10.4. Спостережна рада акціонерного товариства

Спостережна рада є органом управління акціонерного товариства, уповноваженим представляти інтереси акціонерів у період між проведенням загальних зборів, а також регулювати і контролювати діяльність правління. Правовий статус спостережної ради закріплений у ст. 46 Закону "Про господарські товариства".

У своїй діяльності спостережна рада керується чинним законодавством України, статутом товариства, положенням про спостережну раду акціонерного товариства (якщо даний нормативний акт затверджений рішенням загальних зборів акціонерів), іншими внутрішніми нормативними актами і рішеннями, прийнятими загальними зборами акціонерів.

Формування спостережної ради

Спостережна рада обов'язково створюється в акціонерних товариствах, що налічують понад 50 акціонерів, а також у відкритих акціонерних товариствах, що виникли в процесі приватизації або корпоратизації.

Спостережна рада акціонерного товариства обирається загальними зборами акціонерів із числа акціонерів у кількості і на строк, визначений статутом або іншим внутрішнім норма­тивним актом товариства.

Чинним законодавством не передбачено обов'язкової кількості членів спостережної ради. Ця цифра залежить від кількості акціонерів в акціонерному товаристві та обсягу повноважень, що надаються спостережній раді. За будь-яких обставин рекомендується встановлювати непарну кількість членів спостережної ради та фіксувати її в статуті товариства.

Статутом або іншим нормативним актом товариства мають бути визначені процедура висування кандидатів і вимоги до них. Правом висування осіб у члени спостережної ради звичайно наділяються акціонери товариства та його органи управління. Закон не забороняє самовисування осіб кандидатами в члени спостережної ради (обмеження щодо самовисування кандидатів можуть включатися у внутрішні документи товариства).

Загальні збори акціонерів можуть визначати вимоги до членів ради: наявність відповідної освіти та стажу роботи, знань у галузі бухгалтерського обліку та фінансів, досвіду у сфері бізнесу або управління, знань галузі, в якій працює підприємство, досвіду стратегічного планування тощо.

Товариство може вважати проходження навчання з питань фондового ринку та корпоративного управління як перевагу одних кандидатів у члени ради перед іншими або стимулювати проходження такого навчання протягом строку перебування осіб на посадах у раді.

Акціонери повинні мати достатній обсяг інформації для ухвалення рішення про обрання особи членом спостережної ради.

Щодо фізичних осіб — кандидатів у члени ради повинна даватися така інформація:

а) прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, грома­дянство, адреса кандидата;

б) освіта, фах, досвід роботи;

в) останнє місце роботи;

г) кількість акцій даного товариства, які належать кожному кандидату;

д) інформація про наявність судової заборони займатися певними видами діяльності або займати певні посади;

є) інформація про наявність непогашених судимостей за

розкрадання, хабарництво та інші корисливі злочини;

е) інформація про наявність конфлікту інтересів (відомості про одночасне перебування посадовою особою в інших підприємствах, про професійні та/або персональні зв'язки кандидатів з даним акціонерним товариством). Для заміни членів спостережної ради товариства, що вибули або не мають можливості з тих чи інших причин виконувати обов'язки членів спостережної ради, загальними зборами акціонерів, крім чинних членів спостережної ради, можуть бути обрані також кандидати в члени спостережної ради з числа акціонерів (число кандидатів визначається залежно від кількості членів спостережної ради) - резервний склад. Кандидати обираються на строк повноважень спостережної ради товариства. Кандидат, що заміняє вибулого члена спостережної ради, підлягає затвердженню на цій посаді черговими загальними зборами акціонерів. Якщо є кілька кандидатів, то має бути проведене голосування по кожній із кандидатур, і особа, що набрала найбільшу кількість голосів, вважається обраною. Строк повноважень кандидата закінчується разом із строком повно­важень складу спостережної ради товариства.

Член спостережної ради товариства не може бути одночасно членом правління або ревізійної комісії.

У статуті або іншому нормативному акті-товариства можуть встановлюватися обмеження щодо можливості повторного обрання особи до складу спостережної ради.

