2. Фінансування простого відтворення необоротних активів, методи амортизації

Обґрунтований вибір методу амортизації є одним з найважли­віших елементів управління ефективністю використання основних засобів, томущо підприємство може таким чином регулювати роз­міри амортизаційних відрахувань за відповідний період діяльності підприємства. При цьому варто мати на увазі, що збільшення амор­тизаційних сум, які нараховуються за період діяльності (квартал, рік) має позитивним наслідком зростання маси готівки для її вико­ристання на оновлення виробничих засобів, але з іншого боку - має негативним наслідком зростання витрат, зниження прибутковості і рентабельності та навіть може мати наслідком необхідність підви­щення цін реалізації продукції (послуг, робіт), що, своєю чергою, за­кономірно викликає скорочення обсягів продажів і зниження конкурентноздатності продукції підприємства на ринку.

При визначенні амортизації основних засобів в бухгалтерському обліку підприємства України можуть застосовуватись такі методи:

• метод прямолінійної (рівномірної) амортизації - нарахуван­ня амортизаційних коштів здійснюється рівними сумами протя­гом всього періоду експлуатації. При використанні цього методу норми амортизації встановлюються стабільними на весь період експлуатації об’єкта.

Річна норма амортизації (у відсотках до первісної вартості) ви­значається за формулою:

Нам = ( 1/Т ) х 100,

де Т - кількість років терміну корисного використання об’єкта.

• метод зменшення залишкової вартості. Цей метод базуєть­ся на використанні стабільних норм на весь період експлуата­ції об’єкта з встановленням норм амортизаційних відрахувань у відсотках до залишкової вартості об’єкта. Таким чином, при ста­більному рівні норм досягають рівномірного зменшення суми відрахувань з кожним наступним роком експлуатації. Річна нор­ма амортизації (у відсотках) визначається за формулою:

де: Т - кількість років терміну корисного використання об’єкта; ОФП - первісна вартість об’єкта;

ОФЛІКВ - ліквідаційна вартість об’єкта.

• метод прискореного зменшення залишкової вартості. Річна норма амортизації (у відсотках до залишкової вартості) визна­чається за формулою:

Нам = ( 2/Т) х 100

де Т - кількість років терміну корисного використання об’єкту.

• кумулятивний метод амортизації (в світовій практиці має назву метода суми років). Метод суми років базується на вста­новленні для кожного року експлуатації різних норм у відсотках до первісної вартості об’єкта - при цьому рівень норм з кожним наступним роком рівномірно зменшується (рівень норм перебу­ває у зворотній залежності від порядкового номера року з почат­ку експлуатації об’єкта).

Річна сума амортизації визначається помноженням первісної вартості на кумулятивний коефіцієнт (тобто норму амортизації), що розраховується за формулою:

Нам = [(Т-t) + 1] / ∑t,

де [(Т- t) + 1] - кількість років, що залишаються до кінця термі­ну корисного використання об’єкта;

Т - загальна кількість років корисного використання;

∑t - порядковий номер року від початку експлуатації;

X1 - сума порядкових номерів років корисного використання.

Застосовуючи нелінійні методи амортизації досягають рівно­мірного зменшення суми відрахувань з кожним наступним роком експлуатації.

• виробничий метод амортизації. за яким сума амортизації визначається помноженням фактичного обсягу продукції на виробничу ставку амортизації. При цьому виробнича ставка амортизації розраховується діленням первісної вартості об’єкта основних засобів на обсяг продукції, який планується виробити із його застосуванням.

Виробничий метод амортизації доцільно застосовувати для окремих об’єктів активної частини основних засобів - обладнання, транспортних засобів - у випадках прямої залежності між мірою їх зношення і кількістю виробленої продукції.

• «податковий» метод амортизаиії. Підприємства можуть ви­користовувати в бухгалтерському обліку порядок розрахунку амортизації, визначений Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Сума амортизаційних відрахувань визначається шляхом засто­сування норм амортизації до балансової вартості основних фондів на початок періоду (кварталу).

Норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості за групами основних фондів в такому розмірі (в розрахунку на квартал):

група 1	2%
група 2	10%
група 3	6%
група 4	15%

Підприємство може прийняти рішення про застосування інших норм амортизації, що не перевищують зазначених вище норм.

Деякі особливості «податкового» обліку основних засобів.

Підприємства в податковому обліку мають право:

• протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підляга­ють амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендова­них основних фондів у сумі, що не перевищує 10 % сукупної ба­лансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду;

• застосовувати щорічну індексацію балансової вартості груп основних фондів та нематеріальних активів на коефіцієнт індек­сації, який визначається за формулою:

Кі = 1 + [І_(а-1)-10]:і00,

де І_(а-1) - індекс інфляції попереднього року.

Як видно з наведеної формули, здійснення індексації можливе, якщо рівень річної інфляції перевищує 10-відсотковий «поріг».

Облік балансової вартості основних фондів групи 1 ведеться по кожній окремій будівлі, споруді або їх структурному компоненту та підсумовується загалом по групі 1. Облік балансової вартості осно­вних фондів, груп 2,3 і 4 ведеться за сукупною балансовою вартістю відповідної групи основних фондів незалежно від часу їх введення в експлуатацію.

Амортизація окремого об'єкта основних фондів групи 1 здій­снювати до досягнення балансовою вартістю такого об'єкта ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Амортизація осно­вних фондів груп 2, 3 і 4 здійснюється до досягнення балансовою вартістю групи нульового значення.

Нарахування амортизації інших матеріальних необоротних активів здійснюється, базуючись на одному з таких методів (за рі­шенням підприємства)

• з нарахуванням амортизації в розмірі 50 % первісної вартості в першому місяці використання, а 50 % - в останньому;

• з нарахуванням амортизації в розмірі 100 % первісної вартості в першому місяці використання.

Для амортизації нематеріальних активів застосовується прямолінійний метод, за яким кожний окремий вид нематеріаль­ного активу амортизується рівними частками, виходячи з його пер­вісної вартості протягом строку, який визначається підприємством самостійно, виходячи зі строку корисного використання таких не­матеріальних активів, але не більше 20 років (за правилами подат­кового обліку - не більше 10 років ^-) безперервної експлуатації.