Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Modul_soz_sab_2013.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
148.42 Кб
Скачать

16. Наведіть законодавчі положення,які підтверджують дію принципу все загальності права на соціальне забезпечення.

Загальна Декларація прав людини (1948),Міжнародний пакт про соціальні, економічні та культурні права (1966),Європейська соціальна Хартія (1961) та інші міжнародні правові акти визначають універсальний набір основних прав і свобод , що покликані забезпечувати нормальну життєдіяльність індивіда.

Ст..22 Загальної Декларації прав людини проголошує, що кожна людина повинна мати всі права і свободи незалежно від раси,кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового, станового або іншого становища. Положення цієї декларації виступають підґрунтям для визначення , реалізації, охорони та захисту основних прав людини. Право на соціальне забезпечення входить до системи найголовніших прав кожної людини ( ст..22 Загальної декларації прав людини), а відтак є всезагальним.

Ст..46 Конституції України – визначено основи механізму реалізації прав людини, і права на соціальне забезпечення, зокрема: встановлено рівну можливість всіх громадян отримати певний вид соціального забезпечення у випадку настання вказаних у законі юридичних фактів незалежно від статі, раси, національності, мови, походження, майнового та службового стану, місця проживання, відношення до релігії та переконань.

17. Розкрийте зміст принципу залежності права на соціальне забезпечення від соціального ризику.

Цей принцип права соціального забезпечення лежить в основі визначення сфери правового регулювання, а також вказує на підставу виникнення у особи права на соціальне забезпечення. Самі по собі соціальні ризики (непрацездатність, хвороба, безробіття) не дають підстав для правового регулювання і створення правових норм. Вони об'єктивно існували з давніх часів, але їм не надавалося жодного юридичного значення, аж поки суспільство не досягло відповідного рівня розвитку, коли настала потреба у їх, так би мовити, узаконенні. Суспільство об'єктивно потребувало захисту від безробіття, нещасних випадків, хвороб тощо. В результаті цього соціальні ризики дістали належне їм визнання і з'явилася окрема група суспільних відносин, які підпадали під сферу правового регулювання. Правові норми, що ними впорядковувались такі відносини, потрапили у залежність від соціальних ризиків. Сутність і призначення цих норм, а також тенденції їхнього розвитку стали визначатися характером соціальних ризиків, на яких базувалися суспільні відносини, що потребували правового регулювання. Тобто принципом права соціального забезпечення вважаються не самі соціальні ризики як об'єктивні явища, а об'єктивно існуюча залежність цієї галузі права від соціальних ризиків. Соціальними ризиками вчені називають такі життєві обставинит які породжують суб'єктивне право особи на соціальне забезпечення. Прийнято вважати, що соціальні ризики, аби набути значення юридично значимих фактів, що безпосередньо впливають на виникнення у особи права на соціальне забезпечення, повинні відповідати таким критеріям: —  по-перше, вони повинні належати до явищ матеріального світу і не можуть бути вигаданими подіями; — по-друге, обов'язковою умовою є відображення їх у правових нормах, оскільки тільки в такому разі вони набувають юридичного значення; —  і, по-третє, з їх появою настають обставини, що слугують підставами для виникнення правовідносин у сфері соціального забезпечення. Отже, лише ті соціальні події, що відповідають зазначеним критеріям, належать до соціальних ризиків. Вони ж безпосередньо впливають на характер норм права соціального; забезпечення, визначаючи їх сутність та регулятивні властивості. Через соціальні ризики фактично проявляється І соціальна спрямованість права соціального забезпечення яке з огляду на таку залежність належить до сфери галузевих принципів соціального права. Це принципове положення є важливим для всієї правової системи нашої країни, оскільки завдяки Йому відбувається утвердження прав людини у суспільстві як найвищої цінності, а їх захист визнається одним із головних пріоритетів правової держави.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]