Членами спостережної ради можуть бути юридичні особи. У такому випадку керівник юридичної особи або сам виконує функції члена спостережної ради, або видає іншій особі відповідне доручення. Юридична особа може замінити свого представника в будь-який час. Для ефективності діяльності юридичної особи як члена спостережної ради бажано призначати його представником ту ж саму особу. Статутом або іншим нормативним актом не може встановлюватися заборона на обрання юридичної особи як члена спостережної ради, оскільки така заборона порушує закріплене законом право акціонера на управління.

Для забезпечення того, щоб склад спостережної ради максимально відображав склад акціонерів, під час висунення кандидатів до складу ради товариствам доцільно забезпечувати обов'язкове представництво акціонерів, що володіють певним відсотком акцій (10—20 відсотків залежно від кількісного складу ради).

Практика включення до спостережної ради кількох пред­ставників від одного акціонера (така вимога часто висувається акціонерами зі значним пакетом акцій) є протизаконною. Кожен з акціонерів може або особисто входити до складу спостережної ради, або призначити представника для реалізації своїх прав, але тільки одного.

Відносини з членами спостережної ради можуть оформля­тися за допомогою трудового або цивільно-правового договору, що укладається на підставі рішення загальних зборів акціонерів про обрання особи членом спостережної ради. Розміри і порядок одержання членами спостережної ради товариства плати за виконання своїх обов'язків установлюються загальними зборами акціонерів з урахуванням норм чинного законодавства. Якщо членом спостережної ради обрана юридична особа, то з нею укладається договір, на підставі якого на поточний рахунок цієї юридичної особи перераховується оплата за виконання нею своїх обов'язків.

Член спостережної ради товариства може бути відкликаний до закінчення строку повноважень спостережної ради за наявності достатніх підстав. Рішення про дострокове від­кликання члена спостережної ради товариства приймається загальними зборами акціонерів.

Акціонерним товариствам рекомендується впроваджувати посаду корпоративного секретаря, який обирається загальними зборами, є незалежним від виконавчого органу та підзвітним загальним зборам і раді. На корпоративного секретаря покла­дається виконання організаційних функцій та забезпечення повсякденного зв'язку між радою та акціонерами, радою та іншими органами товариства.

Компетенція спостережної ради

Компетенція спостережної ради визначається статутом та іншими нормативними актами товариства, затвердженими рішеннями загальних зборів акціонерів. Рішенням загальних зборів акціонерів на спостережну раду товариства може бути покладене виконання окремих функцій, що входять до компе­тенції загальних зборів акціонерів.

ДКЦПФР рекомендовано відносити до виключної компе­тенції спостережної ради, тобто до питань, які не можуть вирішуватися виконавчим органом, такі:

а) затвердження внутрішніх положень товариства, крім віднесених статутом до виключної компетенції за­гальних зборів акціонерів;

б) визначення умов оплати праці членів виконавчого органу;

в) прийняття рішення про перепродаж або розпов­сюдження серед працівників викуплених товариством власних акцій;

г) прийняття рішень про притягнення до майнової відповідальності членів виконавчого органу товариства;

д) прийняття рішення про укладання акціонерним то­вариством певних угод;

є) визначення аудитора (аудиторської фірми) товариства та затвердження умов договору, що укладатиметься з ним;

е) оцінка вкладів учасників акціонерного товариства, що вносяться до статутного фонду в іншій, ніж грошова, формі.

Норми внутрішніх документів товариства щодо взаємо­відносин ради з виконавчим органом повинні передбачати, в яких формах здійснюється контроль за виконавчим органом з боку ради, а також порядок отримання радою інформації про діяльність товариства та його виконавчого органу; можливість участі членів ради або уповноваженого радою представника в засіданнях виконавчого органу; доступ членів ради до протоколів засідань виконавчого органу тощо.

Законом "Про господарські товариства" спостережна рада наділена правом вимагати скликання позачергових зборів акціонерів у випадках, коли цього потребують інтереси акці­онерів або товариства. Доцільно також надати спостережній раді право самостійно скликати позачергові загальні збори акціонерів у разі відмови виконавчого органу скликати збори на вимогу ради.

