

• умови дострокового розірвання угоди;

• умови надання інформації щодо фінансового стану лізингоотримувача.

2. План і навчальні завдання до практичного заняття