Завдання

НА МАГІСТЕРСЬКУ АТЕСТАЦІЙНУ РОБОТУ

магістрантові	_______________________________________________________
	(прізвище, ім’я, по батькові)

1. Тема роботи	______________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________

затверджена наказом по університету від ”_____” _________ 20__ р. № _______

2. Термін здачі магістрантом закінченої роботи ___________________________

3. Вихідні дані до роботи	_______________________________________________
________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________

4. Зміст пояснювальної записки (перелік питань, які потрібно розробити)

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов'язкових креслень,

плакатів) ______________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

6. Консультанти з роботи із зазначенням розділів роботи, що їх стосуються

(п.6 заповнюється в разі необхідності)

Найменування розділу	Консультант	Позначка консультанта про виконання розділу
	(посада, прізвище, ім’я, по батькові)	(підпис)	(дата)

7. Дата видачі завдання ______________________________________________

Науковий керівник ____________ ____________________________

(підпис) (посада, прізвище, ім’я, по батькові)

Завдання прийняв до виконання _____________________________

(підпис магістранта)

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

Номер	Назва етапів магістерської атестаційної роботи	Термін виконання етапів плану	Примітки

Магістрант _________________

(підпис)

Науковий керівник ____________________

(підпис)

Додаток В

ПРИКЛАД РЕФЕРАТУ МАГІСТЕРСЬКОЇ АТЕСТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

РЕФЕРАТ

Пояснювальна записка до магістерської атестаційної роботи: 115 с., 29 рис., 22 табл., 5 додатків, 35 джерел.

Об’єкт дослідження – методи формування, обробки та візуалізації зображень у скануючій мікроскопії.

Мета роботи – розробка алгоритмів цифрової обробки, формування та візуалізації зображень у скануючій мікроскопії.

Метод досліджень – дедуктивно-аналітичний аналіз існуючих алгоритмів синтезу фирових фільтрів з подальшим обгрунтуванням вибору типів фільтрів, «віконних» функцій та створення програмного забезпечення для обробки результатів сканування.

Виконано аналіз математичних методів, використовуваних під час проектування цифрових фільтрів, використовуючи метод “зважування вікном”. Досліджено вплив різних вагових функцій, порядку фільтрів на амплітудно-частотні характеристики. Розроблено програму для візуалізації двовимірних масивів даних, що знімаються зондом тунельного мікроскопа. Розроблені КІХ-фільтри використовуються для обробки зображень і виведення їх на екран монітора.

Отримані результати показують актуальність розвитку даного напрямку й вказують на перспективність досліджень у даній області.

МІКРОСКОП, МІКРОКОНТРОЛЕР, СИГНАЛ, ФІЛЬТР, СИНТЕЗ, ВІКНО, ПЕРЕТВОРЕННЯ ФУР'Є, ЗВАЖУВАННЯ, АЧХ, ОБРОБКА ЦИФРОВА, ЗОБРАЖЕННЯ

Додаток Г

ОСНОВНІ ЗМІНИ, ЩО ВНОСЯТЬСЯ ДСТУ ГОСТ 7.1: 2006

В БІБЛІОГРАФІЧНИЙ ОПИС, ТА ПРИКЛАДИ ОПИСУ

Г.1 Основні зміни в бібліографічному описі

На сучасному етапі виникла необхідність стандартизації бібліографічного опису нових видів документів,  таких як машиночитні бази даних на різних фізичних носіях, а також необхідність уніфікації подання інформації про документи в машиночитній формі, що пов'язано з практикою функціонування інформаційно-пошукових систем і розвитком комунікативних форматів.

Новий ДСТУ ГОСТ 7.1: 2006 «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги і правила складання» має забезпечити впровадження сучасних комп'ютерних технологій обробки документів, ведення інформаційних баз даних, ефективність пошуку і використання документів усіх типів і видів, результативний обмін бібліографічною інформацією між інформаційними службами, бібліотеками, видавцями як в країні, так і за кордоном.

Стандарт забезпечує створення бібліографічного опису фактично будь-якого інформаційного об'єкта, в т.ч. будь-якої його частини і відображає тип фізичного стану документа, виконуючи регламентуючі функції з виявлення бібліографічних відомостей про документ, визначення необхідного набору елементів бібліографічного опису і приведенню їх за певними правилами.

Основні положення і правила цього стандарту спираються на принципи Міжнародного стандарту бібліографічного опису (ISBD), прийняті в системі міжнародного обліку світових інформаційних документів.

ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 має істотні відмінності від попередніх стандартів.

Відповідно до нового стандарту, пунктуація в бібліографічному описі виконує дві функції:

– звичайних граматичних розділових знаків;

– розділових знаків, які мають пізнавальний характер для областей і елементів бібліографічного опису.

Заголовок опису відокремлюють від решти тексту крапкою.

Області опису відокремлюють одну від іншої крапкою і тире.

