1 Основні вимоги до оформленя та змісту дипломних проектів (робіт) спеціалістів і Кваліфікаційних робіт магістрів

Дипломний проект (робота) спеціаліста та кваліфікаційна робота магістра складається з пояснювальної записки і графічної частини.

Структурними елементами пояснювальної записки є:

— титульна сторінка (додатки А, Б);

— завдання (додаток В, перша сторінка);

— календарний план виконання (додаток В, друга сторінка);

— реферат (додаток Г);

— зміст;

— вступ;

— основна частина (аналітична, проектна, економічна, розділ з охорони праці та безпеки життєдіяльності);

— висновки;

— перелік використаної літератури;

— специфікація графічної частини;

— додатки;

— анотація (додаток Д), не підшивається.

У вступі до пояснювальної записки обґрунтовується актуальність вибраної теми та стисло пояснюється необхідність (мета) виконаної роботи. Звичайно вступ має обсяг 2–5 сторінок.

Аналітична частина містить аналіз вихідних матеріалів, техніко-економічну характеристику об’єкта дослідження, проектні пропозиції з техніко-економічним обґрунтуванням технічних рішень.

Основні вимоги до аналітичної частини пояснювальної записки полягають в тому, щоб за результатами техніко-економічного аналізу висунути та обґрунтувати проектні пропозиції та рішення, що відповідають сучасним досягненням в області комп`ютерно-інтегрованих технологічних процесів. Аналітична частина звичайно повинна мати обсяг біля 15 сторінок.

Проектна частина пояснювальної записки дипломного проекту (роботи) повинна містити докладну розробку проектних рішень, запропонованих дипломником. Зміст її визначається, по-перше, специфікою теми проекту (роботи), по-друге, особливостями конкретних технічних пропозицій до проекту (роботи).

Основною вимогою до проектної частини пояснювальної записки є те, що в ній повинні бути отримані рекомендації з практичної реалізації проектних рішень. Проектна частина повинна містити всі розрахунки, що вказані у завданні. При застосуванні комп’ютерних програм наводяться їх описання і схеми алгоритмів, що виконуються у відповідності з ГОСТ 19.701–90 (ИСО 5807–85). Припустимо наводити схеми алгоритмів і роздруки програм у додатках. Обсяг проектної частини повинен складати біля 30 сторінок.

В кваліфікаційній роботі магістра ця частина записки повинна містити результати наукового дослідження за темою роботи.

Економічний розділ виконується у відповідності із індивідуальним завданням та методичними вказівками з виконання економічних розрахунків.

Розділ «Охорона праці» виконується у відповідності із індивідуальним завданням та методичними вказівками, розробленими на кафедрі «Охорона праці і БЖД».

Закінчується пояснювальна записка стислими висновками. У висновках повинні бути викладені:

— завдання дипломного проекту;

— результати і засоби, якими вирішувалися ці завдання;

— стислі висновки про отримані результати проектування.

Рекомендований загальний обсяг пояснювальної записки дипломного проекту повинен складати біля 100 сторінок, кваліфікаційної роботи магістра – біля 80 сторінок без додатків. Обсяг додатків не обмежується. Оформлення пояснювальної записки повинно відповідати вимогам державних стандартів України, єдиної системи конструкторської документації (ЄСКД), єдиної системи програмної документації (ЄСПД) і комплексу стандартів на автоматизовані системи (КСАС) серії 34.

Обов’язковою частиною дипломних проектів і робіт є графічні матеріали (креслення, схеми, діаграми, графіки, плакати тощо), виконані на аркушах формату А1. Ці матеріали повинні в наочній формі ілюструвати основні пропозиції, результати розрахунків і висновки.

Склад графічної частини оговорюється в індивідуальному порядку з керівником дипломного проекту (роботи). Для студентів спеціальності 7.05020201/8.05020201 рекомендовано обов’язково включати до графічної частини функціональну схему автоматизації (ФСА) розглянутого виробництва. Зміст і кількість інших аркушів у кожному конкретному випадку визначаються дипломником і керівником проекту. Оформлення графічної частини також повинно відповідати вимогам ЄСКД, ЄСПД і КСАС.

Графічна частина кваліфікаційної роботи магістра виконується у вигляді ілюстраційних матеріалів (плакатів) і може не мати основних штампів та рамок.

Обсяг графічної частини дипломних проектів повинен складати не менше 7 аркушів, кваліфікаційних робіт магістрів – не менше 5 аркушів. В окремих випадках за вказівками керівника зміст дипломного проекту (роботи) та кваліфікаційної роботи магістра може відрізнятися від типового.

2 Організація дипломного проектування

2.1 Вибір теми, оформлення завдання та складання плану роботи над дипломним проектом (роботою) спеціаліста і кваліфікаційною роботою магістра

Успішна розробка теми дипломного проекту (роботи) спеціаліста або кваліфікаційної роботи магістра вимагає чіткої організації роботи студента-дипломника, починаючи з моменту вибору теми і закінчуючи поданням дипломного проекту (кваліфікаційної роботи) на кафедру для захисту в Державній екзаменаційній комісії (ДЕК).

Керівники і теми дипломних проектів (робіт) спеціалістів і кваліфікаційних робіт магістрів затверджуються наказом ректора університету за поданням завідувача кафедри. Одночасно призначаються консультанти з економічної частини та з розділу охорони праці.

До початку роботи студентів над дипломними проектами (роботами) і кваліфікаційними роботами на відповідних кафедрах вивішуються розклад консультацій штатних викладачів кафедри і сумісників, які здійснюють керівництво дипломним проектуванням.

Робота над дипломним проектом (роботою) і кваліфікаційною роботою поділяється на три стадії:

– підготовка;

– виконання;

– оформлення.

Стадія підготовки полягає у збиранні вихідних даних для проекту (роботи): креслень, технологічних регламентів, звітних даних тощо. Виконується ця робота переважно під час проходження переддипломної практики. Ці матеріали використовуються головним чином у перших розділах пояснювальної записки до проекту (роботи), що містять огляд, характеристику і аналіз особливостей виробництва, його показників.

Стадія виконання полягає в розробці і техніко-економічному обґрунтуванні організаційно-технічних заходів, в проведенні необхідних розрахунків у відповідності із завданням дипломного проекту (кваліфікаційної роботи).

Стадія оформлення включає в себе оформлення ілюстративного матеріалу та остаточне доопрацювання пояснювальної записки.

Робота студента над дипломним проектом або кваліфікаційною роботою практично починається з оформлення завдання на дипломне проектування, яке складає керівник і затверджує завідувач кафедри.

У завданні на дипломне проектування (форма бланку завдання наведена у додатку В) вказується назва теми, формулюються завдання дипломного проектування, характеризуються вихідні матеріали для проектування, визначаються основні етапи роботи і терміни їх виконання.

Кожний студент після одержання завдання від керівника повинен скласти календарний план роботи над проектом (роботою). Цей план повинен містити не лише перелік етапів роботи, але і терміни їх виконання. Основою для розробки плану роботи є завдання на проектування та приклад у додатку В.

Початковий варіант календарного плану складає сам студент, після чого він коригується керівником проекту (роботи). Остаточний варіант плану роботи підписується дипломником, керівником проекту (роботи) і затверджується завідувачем кафедри.

Одночасно з розробкою плану дипломник складає перелік літератури, потрібний для роботи над проектом (роботою).

2.2 Робота над дипломним проектом (роботою) спеціаліста і кваліфікаційною роботою магістра

Під час переддипломної практики студент приступає до узагальнення і систематизації виробничих матеріалів і розробки проектних пропозицій з таким розрахунком, щоб мати час для підбору додаткових матеріалів і перевірки справедливості своїх висновків і пропозицій. Однак, безпосередня робота над дипломним проектом (кваліфікаційною роботою) і оформлення починаються з моменту закінчення переддипломної практики.

Робота над дипломним проектом (кваліфікаційною роботою), звичайно, повинна виконуватися за такою схемою:

1 Систематизація і обробка матеріалів за кожною позицією календарного плану. На цьому етапі відбираються матеріали для включення до пояснювальної записки і складається план їх викладення (структура викладення, оформлення графічного матеріалу, аналіз). У результаті формується перший варіант аналітичної частини пояснювальної записки.

2 Розробка ескізу проектної частини дипломного проекту (кваліфікаційної роботи). На цьому етапі визначається напрямок і основний зміст проектних або наукових пропозицій, орієнтовно оцінюється їхня техніко-економічна ефективність, з’ясовується необхідність додаткового збирання вихідних або нормативних матеріалів. У результаті формується чернетка пояснювальної записки в цілому.

3 Збір додаткових матеріалів, детальна розробка і обґрунтування проектних рішень. На цьому етапі уточнюється аналітична частина пояснювальної записки, і оформлюються проектні або наукові рішення.

4 Остаточне оформлення пояснювальної записки.

5 Оформлення ілюстраційного матеріалу.

Зміст і послідовність виконання всієї цієї роботи мають індивідуальний характер. Однак при проектуванні необхідно додержуватися цілого ряду загальних вимог.

2.3 Оформлення дипломного проекту (роботи) спеціаліста і кваліфікаційної роботи магістра

Дозвіл на захист дипломного проекту (магістерської роботи) надається тільки після подання дипломником на кафедру пояснювальної записки та ілюстративних матеріалів.

Вимоги до пояснювальної записки: Пояснювальна записка до дипломного проекту (кваліфікаційної роботи) повинна бути гранично стислою і в той же час містити всі необхідні матеріали, що обґрунтовують ефективність і реальність проектних рішень.

У пояснювальній записці не допускаються тривалі розмірковування, повторення відомих доказів, великі цитати з підручників та інших джерел. Вона повинна показати, наскільки професійно дипломник (магістрант) орієнтується у даній темі, і вміє користується літературними даними і виробничими матеріалами.

Пояснювальна записка, крім основного тексту, повинна містити титульну сторінку за формою, наведеною у додатках А або Б, завдання на проектування та календарний план роботи за формою (додаток В), реферат (додаток Г), зміст.

Пояснювальна записка повинна обов’язково супроводжуватися бібліографічним переліком використаних літературних та інших джерел. На матеріали, що взяті з різноманітних джерел, і на цитати повинні бути посилання у відповідності з вимогою стандартів (п. 3.1).

Порядок і час оформлення проекту (роботи), виконання креслень і написання записки суттєво залежать від індивідуальних якостей дипломника (магістранта) і навичок, які він одержав під час навчання і роботи.

Практика показує, що найдоцільнішим порядком роботи над проектом (роботою) потрібно визнати такий, при якому спочатку розробляється весь проект (робота), виконуються всі необхідні розрахунки, послідовно накопичується дані і лише наприкінці проектування весь матеріал оформляється начисто.

Заключним етапом роботи над дипломним проектом (кваліфікаційною роботою) є складання реферату і анотації.

Реферат повинен містити:

— відомості про обсяг пояснювальної записки, кількість ілюстрацій, таблиць, додатків, кількість використаних літературних джерел;

— перелік ключових слів;

— текст реферату.

Перелік ключових слів повинен містити від 5 до 15 слів і словосполучень з тексту, які максимально характеризують його зміст. Ключові слова наводяться у називному відмінку і пишуться великими літерами в рядок через коми.

У тексті реферату повинні бути відомості про:

— об’єкт дослідження або розробки;

— мету роботи;

— основний зміст проведеної роботи;

— засоби вирішення поставлених завдань;

— отримані результати і їхню новизну;

— область застосування результатів;

— економічну ефективність або значимість роботи.

Якщо пояснювальна записка не містить відомостей з будь-яких перерахованих структурних частин реферату, то в тексті реферату вони не освітлюються, при цьому послідовність викладання зберігається.

Обсяг реферату – 1–2 сторінки тексту. Приклад складання реферату наведений в додатку Г.

Анотація повинна містити одну сторінку машинописного тексту. Вона додається до пояснювальної записки окремо.

Анотація повинна містити загальні відомості (прізвища дипломника (магістранта) і керівника проекту (роботи), рік захисту, тему дипломного проекту) і стислу характеристику проекту (роботи) з вказівкою мети, характеристики найважливіших матеріалів, викладених в аналітичній частині, перелік основних проектних рішень з відповідними стислими коментарями, що характеризують їх суттєвість і ефективність. В анотації повинні бути вказані найбільш цікаві матеріали і рішення, що можуть бути використані на виробництві або в навчальному процесі. Наводиться також перелік і стисла характеристика ілюстративних матеріалів (додаток Д).

2.4 Підготовка і організація захисту дипломного проекту (роботи) і кваліфікаційної роботи

До кафедральних заходів, пов’язаних із захистом дипломних проектів спеціалістів або кваліфікаційних робіт магістрів, входять: розробка графіків захисту дипломних проектів спеціалістів та кваліфікаційних робіт магістрів; затвердження складу державної екзаменаційної комісії (ДЕК) та графіка її роботи; організація рецензування дипломних проектів та кваліфікаційних робіт.

Затверджений графік захисту проектів і робіт розміщується на дошці оголошень кафедри не пізніше, ніж за 15 днів до початку захисту.

Перенесення термінів захисту дозволяється завідувачем кафедри в особливих випадках (хвороба, затримки в процесі дипломного проектування, що виникли не з вини студента).

