12.3. Організація фінансового планування на підприємстві

Планування — це процес розробки і прийняття цільових установок кількісного і якісного характеру з визначенням шляхів найефективнішого їх досягнення. Це установки, шо роз­робляються у вигляді"дерева цілей".

Місце фінансового планування в ринковій економіці визначається тим, шо планування є однією з функцій управління, тому фінансове планування — це функція управління фінансами.

Функції управління — це частина управлінської діяльності. Вони визначають формування структури управлінської системи.

Планування в управлінні — це:

1) конкретизація цілей управління в системі показників фінансово-господарської діяльності підприємства;

2) розробка стратегії і тактики діяльності, орієнтованої на досягнення цілей менеджменту.

З погляду менеджменту функція "планування" полягає в розробці змісту та послідовності дій для досягнення сформу­льованих цілей.

План підприємства, який враховує працю людей і рух ресурсів (матеріальних і фінансових), має силу наказу для вказаних у ньому осіб і структурних одиниць. У плані чітко і докладно зазначаються:

- мета діяльності підприємства та його структур за плановий період, кількісно виражена системою встановлених показників, із зазначенням конкретних видів випуску продукції та характеру роботи;

- методи і терміни ув'язки засобів і цілей;

- етапи і терміни виконання робіт;

- виконавці плану за термінами і видами робіт;

- методи, етапи і засоби контролю виконання плану. Фінансове планування — це процес, який складається з таких

процедур:

1. Аналіз фінансових та інвестиційних можливостей під­приємства.

2. Прогнозування наслідків поточних рішень з метою уникнути несподіванок і усвідомити зв'язок зробленого сьогодні з тим, які рішення доведеться приймати в майбутньому.

3. Обґрунтування обраного варіанта рішень з ряду можливих (цей варіант і буде представлений у кінцевій редакції плану).

4. Оцінка результатів підприємства в порівнянні з цілями, встановленими у фінансовому плані.

У короткотерміновому плануванні плановий період (го­ризонт планування) рідко перевищує 12 місяців. Застосовуючи цей вид планування, керівництво підприємства прагне до максимальної точності у відповіді на питання, чи достатньо його грошових коштів для оплати поточних рахунків, тому ви­користовує короткотермінове планування для визначення потреби в позиках і пошуку вдалих кредиторів.

Фінансове планування взаємопов'язане з плануванням виробничо-господарської діяльності підприємств. Усі статті фінансового плану підприємства складаються на основі по­казників виробничого плану (обсягу виробництва продукції, кошторису витрат на виробництво, капітальних вкладень тощо). Таким чином, виробничий план відіграє головну роль у фінан­совому плануванні. Проте процес упорядкування фінансового плану не є арифметичним перерахунком планових виробничих показників у фінансові. Ці два види планування взаємозалежні і впливають один на одного.

Метою планування фінансів є визначення можливих обсягів надходження грошових коштів і їх витрачання в плановому періоді.

Фінансовий план можна розглядати як завдання з окремих показників, а також як фінансовий документ, який забезпечує взаємозв'язок показників розвитку підприємства з наявними ресурсами, взаємодію сукупної вартісної оцінки коштів, що беруть участь у відтворювальних процесах та в процесах обігу грошового капіталу.

Перше, основне завдання фінансового планування — забез­печення нормального відтворювального процесу необхідними джерелами фінансування, їх формування та використання.

Друге завдання — дотримання інтересів акціонерів та інших інвесторів. Бізнес-план, що містить докладне фінансове обгрунтування інвестиційного проекту, є для інвестора основним документом, який стимулює вкладення капіталу.

Третє завдання — гарантія виконання зобов'язань під­приємства перед бюджетом та позабюджетними фондами, банками та іншими кредиторами. Оптимальна для підприємства структура капіталу приносить максимальний прибуток і макси-мізує платежі до державного бюджету.

Четверте завдання — виявлення резервів та мобілізація ресурсів з метою ефективного використання прибутку та інших доходів.

П'яте завдання — контроль за фінансовим станом, плато- і кредитоспроможністю підприємства.

Головним інструментом фінансового планування є кошто­рисне планування (бюджетування).

Кошторис (бюджет) - це форма планового розрахунку, яка визначає докладну програму дій підприємства на майбутній період.

Основна мета складання кошторисів полягає в наступному:

1) узгодженні оперативних і перспективних планів;

2) координації дій різних підрозділів підприємства;

3) деталізації загальних цілей виробництва і доведенні їх до керівництва різноманітними центрами відпові­дальності;

4) управлінні і контролі за виробництвом;

5) стимулюванні ефективної роботи керівників і персоналу підприємства;

6) визначенні майбутніх параметрів господарської діяль­ності;

7) періодичному порівнянні поточних результатів діяль­ності з планом.

Останнім часом підприємства найчастіше застосовують систему бюджетного планування, яка впроваджується з метою економії фінансових ресурсів, скорочення невиробничих витрат, більшої гнучкості в управлінні і контролі за собівартістю продукції, а також для підвищення точності планових по­казників.

Впровадження принципів бюджетування надає ряд переваг:

1) щомісячне планування бюджетів структурних підрозділів дає змогу одержати більш точні показники розмірів і структури затрат, ніж система бухгалтерського обліку та фінансової звітності, і, відповідно, більш точне планове значення розміру прибутку;

2) у межах затвердження місячних бюджетів структурним підрозділам буде надана більша самостійність у витрачанні економії з бюджету фонду оплати праці, що підвищує матеріальну зацікавленість працівників в успішному виконанні планових завдань;

3) бюджетне планування дозволить здійснити режим еко­номії фінансових ресурсів підприємства.

Кошторисне планування містить два етапи:

1) планування — визначення майбутніх цілей;

2) моніторинг (супроводження) — аналіз оперативної господарської діяльності, тобто того, як протягом планового періоду здійснюється виконання запланованих рішень [258].

Кошториси складаються в цілому на рік з щоквартальною (чи щомісячною) розбивкою.