У новому стандарті змінені правила вживання великої і малої літер. Їх вживання продиктоване тепер не тільки нормами мови, але й розділенням областей бібліографічного опису. Тепер відомості, що пояснюють і розкривають основний заголовок, записуються з маленької літери, якщо вони не є власними іменами.

Винятком є загальне позначення матеріалу і будь-які назви у всіх областях опису.

Наприклад:

Кам’янець на Поділлі: турист. путівник / [авт.-упоряд. О. Расщупкін, С. Трубчанінов]. – Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2006.– [16] с. : іл.; 24 см. – 20000пр. – ISBN 966-7975-71-1.

Відомості, які запозичені не зі встановленого джерела інформації, наводять у квадратних дужках.

Наприклад:

Культурологія: навч. посіб. / [М. М. Закович, І. А. Зязюн, О. М. Семашко та ін.]. – [2-ге вид., стер.]. – К. : Знання, 2006. – 267 с.

У ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 розширився набір обов'язкових елементів.

Набули статусу обов'язкових такі елементи:

– перші відомості про відповідальність в усіх областях (області заголовку і відомостей про відповідальність, області видання й серії);

– додаткові відомості про видання;

– ім'я видавця, розповсюджувача тощо;

– основний заголовок серії і підсерії;

– міжнародний стандартний номер серіального видання (ISSN);

– номер випуску серії або підсерії;

– окремі примітки в описі певних видів документів (в описі електронних ресурсів – примітки про джерело основного заголовку, примітки про системні вимоги).

Набір факультативних елементів визначається установою, що бібліографує.

В області заголовку і відомостей про відповідальність вперше введений новий елемент – загальне позначення матеріалу.

Це факультативний елемент, який доцільно використовувати в описі для інформаційних масивів, які містять відомості про документи різних видів.

Особливу увагу слід приділити змінам, які стосуються відомостей про відповідальність.

Відповідно до основних принципів ISBD, відомості в бібліографічному описі слід наводити в тому вигляді, в якому вони наведені в документі.

За старими правилами авторів документу, які були вказані в заголовку бібліографічного запису, не наводили у відомостях про відповідальність області заголовку.

Тому в описі були відсутні перші відомості про відповідальність у тіх формі й об'ємі, в яких вони були наведені в документі.

Якщо опис доповнюється заголовком, ім'я особи в заголовку наводять у формалізованому вигляді: спочатку прізвище, потім ім'я (можливо ім'я й по батькові) або псевдонім.

Тільки у відомостях про відповідальність є можливість відзначити, в якому вигляді особа, яка несе інтелектуальну або іншу відповідальність за документ, наведена в самому документі.

Заголовок запису – факультативний елемент, відомості про відповідальність – обов'язковий елемент опису відповідно до положень ISBD.

У прийнятій системі логічно запропонована така модель запису, в якій відомості про відповідальність вказують обов'язково, навіть якщо вони співпадають із заголовком.

Наприклад:

Мосіяшенко В. А. Українська етнопедагогіка: навч. посіб. / В. А. Мосіяшенко. – Суми : Унів. кн., 2005. – 174 с.

Необхідність наведення перших відомостей про відповідальність дає можливість адекватніше подавати документ в бібліографічному записі, ниж це було раніше.

Зміни, які стосуються області видання, полягають у тому, що відомості про видання наводять у формулюваннях і в послідовності, зазначеній у джерелі інформації: порядковий номер видання не виноситься на перше місце, як це було раніше.

Додаткові відомості про видання (виправлене, доповнене, стереотипне, перероблене тощо) і перші відомості про відповідальність, які належать до конкретного зміненого видання документа, є обов'язковими елементами. Відомості про відповідальність записують в області видання, якщо вони належать тільки до конкретного зміненого видання документу. Їх записують після відомостей про видання, і їм передує знак коса риска.

Наприклад:

Вид. 5-те, допов.

7-ме вид., стер.

2-ге вид., переробл.

Изд.2-е / перераб. с 1-го изд. П. Агафошин.

Після області видання в описі розміщується область специфічних відомостей. Ця область є новою і використовується вона для опису об'єктів, які є особливим видом публікацій або розміщені на специфічному носієві.

Це:

– картографічні, нотні, серіальні документи;

– стандарти і технічні умови;

– патентні документи та електронні ресурси.

Зміни в області вихідних даних полягають у тому, що відомості про місце видання і про укладача тепер можна наводити не тільки у називному відмінку.

Відомості про видавця за новим стандартом мають статус обов'язкового елемента.

Наприклад:

М. : Зараев А. В.

Рік видання має бути встановлений хоча б приблизно, якщо навіть відомості про нього відсутні в документі. У такому разі дату видання наводять у квадратних дужках разом із знаком запитання.

Наприклад:

[2007?].

Позначення «б. г.» не наводять.

В області фізичної характеристики введений новий елемент – специфічне позначення матеріалу.

Після відомостей про кількість фізичних одиниць відзначають позначення фізичного носія документа.

Наприклад: