Реформа – нововведення, перетворення чи зміна порядків у державі.

Ризький мир 1921 р. – угода між Польщею та Радянською Росією, за яким Польща визнавала УСРР, а Західні Україна і Білорусія входили до складу Польщі.

Ринкова економіка – соціально-економічна система, що розвивається на основі приватної власності і товарно-грошових відносин.

Розкуркулення - примусове вилучення власності селянських господарств в 1930 –х рр., складова частина примусової політики колективізації.

«Розстріляне відродження» - поняття, що віддзеркалює трагічну долю багатьох представників національно-культурного відродження 20-30-х рр. ХХ ст., що стали жертвами репресій і переслідувань в роки сталінського режиму.

Сепаратизм – політичний рух, який має за мету відділення від держави частини її території і створення на ній нової держави.

Соборність України – ідея об єднання в єдине державне утворення українських земель. Вперше була здійснена підписанням Акту Злуки між УНР і ЗУНР 22 січня 1919р.

Соціалізм- ідеологія і практика,що базуються на проголошенні необхідності знищення експлуатації людини людиною і утвердження соціальної справедливості.

Соціал-демократія – ідеологічна та політична течія, що виступала за здійснення ідей демократичного соціалізму в усіх сферах діяльності суспільства.

Соціалістичний

реалізм – художній метод у літературі та мистецтві, який вимагав зображати дійсність відповідно до вимог комуністичної ідеології.

Спілка визволення України ( СВУ) – організація. Створена в серпні 1914 р. в Галичині. Основна політична мета – проголошення самостійності і Соборності України.

Стагнація – застій в економіці, виробництві, торгівлі.

Суверенітет – незалежне від будь-яких сил, обставин і осіб вер­ховенство; незалежність держави в зовнішніх і внутрішніх справах.

Східний вал – система оборонних укріплень, створена німецько- фашистським командуванням по річкам Дніпро і Молочна з метою стримання наступу Радянської армії. Був прорваний радянськими військами у вересні 1943 р.

Татарбунарське повстання 1924р. – збройний виступ українських селян проти румунської окупації, жорстоко придушене владою.

Терор – політика пригнічення, залякування політичних противників жорстокими насильницькими методами.

Толерантність – різновид взаємодії та взаємовідносин між різними сторонами – індивідами, соціальними групами, державами, політичними партіями, за якого сторони виявляють сприйняття і терпіння щодо різниці у поглядах, уявленнях, позицій та діях.

Торі – англійська політична партія. Виникла в кінці 70-х – на початку 80-х років ХVІІст. В середині ХІХст. на основі партії торі склалась Консерсативна партія Великобританії, членів якої, за традицією, називають торі.

Тоталітарний режим – політичний режим, при якому державна влада зосереджена в руках певної групи (частіше всього однієї партії ), яка знищує демократичні свободи й встановлює контроль над всіма сферами життя суспільства при допомозі терору.

Троїстий союз – військово-політичний блок Німеччини, Австро-Угорщини та Італії, сформований в 1879- 1882 рр. Був направлений проти Росії та Франції.

Унітаризм – форма державного устрою, при якій держава поділена на адміністративно-територіальні чи національно-територіальні одиниці, які не мають політичної самостійності, статусу державного утворення.

Українізація – політика ВКП(б), відносно України в 20-х на початку 30-х рр. ХХ ст.

Українська автокефальна православна церква (УАПЦ) – церква, створена в1921 р. як поступка радянської влади в процесі українізації. Ліквідована в 1930 р.

Українська військова організація – нелегальна організація, створена в 1920 р. в Празі. Ставила за мету ведення збройної боротьби проти польської окупації.

Українська галицька армія (УГА) – збройні сили ЗУНР, створені в ході українсько-польської війни 1918- 1919 рр.

Українська Держава- офіціальна назва гетьманського державного утворення, що виникла в результаті державного перевороту 29 квітня 1918 р. під керівництвом П.Скоропадського.

Українська Народна Республіка (УНР) – проголошена ІІІ Універсалом УЦР 7 листопада 1917 р. в якості автономної державної одиниці Російської республіки.

Українська національна партія (УНП) – єдина легальна партія, що діяла в 1927 - 1938 рр. на українських землях що входили в склад Румунії.Проводила політику компромісів, захищала інтереси українців легальними методами.