Для належного виконання своїх функцій та прийняття обгрунтованих рішень члени ради повинні мати доступ до інформації про товариство, а також можливість залучати, коли треба, фахівців різних галузей з оплатою їхніх послуг за рахунок товариства.

До обов'язків ради слід віднести й здійснення контролю за розкриттям товариством інформації.

Рада може стати тим органом, який розглядатиме скарги акціонерів на дії виконавчого органу, реєстратора або окремих посадових осіб товариства, що порушують права акціонерів.

Спостережна рада не повинна втручатися в оперативно-господарську діяльність правління. На практиці спостережна рада іноді виходить за межі своєї компетенції і надає керівнику товариства прямі вказівки щодо його дій, а саме про укладення або розірвання договорів, прийняття або звільнення персоналу, використання майна та інших активів товариства у певних цілях тощо. Такі дії підкріплюються погрозами дострокового звіль­нення керівника та членів виконавчого органу товариства. Дл'я уникнення конфліктних ситуацій рекомендується докладно формулювати та розмежовувати компетенцію спостережної ради та виконавчого органу товариства у статуті або іншому внутріш­ньому документі товариства.

Проектом Закону "Про акціонерні товариства" суттєво розширено компетенцію спостережної ради. Згідно з проектом спостережна рада визнається органом, який здійснює не тільки контроль за діяльністю правління, представництво та захист прав акціонерів, а й стратегічне керівництво діяльністю товариства. Проектом передбачається передати у компетенцію спостережної ради певні повноваження, які на сьогоднішній день становлять компетенцію загальних зборів або правління: прийняття рішення про проведення загальних зборів, їх підготовка і скликання, обрання та відкликання членів виконавчого органу; затверджен­ня аудитора товариства та умов договору, що укладається з ним, вирішення питань щодо створення філій та представництв, про участь в інших товариствах та об'єднаннях, затвердження внутрішніх нормативних актів товариства.

Організація роботи спостережної ради

Формою роботи спостережної ради є засідання. Засідання ради повинні проводитися регулярно, щонайменше один раз на квартал. Періодичність засідань спостережної ради може бути встановлена статутом або іншим нормативним актом.

На першому засіданні спостережної ради з числа її членів обираються голова, заступник голови і секретар.

Голова спостережної ради товариства виконує такі обов'язки:

• керує роботою спостережної ради товариства;

• скликає засідання спостережної ради товариства;

• головує на засіданнях спостережної ради товариства;

• здійснює інші функції, необхідні для організації діяльності спостережної ради товариства в межах її повноважень.

Заступник голови спостережної ради допомагає голові при виконанні ним своїх обов'язків, а за його відсутності виконує функції голови.

Секретар спостережної ради товариства веде діловодство, книгу протоколів засідань, інші документи спостережної ради товариства.

У разі проведення засідання ради кожен її член повинен заздалегідь отримати повідомлення про дату та час його проведення, а також порядок денний та матеріали щодо питань порядку денного.

Будь-який член спостережної ради може запропонувати зміни або доповнення до порядку денного.

Позачергові засідання спостережної ради скликаються головою спостережної ради (а під час його відсутності —

заступником голови), а також на письмову вимогу будь-кого з членів спостережної ради, голови правління або ревізійної комісії товариства.

У вимозі про скликання позачергового засідання спосте­режної ради треба вказувати питання, що потребують обго­ворення.

Позачергове засідання спостережної ради товариства має бути скликане протягом установленого статутом або іншим нормативним актом товариства строку від дня надходження вимоги на адресу спостережної ради.

Член спостережної ради товариства може брати участь у засіданні особисто або через свого представника з належним чином оформленим дорученням. Член спостережної ради товариства може також передати свої повноваження в засіданні іншому члену спостережної ради товариства, що оформляється дорученням. Статутом товариства може заборонятися або обмежуватися певними випадками передача повноважень членів спостережної ради своїм представникам (крім членів ради — юридичних осіб).