Склад ДЕК та графік її роботи визначаються за поданням кафедри і затверджуються наказом ректора університету.

2.5 Рецензування дипломних проектів (робіт) і кваліфікаційних робіт

У відповідності із затвердженим порядком всі дипломні проекти і кваліфікаційні роботи підлягають спеціальному рецензуванню. До числа рецензентів включаються висококваліфіковані фахівці з автоматизації технологічних процесів та комп’ютерно-інтегрованого управління, які працюють на підприємствах та у науково-дослідних організаціях. До складу рецензентів включаються також кваліфіковані працівники підприємств і організацій, які є базами переддипломної практики (керівники цехів теплової автоматики і вимірювань, проектних та налагоджувальних організацій тощо), провідні викладачі університету.

Захисту дипломних проектів (робіт) спеціалістів і кваліфікаційних робіт магістрів в ДЕК передує етап одержання дозволу на захист шляхом попереднього перегляду їх готовності відповідною комісією з перегляду та нормоконтролером кафедри не пізніше, ніж за 7 днів до захисту. Попередній перегляд проектів і робіт призначений для визначення відповідності поданих дипломних проектів та магістерських робіт кваліфікаційним вимогам.

Для одержання дозволу на захист дипломнику (магістранту) необхідно подати в комісію з перегляду такі документи:

а) Пояснювальну записку, яка, крім основного тексту, повинна містити:

— титульну сторінку, підписану керівником проекту (роботи), всіма консультантами і дипломником (магістрантом);

— затверджене завідувачем кафедри завдання на проектування та календарний план виконання (2 сторінки), підписані керівником проекту (роботи), консультантами і дипломником (магістрантом);

б) Графічну частину, аркуші якої підписані керівником, відповідним консультантом, нормоконтролером і дипломником (магістрантом).

Дипломні проекти і кваліфікаційні роботи, що одержали позитивну оцінку комісії з перегляду, далі особисто переглядаються завідуючим кафедрою згідно з оголошеним графіком. Дозвіл на захист проекту або роботи він надає у вигляді візи у рядку «ЗАТВЕРДЖУЮ» на титульній сторінці.

За результатами переглядів завідувач кафедри разом з відповідальним за дипломне проектування складають графік захисту дипломних проектів і кваліфікаційних робіт, який вивішується на дошці оголошень.

Далі дипломник одержує направлення до рецензента, якому він подає свій проект або роботу і дає особисті пояснення з усіх питань, що виникли у рецензента. В особливих випадках разом з направленням дипломник одержує бланк заяви на оплату праці рецензента, який передає йому для оформлення. Термін рецензування складає звичайно 2–3 дні. Магістрант повинен одержати дві рецензії у наукових співробітників за тією ж схемою.

Рецензент після перегляду дипломного проекту (кваліфікаційної роботи) і бесіди з дипломником (магістрантом) складає рецензію в письмовій формі, що містить стислі, але вичерпні відповіді на такі обов’язкові питання:

1. Відповідність проекту (роботи) завданню.

2. Актуальність теми проекту (роботи).

3. Правильність застосування методів аналізу і розрахунків, глибина їх і відповідність сучасному рівню розвитку науки і техніки.

4. Відображення у проекті (роботі) передових методів праці.

5. Оцінка оригінальних рішень, прийнятих у проекті (роботі).

6. Практична або наукова цінність проекту (роботи) і техніко-економічна доцільність прийнятих рішень.

7. Загальна оцінка оформлення графічної частини і пояснювальної записки.

8. Загальна оцінка теоретичної і практичної підготовки дипломника після особистої бесіди з ним.

9. Зауваження.

Підпис рецензента на рецензії повинен бути завірений у відділі кадрів організації, де він працює. Далі дипломник подає секретарю ДЕК одержану рецензію, підписану заяву на оплату рецензента (магістрант – дві рецензії і заяви) і пояснювальну записку до проекту (роботи).

2.6 Захист дипломних проектів (робіт) і кваліфікаційних робіт

Графік роботи ДЕК із захисту дипломних проектів (робіт) і кваліфікаційних робіт визначає завідувач кафедри після перегляду рецензій на дипломні проекти (роботи) та кваліфікаційні роботи магістрів у відповідності із затвердженим графіком захисту.

Об’ява зі складом, місцем засідань і графіком роботи ДЕК, переліком студентів, які захищають дипломні проекти (роботи) та кваліфікаційні роботи магістрів, вивішується на дошці оголошень кафедри.

Захист дипломного проекту або кваліфікаційної роботи відбувається на відкритому засіданні ДЕК.