Українська повстанська армія (УПА) – військово – політичне формування, що діяло в Україні в 1942- 1950-х рр. Перші формування були створені з початком німецької агресії. В ході війни вела боротьбу як проти нацистської Німеччини так і проти радянських військ.

Українська Гельсинська група (УГГ) – легальна правозахисна (дисидентська) організація в Україні, створена в 1976 р. Її створення було пов язане з прийняттям в т. ч. й керівництвом СРСР в 1975 р. па міжнародній нараді в Гельсинки Заключного Акту Ради Безпеки та співробітництва в Європі. Цей документ закріплював принципи демократії, свободи та прав людини. УГГ ставила метою ознайомити світову громадськість з фактами порушення прав людини в Україні.

Українська Центральна Рада (УЦР) – представницький орган ( парламент), створений 4 березня 1917 р. українськими політичними партіями. Мета діяльності – досягнення національно-територіальної автономії в складі реформованої федеративної, демократичної Російської держави.

Український національний конгрес – перший представницький форум українського руху. Відбувся у Києві в квітні 1917 р. за участю 1500 делегатів політичних партій та громадських організацій. Виступив за національно-територіальну автономії України, перетворення Російської держави в федеративну республіку.

Український Гельсинський Союз (УГС) – легальна загальнонаціональна організація, заснована в липні 1988р. Ставила за мету відстоювати право нації на самовизначення й намагалася в майбутньому перетворити СРСР в конфедерацію незалежних держав.

Українське національно-демократичне об єднання (УНДО) – блок партій та груп центристської направленості, виник в 1925 р. в Східній Галичині. Лідери УНДО виступали за самостійність України без примінення терористичних методів, демократичний розвиток, соціальну справедливість.

Універсали УЦР – акти законодавчого характеру верховного органу влади в Україні, що визначали зміни державно-правового статусу українських земель колишньої Російської імперії 1917 – 1918 рр.

Перший Універсал УЦР – документ, прийнятий в червні 1917 р. Декларував автономію України, проголошував УЦР вищим державним органом в Україні, підтверджував необхідність скликання Всеукраїнських установчих зборів.

Другий Універсал УЦР – документ, прийнятий УЦР в липні 1917 р. Визначав правовий статус українського уряду – Генерального секретаріату, зобов язував УЦР підготувати проект закону про автономний устрій України.

Третій Універсал УЦР – документ, виданий після Жовтневого перевороту в Росії. Проголошував Українську Народну Республіку (УНР), що зберігалася в якості автономної державної одиниці Російської республіки.

Четвертий Універсал УЦР - документ, прийнятий на засіданні Малої Ради 9 січні 1918 р. Проголошував незалежність і суверенітет УНР.

Уряд – вищий виконавчий і розпорядчий орган державної влади в країні, який, як правило, очолює прем’єр-міністр.

Утопія – позначення ідеального, недосяжного суспільного устрою, держави.

Тенденція – напрям розвитку якогось явища.

Толерантність – терпиме ставлення до інших, чужих думок, віру­вань, політичних уподобань та позицій.

Тоталітаризм – політичний режим і система державної влади з використанням насильницьких засобів у процесі управління сус­пільством, з відсутністю політичного плюралізму й демократичних свобод, обмеженням політичних прав усього населення.

Традиція – форма передачі соціального досвіду; ідеї, звичаї, нор­ми, що передаються з покоління в покоління. Система виникла в середні віки.

Трудодень – міра витрат праці і міра споживання в колгоспах.

Українізація – різновид коренізації, що здійснювався на території України.

Українська

революція – глибокі якісні зміни, що відбулися в житті українського суспільства після розпаду Російської та Австро-Угорської імперій. Наслідком було утвердження державних прав українського народу, утворення двох демократичних національних держав – УНР і ЗУНР і проголошення їх возз’єднання в соборну державу. Основними рушійними силами революції виступали селянські і солдатські маси, нечисленна національна інтелігенція. Поразка революції призвела до втрати суверенності та поглинання українських земель радянською Росією, Польщею, Румунією і Чехо-Словаччиною.

Українське

державотворення – процес формування і діяльності органів державної влади та управління в Україні, спрямований на утвердження суверенітету, розбудову національної держави, розвиток економіки і культури.

Фашизм – крайня, антидемократична, радикально-екстреміст­ська політична течія, в основі якої — синтез концепції нації як вищої і одвічної реальності та догматизованого принципу соціальної спра­ведливості; різновид тоталітаризму.