Статутом або іншим нормативним актом товариства має бути визначений кворум спостережної ради і порядок прийняття нею рішення. Доцільно встановити, що спостережна рада повноважна приймати рішення, якщо на засіданні присутні не менше ніж 2/3 її членів. Кожен член спостережної ради має під час голосування один голос. Рішення можуть прийматися простою більшістю присутніх членів спостережної ради товариства. У разі рівного розподілу голосів голосу голови спостережної ради товариства надається перевага. Члени спостережної ради товариства, що не згодні з рішенням спостережної ради товариства, можуть висловити окрему думку, що заноситься до протоколу. Голосування звичайно є відкритим.

Секретар спостережної ради веде книгу протоколів засідань спостережної ради товариства.

Протокол засідання спостережної ради підписується головою (заступником голови) і секретарем спостережної ради товариства.

Книга протоколів або завірені виписки з неї повинні бути в будь-який час надані для ознайомлення будь-кому з членів спостережної ради товариства, правлінню товариства, загальним зборам акціонерів товариства або акціонерам у порядку, встановленому внутрішніми нормативними актами товариства.

Крім сесійного порядку роботи, спостережна рада може створювати постійні або тимчасові комітети для вивчення певних питань. Комітети не приймають будь-яких рішень управ­лінського характеру, але подають спостережній раді свої висновки шодо тих або інших питань на підставі аналізу зібраної інформації.

Члени спостережної ради товариства несуть персональну відповідальність за виконання рішень загальних зборів акці­онерів, якщо вони не суперечать чинному законодавству і статуту товариства.

Для надання акціонерам можливості оцінити діяльність не лише ради в цілому, а й кожного з її членів, у звіті ради підлягають розкриттю інформація про діяльність ради та відомості про активність кожного з її членів, відвідування ними засідань ради тошо.

Спостережна рада товариств, що виникли в процесі при­ватизації та корпоратизації

Правовий статус спостережних рад товариств, що виникли в процесі приватизації або корпоратизації, визначається:

> Положенням про спостережну раду, затвердженим постановою КМУ від 19.07.1993 р. № 556 {регулює створення спостережної ради в товариствах, що виникли внаслідок корпоратизації).

> 1 нструктивним листом Фонду державного майна України

(ФДМУ) "Про порядок створення і затвердження спостережних рад в акціонерних товариствах, створених в процесі приватизації" від 21.04.1998 р. № 10-17-4149.

> Положенням про спостережну раду відкритого ак­ціонерного товариства, рекомендованим для ви­користання в акціонерних товариствах, що виникли у процесах приватизації, розпорядженням ФДМУ від 05.05.1996 р. №71 -р.

Спостережна рада товариств, що виникли в процесі при­ватизації, складається з представників органів державної виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, пред­ставника Антимонопольного комітету для підприємств — монополістів.

Спостережна рада товариств, що виникли в процесі корпо­ратизації, формується з представників засновника та інших акціонерів, уповноважених представників банківської установи, яка обслуговує товариство, трудового-колективу та органу приватизації. До її складу можуть входити також представники інших органів та організацій. До складу спостережної ради підприємств-монополістів може включатися представник Антимонопольного комітету.

Такий особливий склад спостережної ради зберігається до моменту проведення перших загальних зборів товариства, акції якого були приватизовані (тобто відчужені недержавним юридичним та фізичним особам). На цих зборах акціонерами обирається нова спостережна рада у порядку, встановленому Законом "Про господарські товариства".

Голова спостережної ради акціонерного товариства для тих відкритих акціонерних товариств, в яких за державою за­кріплюється 50 і більше відсотків акцій, обирається загальними зборами з числа представників ФДМУ чи органу управління, якому передані функції управління за Генеральною угодою, укладеною з ФДМУ [84, с. 205].

У товариствах, де державі належить понад 25 % акцій, представник держави особисто входить до складу спостережної ради товариства (або очолює її).

Державні службовці, що виконують обов'язки голови або членів спостережної ради акціонерного товариства, не повинні отримувати плату за виконання своїх обов'язків.