Дипломник (магістрант) подає на засідання ДЕК такі документи:

— пояснювальну записку дипломного проекту або роботи (магістерської роботи);

— графічну частину;

— особисту картку студента із витягом з навчального плану і оцінками, одержаними на іспитах;

— рецензію (рецензії);

— відзив керівника.

Всі дипломники (магістранти), які захищаються цього дня, приходять завчасно до початку засідання до аудиторії, де працює ДЕК, і особисто подають для реєстрації секретарю ДЕК пояснювальні записки та свої паспорти. Захист проекту (роботи) звичайно триває біля 20 хвилин, тому бажано заздалегідь підготуватися та вивчити доповідь тривалістю до 10 хвилин (2–3 сторінки друкованого тексту). Рекомендується також розташувати пронумеровані листи графічної частини на демонстраційних рамках у відповідності з порядком посиланнями на них у доповіді. Також потрібно завчасно підготувати обґрунтовані відповіді на зауваження рецензентів.

Загальна оцінка захисту дипломного проекту (кваліфікаційної роботи) визначається членами ДЕК за такими критеріями:

— оцінка доповіді;

— оцінка графічних матеріалів;

— оцінка відповідей на запитання членів ДЕК і зауваження рецензентів;

— оцінка проекту (роботи) рецензентом;

— оцінка роботи над проектом (роботою) керівником;

— поточна успішність студента за період навчання у вузі.

Остаточні оцінки із захисту дипломних проектів (робіт) окремих студентів визначаються комісією за більшістю одержаних ними оцінок. При обговоренні результатів захисту членами ДЕК також приймаються рішення про практичну цінність робіт, про надання найкращим студентам рекомендацій до вступу в аспірантуру, та участь у конкурсах дипломних проектів та робіт тощо.

3 Основні вимоги до оформлення пояснювальної записки і графічної частини

Пояснювальна записка та графічна частина проекту (роботи) повинна виконуватися державною мовою.

Пояснювальна записка є текстовим документом і її оформлення повинне відповідати вимогам міждержавного стандарту ГОСТ 2.105–95, оформлення графічної частини також повинно відповідати вимогам відповідних стандартів [3–13].

3.1 Вимоги до оформлення пояснювальної записки

Структура пояснювальної записки наведена в п. 1.

Першою сторінкою записки повинна бути титульна сторінка (приклади заповнення титульних сторінок для дипломних проектів спеціалістів та кваліфікаційних робіт магістрів наведені у додатках А і Б, відповідно).

Шифр проекту (роботи) повинен вказуватися як на титульній сторінці, так і в штампах всіх сторінок записки та аркушів графічної частини.

У відповідності з ГОСТ 34.201–89 кожному розробленому документу має бути присвоєне самостійне позначення. Документ, виконаний на різних носіях даних, повинен мати одно позначення. До позначення документів, виконаних на машинних носіях, додають букву "М".

Позначення документа має таку структуру:

|______|.ХХ.ХХ.Х–Х.М
Позначення системи (частини системи)
Код документу
Порядковий номер документа одного найменування
Номер редакції документа
Номер частини документа
Ознака документа, виконаного на машинних носіях

Структура позначення АСУ має вигляд:

А.Б.ХХХ
Код організації-розробника
Код класифікаційної характеристики АСУ
Реєстраційний номер

Для навчальних закладів дозволяється відхилення в структурі позначення проектів, тому в навчальних проектах кафедри АТП шифр містить такі групи кодів, розділених крапками:

ОНПУ.Х.05020202.ТАYYYY.ZZ.UUVV.WW,

де ОНПУ – скорочена назва університету;

X – код рівня освіти (7 для спеціаліста або 8 для магістра);

05020201 або 05020202 – код спеціальності;

YYYY – номер студентської групи ТА, наприклад, ТА9813;

ZZ – номер студента (дві останні цифри у заліковій книжці);

UU – код дипломного проекту (ДП) або роботи (ДР), магістерської роботи (МР);

VV – номер теми дипломного проекту (роботи) у наказі по університету;

WW – код документа (П2 – пояснювальна записка, коди для графічної частини визначаються згідно ЄСКД і наведені у п.3.2).

На першій сторінці другого аркуша записки міститься завдання на проектування, на зворотній сторінці того ж аркуша – календарний план, які виконуються у відповідності з прикладами (додаток В).

