2. Творча спадщина Платона.

До нас дійшли, очевидно, всі твори Платона. Повне їх зібрання нараховує 36 творів, поділених на 9 тетралогій, які наочно демонструють розвиток філософії Платона.

Багатогранність його обдарування дивовижна. У ньому не тільки філософ поєднується з ученим. У свою чергу філософ і вчений невіддільні у ньому від художника: поета, драматурга. Платон висловлював свої філософські та наукові ідеї в літературних творах. Платон є першим давньогрецьким філософом, про діяльність якого можна судити за його власними творами. Свої ідеї Платон викладає у формі діалогу. Діалог, на думку Платона, – це більш-менш адекватне відображення живої і одушевленої мови знаючої людини. Діалог є для Платона єдиним засобом, формою, за допомогою якої можна познайомити інших з процесом філософського творчості, тому через діалог він висловлює свої ідеї. Його ідеї з проблем пізнання, буття або діалектики висловлені в багатьох діалогах.

Авторство і хронологія творів Платона довго і ретельно досліджувалися починаючи ще з епохи еллінізму (Аристофан Візантійський, II ст. до н. е.). В кінці XIX в. була встановлена ​​послідовність платонівських діалогів в рамках чотирьох різних груп: сократичних, платонічних, середньоплатонівських і пізніх. Це розділення було прийнято повсюдно, проте деякі наполягають на існуванні лише трьох груп (сократичні діалоги, діалоги середнього періоду і пізнього періоду).

У діалогах раннього періоду, так званих сократичних, головну роль грає Сократ. Диференціюючи етичні поняття разом зі своїми співрозмовниками, він вказує, які визначення не слід приймати за істинні, розбиває аргументи супротивника, відновлює спроби, ні одна з яких його не задовольняє, і врешті-решт залишає питання відкритим. (На це згодом будуть посилатися скептики.) Тут ще немає мови про ідеї. Діалоги середнього періоду представляються найбільш зрілими в художньому відношенні (Бенкет, Федр, Держава), їх відрізняють чіткість композиції і поетичне натхнення. Платон формулює в них принципи свого ідеалізму, виразником якого він робить Сократа. Твори пізнього періоду містять модифіковане вчення про ідеї (концепція Світової Душі – Філеб, Тімей). Ні в одному зі збережених творів Платон не виклав своєї ідеалістичної концепції систематично і вичерпно.

До нас дійшло 36 творів Платона, виданих та розбитих Трасилом Олександрійським, придворним астрологом імператора Тиберія, на 9 тетралогій. Розповсюдженою на сьогоднішній день є наступна їх класифікація (використання відео-презентації, щоб поки відбувається пояснення студенти змогли переписати основні класифікації творів мислителя):

• Процес та смерть Сократа

  • «Апологія»: Захисна промова Сократа перед присяжними

  • «Критон»: Невдала спроба вмовляння Сократа до втечі

  • «Федон»: Про філософію та смерть, а також безсмертність душі

• Діалоги із софістами

  • «Протаґор»: Чи можна навчити чеснотам?

  • «Іон»: Знання та вміння рапсодів (публічних декламаторів віршів)

  • «Гипій Менший»: Знання Гипія про чесноти

  • «Гипій Більший»: Знання Гипія про людськість

  • «Євтидем»: Про мудрість Сократа та софістів, а також силу риторики

• Діалоги, пов'язані із конкретними особами, темами та поняттями

  • «Лахет»: Яким чином сини можуть стати чоловіками, які дотримуються чеснот

  • «Хармід»: Ціломудрість та пізнання блага (добра)

  • «Євтифрон»: Про суть релігійності

  • «Лисид»: Про дружбу та (Платонівську) любов

  • «Алкивіад I»: Яким чином Алкивіад може стати добрим державним мужом

  • «Горгій»: Про сенс молитви

  • «Кратил»: Про значення мови

  • «Менексен»: Промова Сократа на честь павших у бою

• Ідейні діалоги

  • «Бенкет (Платон)» Про любов та Сократа

  • «Менон» Про чесноти та навчання їм

  • «Держава/Політея» Про суть держави (проти Афін)

  • «Федр» Про суть душі та любов

  • «Тімей» Космологічні та природньонаукові спостерігання

  • «Критій» Афіни проти Атлантиди

  • «Номоі» Про закони

• Ідейно-критичні діалоги

  • «Парменид» Про буття ідей

  • «Теетет» Про чотири прагнення визначити знання як поняття, які закінчують апорічно

  • «Софіст» Про суть софістів

  • «Політик» Мистецтво та форми державного урядування

  • «Філеб» Про благо (добро) та як його досягнути

• Листи (13 листів)

Починаючи з кінця 17 ст., корпус текстів Платона, піддавався ретельному критичному розгляду з погляду їхньої істинності і хронології. Із переданих Трасилом Олександрійським творів наступні розцінюються сучасною філософською наукою як такі, що не написані Платоном: «Клітофонт», «Післязаконня», «Мінос», «Алкивіад II», «Феаг», «Суперники» та «Гіпарх». Сумнівними щодо оригіналості є також діалоги «Алкивіад I», «Гипій Менший» та «Іон». Серед листів Платона 7-ий можна вважати більше менш достовірним. Одним із можливих пояснень існування творів-фальшивок може послужити те, що в давні часи імена відомих людей використовувалися для розповсюдження власних ідей. Інше пояснення, яке надається нижче — зазначені діалоги написані учнями Академія за співпраці Платона.