Політика умиротворення - політика, заснована на поступки і потурання агресору. Політика Британії та Франції, спрямована на врегулювання відносин з Німеччиною.

Пакт «Молотова-Ріббентропа» - договір про «дружбу і ненапад на СРСР». До договору додавався таємний протокол про поділ Польщі, зони впливу в Європі – територіальний устрій в Європі. Таким чином, Європа була поділена між Гітлером і Сталіним.

План «Вайс» — план вторгнення Німеччини в Польщу у вересні 1939 року. Передбачав 3 сторони нападу.

Характер війни – завоювання світового панування, війна загарбницька.

План «Барбаросса» — кодова назва плану блискавичної війни проти СРСР. Свою назву план отримав від прізвиська імператора Священної Римської імперії Фрідріха I Барбаросси, відомого своїми загарбницькими війнами. Остаточний варіант затверджений 18 грудня 1940 року.

План «Барбаросса» передбачав швидкоплинну військову кампанію з повним розгромом Червоної Армії та захопленням європейської частини СРСР.

«Дивна війна» — період Другої світової війни з 3 вересня 1939 року по 10 травня 1940 року на Західному фронті. Авторство французького відповідника належить перу французького журналіста Ролана Доржелеса. Таким чином було підкреслено характер бойових дій між ворогуючими сторонами — майже повна їх відсутність. Період «Дивної війни» повною мірою було використано німецьким командуванням як стратегічну паузу. Це дозволило Німеччині успішно завершити Польську кампанію, реалізувати план окупації Данії і Норвегії, а також підготувати вторгнення до Франції.

Ленд-ліз - система, за якою Сполучені Штати Америки, здебільшого на безоплатній основі, передавали своїм союзникам у Другій світовій війні боєприпаси, техніку, продовольство і стратегічну сировину, включаючи нафтопродукти. Концепція цієї програми надавала президентові владу допомагати будь-якій країні, чия оборона визнавалася життєво важливою для США.

Перл-Харбор - гавань на острові Оаху (Гаваї). 7 грудня 1941 Японія здійснила напад на Перл-Харбор, що послужило приводом вступу США у Другу світову війну.

Сталінградська битва (17 липня 1942 — 2 лютого 1943) — битва радянських військ проти німецьких, італійських, румунських і угорських військ у ході Німецько-радянської війни. Битва була одною з найважливіших подій Другої світової війни й поряд з битвою на Курській дузі була переломним моментом у ході воєнних дій, після яких німецькі війська втратили стратегічну ініціативу.

«Лінія Керзона» - назва лінії, яка була рекомендована 8 грудня 1919 Верховною радою Антанти в якості східного кордону Польщі і встановлена ​​в ноті лорда Джорджа Керзона . Лінія в основному відповідає етнографічним принципом : на захід від неї знаходилися землі з перевагою польського населення , на схід - території з переважанням непольського ( литовського , білоруського , українського ) населення.

Другий фронт — умовне найменування в Другій світовій війні сухопутних бойових дій після висадки союзників (військ Британської імперії та США) у Франції 6 червня 1944 року.

Дуайт Девід «Айк» Ейзенхауер — американський військовий і державний діяч, 34-й Президент США, один з головних американських воєначальників Другої світової війни, генерал армії США (1944), кавалер багатьох нагород, зокрема радянського ордена «Перемога» (1945). З листопада 1942 по жовтень 1943 року командував силами союзників при наступі у Східній Африці, Сицилії й Італії. Командував англо-американськими силами вторгнення в Нормандії 6 червня 1944 року, коли була розпочата Операція «Оверлорд».

Опера́ція «Оверло́рд» — стратегічна операція, проведена військами союзників з метою вторгнення на окуповану німецькими військами територію північно-західної Франції під час Другої світової війни. Головну роль у проведенні операції відіграли війська Сполучених Штатів, Великої Британії та Канади. День Д — це загальноприйнятий у військовій справі термін, яким позначається день початку військової операції. Найбільш відома операція, яка пов'язана з датою «День Д» — це 6 червня 1944, коли війська західних союзників розпочали операцію «Оверлорд», висадкою повітряного та морського десантів на узбережжя французької Нормандії.