Третім аркушем записки є реферат (додаток Г), четвертим – розгорнутий зміст записки до проекту (роботи). У змісті послідовно перераховуються заголовки розділів і додатків, вказуються номери сторінок, на яких вони розміщені. Починаючи зі змісту, записка далі виконується на аркушах із стандартними рамками (додаток Ж), причому на першій сторінці змісту використовується великий (основний) штамп, далі – малі штампи. На всіх штампах вказується шифр проекту (роботи).

Далі іде основна частина записки.

Текст основної частини виконується з одного боку на аркушах формату А4 (ГОСТ 2.301-68) із стандартними рамками згідно з ГОСТ 2.104-68. Як було вказано вище, титульна сторінка, завдання та реферат виконуються на сторінках без штампів, зміст – на сторінці з великим (основним) штампом (додаток Ж, рисунок Ж.1).

Текст всередині рамок повинен розташовуватися таким чином, щоб відстань від тексту до лінії рамки з початку та наприкінці рядків складала не менше 3 мм. Відстань від верхнього або нижнього рядка тексту до верхньої або нижньої рамки має бути не менше 10 мм. На сторінках без рамок поля мають розміри: ліве – 30 мм, верхнє – 15 мм, праве – 15 мм, нижнє – 20 мм.

Сторінки записки, починаючи з третьої, що містить реферат, повинні бути пронумеровані. Номери сторінок проставляються в правому нижньому куті в малих штампах (додаток Ж, рисунок Ж.1).

При написанні тексту від руки потрібно користуватися ручками з чорним чорнилом або пастою, писати розбірливо, креслярським шрифтом згідно з ГОСТ 2.304 з висотою букв і цифр не менше 2,5 мм.

При виконанні пояснювальної записки на комп’ютері рекомендується набирати текст застосовуючи такі параметри: шрифт Times New Roman, розмір шрифту 13 пт, полуторний інтервал, відступ абзацу 1,5 см.

Назви розділів (глав) у тексті пишуться на початку нової сторінки, великими (заголовними) літерами і нумеруються арабськими цифрами без крапки. Номери підрозділів (параграфів) складаються з номера розділу і номера підрозділу, розділених крапками. Підрозділ, в свою чергу, може поділятися на пункти, що також відділяються крапкою від попереднього номера. Крапка після останньої цифри номера розділу або пункту не ставиться. Назви розділів і підрозділів центрують у рядку, назви пунктів починають з абзацу.

У відповідності із стандартами розділи потрібно починати з початку нового аркуша, назви підрозділів відокремлювати від попереднього тексту двома інтервалами, а назви пунктів – одним. Також рекомендується відокремлювати рисунки та формули від основного тексту пустими рядками у відповідності з прикладами (Додаток З).

Розділи, підрозділи і пункти повинні мати короткі змістовні заголовки. Підкреслювання і виділення жирним шрифтом або курсивом заголовків і перенесення слів в них не дозволяються. Крапка в кінці заголовків не ставиться.

Ілюстрації в пояснювальній записці визначаються її змістом, їх кількість повинна бути достатньою для надання тексту ясності та конкретності. Всі ілюстрації (схеми, креслення, фотографії тощо) іменуються рисунками.

Рисунки нумеруються послідовно в межах всієї пояснювальної записки або кожного розділу арабськими цифрами. Кожний рисунок повинен мати назву. Номер і назва рисунка розділяються між собою знаком «тире» і розташовуються під ілюстрацією після слова «Рисунок», наприклад, «Рисунок 1.2 — Блок-схема алгоритму розрахунку статичної характеристики». Крапка в кінці назви рисунка не ставиться. При необхідності після назви рисунка можуть наводитися пояснювальні дані. Частини рисунка можуть позначатися літерами з круглими дужками, наприклад, а), б) тощо.

Рисунки бажано розташовувати відразу ж після посилання на них у тексті записки. При посиланні на рисунок в тексті записки слово «рисунок N» пишуть без скорочення, наприклад, «На рисунку 2.9 зображена статична характеристика об’єкта».

Цифровий матеріал, що розміщується у записці, оформляється у вигляді таблиць. Змістовний заголовок таблиці розташовується після слова «Таблиця» над відповідним цифровим масивом, нумерація таблиць (таблиця 1.1) аналогічна нумерації рисунків.

Таблиця 1.1 — Приклад оформлення таблиці

Заголовок таблиці

Головка таблиці {					} заголовки граф
					} підзаголовки граф
					} рядок
					} рядок
					} рядок
	Боковик (Заголовки рядків)	Графи (стовпці)

Якщо рядки і графи таблиці виходять за межі формату сторінки, то таблицю поділяють на частини, які, в залежності від особливостей таблиці, переносять на інші сторінки або розміщують на одній сторінці поряд або одну таблицю під іншою, при цьому в кожній частині таблиці повторюють її головку і боковик.

