Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Modul_soz_sab_2013.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
148.42 Кб
Скачать

  1. Сформулюйте визначення поняття «соціальне забезпечення».

Соціальне забезпечення – це система сусп відносин врегульованих нормами відповідної галузі права, які передбачають надання матеріальної допомоги уповноваженими органами особам, які зазнали негативних наслідків соц-го ризику.

Ознаки:

  • це суп відн

  • як правило аліментарний характер

  • обумовленість соц ризиком

  • здійснюється уповноваженими державою суб’єктами, а також ін не держ суб’єктами

  • одержувачі – соціально не захищені громадяни

Визначте співвідношення понять «соціальний захист» і «соціальне забезпечення».

Соціальний захист є одним з головних завдань соціальної держави Суб'єктами соціального захисту виступають усі громадяни, а \ не лише ті, що в силу об'єктивних обставин втратили роботу (безробітні), пенсіонери, хворі, інваліди тощо. Проголошую­чи, наприклад, право громадян на безпечне і здорове довкілля (ст. 50 Конституції України), держава тим самим гарантує соціальний захист кожному громадянинові, а не тільки тим, що постраждали внаслідок техногенних катаст­роф. Або ж, створюючи можливості здобуття освіти своїм громадянам, держава піклується про кожного з них, забезпе­чуючи гарантії соціального захисту права на освіту (ст. 53 Конституції України).

Співвідносяться як складове (соц за без) і ціле ( соц захист)

Соціальний захист включає в себе транспортне, медичне, соціальне забезпечення і т д.

  1. Обґрунтуйте публічний або приватний характер права соціального забезпечення.

Вирішення питання розмежування приватного та публічного елементів у праві соціального забезпечення потребує аналізу соціально-забезпечувальних відносин як предмета правового регулювання. При цьому слід враховувати, що соціально-забезпечу-вальні відносини поєднують в собі й індиві-дуальний (приватний), і публічний інтерес.

Крім того, саме у реалізації індивідуального інтересу у сфері соціально забезпечення знаходить своє втілення публічний, чим забезпечується їх баланс. Отже, можна визнати позитивним проникнення приватно-правових конструкцій у регулювання соціально-забезпечувальних відносин, але лише у межах права соціального забезпечення, враховуючи

його специфіку, обумовлену сучасним уяв-ленням щодо публічного впливу на соціально-забезпечувальні відносини у соціальній

державі. У сучасному праві відсутні приватно-правові або публічно-правові методи право-вого регулювання у чистому вигляді. Коректно говорити лише про переважне використання диспозитивного регулювання приватних відносин та імперативного впливу на публічні. Що зовсім не виключає можливості використання імперативних норм для регу-лювання приватних відносин у сфері соціального забезпечення, а диспозитивних – для публічних.

  1. Розкрийте зміст концепції непрацездатності для обґрунтування сфери соціально-забезпечувальних правовідносин.

У правовій літературі непрацездатність визначається, як неспроможність людини до праці за станом здоров’я, за віком та з інших причин

Прихильником концепції непрацездатності суб’єкта соціально-забезпечувальних правовідносин тепер є С. Прилипко. „Право соціального забезпечення регулює відносини, пов’язані з наданням непрацездатним особам допомоги та матеріального забезпечення окремим категоріям громадян. Суб’єктами цих від­носин є особи або ще непрацездатні, або вже непрацездатні. Повна або часткова втрата працездатності є підставою для по­ширення на названих суб’єктів права соціального забезпечення.

Концепція непрацездатності не зовсім повно відображає особливість со­ціально-забезпечувальних правовідносин.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]