План «Ост» — секретний план освоєння земель Східної Європи і її німецької колонізації після перемоги над СРСР. План «Ост» був розроблений з метою реалізації гітлерівської ідеї життєвого простору та нових територій та земель для німців.

Голокост — переслідування і масове знищення євреїв і циган у Німеччині під час Другої світової війни; систематичне переслідування і знищення європейських євреїв і циган нацистською Німеччиною і колабораціоністами протягом 1933 — 1945 років.

Остарбайтери — німецький термін для означення осіб, які були вивезені гітлерівцями з східних окупованих територій, переважно з Рейхскомісаріату Україна, протягом Другої світової війни на примусові роботи до Німеччини.

2 Рівень

1)

2) Блокада Ленінграда

8 вересня 1941 — 27 січня 1944

За планом Гітлера , місто повинно було бути стертий з лиця землі , а війська , що обороняли його - знищені. У липні 1941 року гітлерівці здолали опір радянських військ, вийшли на ближні підступи до міста і відрізали Ленінград від усієї країни. На захист міста піднялися всі жителі. Близько 500 тисяч ленінградців будували оборонні споруди, 300 тисяч пішли добровольцями в народне ополчення, до лав Радянської Армії та в партизанські загони. Ворог не зміг заволодіти Ленінградом. З 10 липня почалися страшні дні блокади. Оточення та варварські обстріли тривали 900 днів і ночей. Не було пального, електроенергії, вийшов з ладу водопровід. Почався голод. Смерть косила жителів і захисників міста. Щоб заглушити ні з чим не порівнянні муки голоду, мешканці міста полювали на пташок (але згодом і тих не стало), ловили чудом уцілілих кішок та собак, вибирали з домашніх аптечок все, що можна було споживати, — касторову олію, вазелин, гліцерин; із столярного клею варили суп, холодець. Фашисти постійно атакували, обстрілювали Ленінград з моря, з суші, з повітря. 100 тисяч фугасних та запалювальних авіаційних бомб, понад 150 тисяч снарядів впало на місто, поховано понад 470 тисяч ленінградців, які загинули від голоду, бомбардувань та артобстрілів. Зимою 1941-42 pp. по кризі Ладозького озера була прокладена військово-автомобільна дорога — «Дорога життя», влітку 1942 по дну озера — трубопровід, восени — енергетичний кабель. Місто вистояло, фашисти не змогли зламати волю його захисників. У лютому 1943 блокаду було прорвано, пішли поїзди з харчами, боєприпасами, сировиною тощо. У січні 1944 року радянські війська за підтримки Балтійського флоту остаточно зняли блокаду, а влітку 1944 року Радянська Армія завдала тяжкої поразки німецько-фашистській групі армій «Північ» і відкинула ворога більш ніж на 200 км від Ленінграда.

3) Ялтинська конференція та її значення.

На початку 1945 р. Червона Армія вступила на територію Німеччини. Перемоги Червоної Армії примусили союзників активізувати свої воєнні та дипломатичні дії. Оскільки в процесі координації цих дій виникло багато проблем (післявоєнний устрій Німеччини, створення ООН, вступ СРСР у війну проти Японії, польське, югославське та інші питання), була конче потрібна нова нарада керівників трьох великих держав антигітлерівської коаліції. Такою нарадою стала Ялтинська конференція Й. Сталіна, Ф. Рузвельта й У. Черчілля 4—11 лютого 1945 р. Конференція проходила в Лівадійському палаці — тимчасовій резиденції Рузвельта. Радянська делегація наполягала на обговоренні й прийнятті 11 рішень: було обговорено питання про тісну координацію воєнних зусиль трьох союзників і остаточний розгром Німеччини, вирішено питання про репарації з Німеччини з метою відшкодування збитків жертвам її агресії, сторони домовилися скликати міжнародну конференцію для створення ООН 25 квітня 1945 р., прийняли «Декларацію про звільнену Європу» — мирну, демократичну, з наданням їй допомоги у відродженні нормального життя, за рішенням конференції, майбутній уряд Польщі мав утворитися на базі Тимчасового Національного польського уряду з включенням деяких польських діячів з Лондона, була прийнята заява «Єдність в організації миру, як і у веденні війни», де підкреслено загальну рішучість зберегти й посилити в наступний мирний період єдність цілей і дій трьох великих держав, 11 лютого сторони підписали таємну угоду про вступ СРСР у війну з Японією через 2 — 3 місяці після капітуляції Німеччини. За підсумками конференції Німеччину було поділено на чотири зони окупації, кожна з яких відповідно контролювалася командуванням військ СРСР, США, Англії та Франції. СРСР підтвердив свій намір вступити у війну з Японією. Ялтинська конференція мала видатне міжнародне значення. Вона прийняла конкретні рішення про координацію спільних дій СРСР, США й Англії на заключному етапі другої світової війни й у післявоєнний час, продемонструвала єдність і могутність антигітлерівської коаліції великих держав.