При поділенні таблиці на частини дозволяється її головку і (або) боковик замінювати відповідно номерами граф і рядків. При цьому нумерують арабськими цифрами графи і (або) рядки першої частини таблиці.

Слово «Таблиця», її порядковий номер і заголовок вказують один раз над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовження таблиці N» або «Закінчення таблиці N».

Якщо в кінці сторінки таблиця переривається і її продовження міститься на наступній сторінці, то в першій частині таблиці нижню горизонтальну риску, що обмежує таблицю, не проводять.

Дозволяється нумерація рисунків і таблиць в межах розділу двома цифрами, розділеними крапкою: перша цифра – номер розділу, друга – наскрізний номер в межах розділу, наприклад, «Рисунок 3.2 — Блок-схема алгоритму розрахунку динамічної характеристики». Для назв рисунків, таблиць і тексту таблиць потрібно використовувати шрифт з розміром, меншим на одиницю розміру шрифту тексту записки і заголовків розділів.

Рівняння і формули слід виділяти з тексту в окремий рядок і розташовувати їх у його центрі. Якщо рівняння не вміщується на одному рядку, воно повинно бути перенесене на наступний рядок на знаках виконуваних математичних операцій, причому знак операції на початку наступного рядка повторюють. Розміщення позначок одиниць вимірювання в одному рядку з формулами не припустиме.

Формули, на які є посилання в тексті, слід нумерувати наскрізною нумерацією в межах пояснювальної записки арабськими цифрами, що записуються в кінці правого боку рядка в круглих дужках.

Формули, що поміщаються в додатках, повинні нумеруватися окремою нумерацією арабськими цифрами в межах кожного застосування з додаванням перед кожною цифрою позначення додатка, наприклад формула (В. 1).

Пояснення кожного символу формули слід подавати з нового рядка в тій послідовності, в якій символи наведені в формулі. Перший рядок пояснення повинен починатися з слова «де» без відступу і двокрапки.

Приклад — Густину ρ кожного зразка в кілограмах на кубічний метр розраховують за формулою

ρ = m/V, (1)

де m – маса зразка, кг;

V – обсяг зразка, м³.

Після основного тексту записки у розділі «Перелік використаних джерел» наводиться перелік використаної літератури. Бібліографічні посилання в тексті і списки повинні виконуватися у відповідності з ДСТУ 7.1–2006. У переліку літературні джерела розташовуються у порядку посилань на них у тексті. Посилання на використану літературу в тексті записки оформлюються у квадратних дужках, наприклад, [18].

Приклади оформлення переліку використаної літератури:

Книга одного автора

1. Стефани Е. П. Основы построения АСУ ТП: Учеб. пособие для ВУЗов / Е. П. Стефани. — М.: Энергоиздат, 1982. — 352 с.

Книга двох авторів

2. Тихонов В. И. Статистический анализ и синтез радиотехнических устройств и систем / В. И. Тихонов, В. Н. Харисов. — М.: Радио и связь, 1991. — 207 с.

Книга трьох авторів

3. Мясников В. А. Автоматизированные и автоматические системы управления технологическими процессами. / В. А. Мясников, В. М. Вальков, И. С. Омельченко. — М.: Машиностроение, 1978. — 232 с.

Багатотомне видання

4. Левин Б. Р. Теоретические основы статистической радиотехники : в 2 т. Т. 1 / Б. Р. Левин. — М. : Сов. радио, 1974. — 552 с.

Патенти, авторські свідоцтва

5. Пат. 2008737 С1 Российская Федерация, МКИ Н01J-9/42, G01T1/29 / Е. В. Белоусов, Г. С. Воробьев, В. Г. Корж и др. — № 5007898 ; заявл. 09.07.91 ; опубл. 28.02.94, Бюл. № 4. — 1 с.

6. А.с. № 223931 СССР, М.кл. ТH01J 25/00. Прибор для генерирования электромагнитных колебаний в сантиметровом, миллиметровом и субмиллиметровом диапазонах длин волн / А. В. Гапонов, А. Л. Гольденберг, М. И. Петелин, В. К. Юлпатов ; заявл. 24.03.67 ; опубл. 25.03.76, бюл. №: 402.

Державні стандарти

7. ГОСТ 16084–75. Автоматизированные системы управления технологическими процессами в промышленности. Основные положения. – М.: Изд–во стандартов, 1975. — 36 с.

8. IEEE Standard for digitizing waveform recorders : IEEE Std.1057–2007. — April 2008.

Стаття з журналу

9. Ри Бак Сон. Флуктуации амплитуды и фазы петли ГФАПЧ с балансным амплитудным модулятором и генератором сдвига / Ри Бак Сон // Радиоэлектроника. — 2006. — Т. 49, № 11. — C. 23 — 32. — (Известия вузов).

10. Тетельбаум С. И. Фазохронный генератор обратной волны / С. И. Тетельбаум // Радиотехника и электроника. — 1957. — Т. 3, № 2. — С. 705–713.

Дисертації, автореферати дисертацій

11. Лопатина С.Р. Автоматизированное управление отделением синтеза метанола на основе нечетких множеств: Дис. … канд. техн. наук: 09.00.08 / С. Р. Лопатина; РХТУ. — М., 1988. — 450 с.

12. Статов В. А. Исследование физики межфазных взаимодействий на границе раздела тугоплавкий металл-GaAs : автореф. дис. ... канд. фіз.-мат. наук : 01.13.96 / В. А. Статов. — К. : ИФП НАНУ, 1996. — 18 с.

У специфікації графічної частини наводиться перелік всіх креслень проекту (Додаток К).

3.2 Вимоги до оформлення графічної частини дипломних проектів (робіт) і кваліфікаційних робіт

Графічна частина проекту виконується на аркушах формату А1. Креслення повинні відповідати вимогам ЄСКД і ЄСПД із зображення схем функціональної структури, принципових електричних схем, схем програм тощо.

Схеми функціональної структури оформлюються у відповідності з ГОСТ 21.404–85, принципові електричні схеми тощо – за відповідними державними стандартами. Схеми алгоритмів і програм оформлюються за ГОСТ 19.701–90 та вимогами ЄСПД.

У правому нижньому куті форматного аркуша розташовується основний надпис (штамп), який виконується у відповідності з ГОСТ 2.104–68 (додаток Е). У навчальній конструкторській документації дозволяються деякі особливості заповнення основного надпису.

У графи, номери яких на рисунку у додатку Е показані в дужках, вписуються:

(1) – шифр дипломного проекту (роботи) згідно п. 3.1. Згідно з ГОСТ 34.201–89 можливі такі коди документів у графі VV:

П2 – пояснювальна записка до проекту (роботи);

С2 – схема функціональної структури, може бути включена до складу пояснювальної записки;

СО – схема організаційної структури;

С3 – схема автоматизації;

С1 – схема структурна комплексу технічних засобів (КТЗ), може бути включена до складу пояснювальної записки;

СБ – схема принципова (електрична, пневматична, гідравлічна);

С4 – схема з'єднань зовнішніх проводок;

С5 – схема підключень зовнішніх проводок;

ВО – креслення загального виду;

СА – креслення встановлення технічних засобів;

ДЕ – ілюстрація до економічно-організаційної частини проекту;

ДС – графіки і таблиці до спецпитань проекту;

ВП – відомість покупних виробів;

С6 – таблиця з’єднань і підключень;

(2) – найменування теми проекту (роботи);

(3) – характеристика документа – дипломний проект (Д) або робота (Н) - навчальна;

(4) – літерна характеристика документації згідно ГОСТ 2.103–68 (У – учбова);

(5) – маса в кілограмах (не заповнюється);

(6) – масштаб креслення (б/м – для схем);

(7) і (8) – порядковий номер і загальна кількість аркушів у графічній частині проекту;

(9) – скорочені назви навчального закладу і профілюючої кафедри.

Форма, розміри і приклад виконання основного надпису на кресленнях наведені в додатку Ж.

До складу графічної частини дипломних і кваліфікаційних робіт можуть входити ілюстраційні плакати із зображеннями алгоритмів, різноманітних функціональних залежностей, графіків тощо. В цих випадках, як виняток, дозволяється виконання штампа з відповідними надписами на зворотному боці плакату з погодженнями та підписом керівника.

Додаток А

Форма та приклад заповнення титульної сторінки пояснювальної записки дипломного проекту спеціаліста

_______________________________________________________________________________________________

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, молоді та спорту УКРАЇНИ

Одеський національний політехнічний університет

Інститут енергетики та комп’ютерно-інтегрованих систем управління

Кафедра автоматизації теплоенергетичних процесів

Спеціальність: 7.05020201 – «Автоматизоване управління технологічними процесами»

«Допущено до захисту» Зав. кафедри АТП __________ проф. Максимов М.В. « 8 » червня 2011 р.