4) Потсдамська конференція — конференція керівників трьох союзних держав-переможниць у Другій світовій війні — СРСР, США, Великої Британії. Відбувалася 17 липня- 2 серпня 1945 року. На ній були прийняті рішення

про денацифікацію, демілітаризацію, демократизацію Німеччини та її поділ на чотири зони окупації, знищення німецьких монополій, вступ СРСР у війну проти Японії та розглянуті інші питання. Засновано Раду міністрів закордонних справ (5 со­юзних країн) з метою негайної підготовки мирних дого­ворів для Італії, Румунії, Болгарії, Угорщини та Фінлян­дії й пізніше Німеччини. Вирішено провести міжнародний суд над головними воєнними злочинцями.

Була проголошена мета збереження єдності Німеччини. Східні кордони Німеччини були перенесені, що скоротило її територію на 25%. Велика частина територій, відторгнутих від Німеччини, увійшла до складу Польщі. Сталін підтвердив своє зобов'язання не пізніше трьох місяців після капітуляції Німеччини оголосити війну Японії.

Потсдамська конференція мала дуже важливе міжна­родне значення. По-перше, вона врегулювала найскладніші міжнарод­ні проблеми, пов'язані з ліквідацією наслідків війни в Європі. По-друге, конференція продемонструвала можливість досягнення єдності великих держав антигітлерівської коа­ліції в мирний час, як і в роки війни. По-третє, рішення Потсдамської конференції стали програмою післявоєнного устрою Європи. На жаль, західні держави досить швидко почали забувати й перекреслювати деякі з цих рішень. Проте потсдам­ські рішення протягом тривалого часу допомагали мирно вирішувати найскладніші міжнародні проблеми.

5) Другий фронт — умовне найменування в Другій світовій війні сухопутних бойових дій після висадки союзників (військ Британської імперії та США) у Франції 6 червня 1944 року.

У квітні — травні 1945 р. радянські війська в ході Берлінської і Празької операцій розгромили останні угруповання німецької армії і зустрілися із західними союзниками. Війська США і Великобританії, у складі яких вели бойові дії військові частини Франції, звільнили ряд країн Західної Європи, частково Австрію і Чехословаччину. Збройні сили Німеччини беззастережно капітулювали. 8 травня в більшості країн Європи і 9 травня в Радянському Союзі стали Днем Перемоги. Виконуючи союзницькі зобов'язання, а також з метою забезпечення безпеки своїх далекосхідних кордонів, СРСР у ніч на 9 серпня 1945 р. вступив у війну проти Японії. Наступ Червоної Армії змусив японський уряд визнати поразку. Атомне бомбардування авіацією США японських міст Хіросими (6 серпня) і Нагасакі (9 серпня), осуджене згодом світовою громадськістю, також відіграли в цьому свою роль. 2 вересня 1945 р. підписанням акту про капітуляцію Японії Друга світова війна закінчилася. 20 листопада 1945 р. почався Нюрнберзький процес над групою головних німецьких нацистських військових злочинців.