- •Лекція 5
- •Література
- •Структура та обсяг наукових робіт різного типу. Вимоги до категоріального термінологічного апарату наукового дослідження.
- •Вимоги до змісту та оформлення магістерської роботи
- •Оформлення титульної сторінки, змісту, списку використаної літератури, анотацій, додатків, нумерація сторінок, таблиць і графіків
- •Оформлення цитат
- •Оформлення списку використаної літератури
- •Оформлення анотацій, додатків
- •Нумерація сторінок, таблиць і графіків
- •3.Підготовка роботи до захисту – подання роботи на рецензування, доопрацювання роботи, підготовка виступу на захисті (обсяг, структура). Процедура захисту.
Нумерація сторінок, таблиць і графіків
Нумерація сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, малюнків, таблиць, формул позначається арабськими цифрами без знака №. Першою сторінкою письмової роботи вважається титульний аркуш. Його включають до загальної нумерації сторінок, але номер сторінки на ньому не ставлять. Не нумерують і Зміст. Перша позначка номера сторінки з’являється на Списку умовних позначень (якщо він є) чи Вступі. Його проставляють без крапки у верхньому правому куті сторінки (шрифт Times New Roman, 14).
Номер розділу ставлять після слова РОЗДІЛ. Після номера ставлять крапку і через пропуск друкують заголовок розділу. Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. У кінці номера підрозділу повинна також стояти крапка, наприклад: 2.3. (третій підрозділ другого розділу). У тому ж рядку друкується і його заголовок. Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, наприклад: 1.3.2. (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Заголовок пункту друкують так само, як і підрозділу.
Цифровий матеріал, як правило, оформляється у вигляді таблиць. Таблиці нумерують послідовно (крім таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. Кожна таблиця повинна мати назву, надруковану напівжирним шрифтом над таблицею симетрично до тексту. Справа над заголовком таблиці друкують курсивом слово Таблиця і вказують її номер. Номер таблиці складається з номера розділу, підрозділу і порядкового номера таблиці, між якими ставляться крапки, наприклад: Таблиця 1.2.3. (третя таблиця другого підрозділу першого розділу).
3.Підготовка роботи до захисту – подання роботи на рецензування, доопрацювання роботи, підготовка виступу на захисті (обсяг, структура). Процедура захисту.
Рішення про рекомендацію кваліфікаційних робіт до захисту приймається випусковою кафедрою. Виконані роботи із записом на титульній сторінці завідувача кафедри про їхній допуск до захисту подаються на кафедру за два тижні до початку державних екзаменів. Після вказаного терміну дипломні та магістерські роботи завідувачем не приймаються, а студенти до захисту кваліфікаційних робіт не допускаються.
Разом з кваліфікаційною роботою подаються:
відгук наукового керівника про актуальність дослідження, його завершеність і готовність кваліфікаційної роботи до захисту; у відгуку також характеризується діяльність автора роботи під час її виконання;
зовнішня рецензія кандидата наук за напрямом дослідження на виконану роботу з пропонованою оцінкою за прийнятою національною шкалою («відмінно», «добре», «задовільно» чи «незадовільно»). У рецензії обов’язково мають бути критичні зауваження і побажання;
електронна копія роботи на електронному носієві.
Електронна копія кваліфікаційної роботи подається на електронному носієві (CD-диску) у форматі rtf з позначкою файлу ім’ям автора роботи латинськими літерами, наприклад: «moroz_master_2013.rtf». Диск треба подати у паперовому конверті, підписаному зі збереженням основних структурних компонентів титульного аркуша.
Захист магістерських робіт здійснюється на засіданні державної екзаменаційної комісії в присутності студентів-випускників. Загальна тривалість захисту однієї магістерської роботи – не більше 0,5 акад. години (20 хв.). Процедура захисту передбачає:
оголошення про захист роботи головою ДЕК;
її представлення до захисту науковим керівником;
доповідь студента і його відповіді на запитання екзаменаторів;
виступ рецензента і відповідь студента на його критичні зауваження;
обговорення роботи членами ДЕК;
заключне слово студента.
Доповідь магістранта має тривати 7-8 хвилин, і має бути проілюстрована заздалегідь підготовленою наочністю – таблицями, схемами, графіками, діаграмами, мультимедійними презентаціями тощо.
Під час захисту студент чітко й послідовно, у лаконічній формі обґрунтовує вибір теми дослідження, визначає її актуальність, мету й завдання, розкриває практичну й теоретичну значущість дослідження, формулює його висновки та результати. При цьому студент має виявити ґрунтовну обізнаність з новітніми підходами до вивчення обраної проблеми, з науковою літературою останніх років, продемонструвати належне знання відповідних першоджерел, володіння матеріалом дослідження та усним іншомовним мовленням (під час оголошення анотації), уміння узагальнювати, систематизувати, чітко й послідовно формулювати найсуттєвіші висновки зі свого дослідження.
Процедура захисту магістерської роботи передбачає також стислі, але ґрунтовні відповіді студента-випускника на запитання голови й членів ДЕК, присутніх на захисті осіб, висловлення власної позиції та міркувань з приводу критичних зауважень рецензента.
Слухаючи запитання членів ДЕК, намагайтеся зрозуміти найсуттєвіше, не відволікайтесь на другорядні деталі. Відповідати старайтесь по суті.
Відповідаючи на критичні зауваження рецензента, пам’ятайте, що на кожне зауваження відповідати не варто. З частиною зауважень, як правило, погоджуються, їх приймають до уваги та обіцяють врахувати у подальшій роботі.
Якщо ж зауваження здається не зовсім справедливим, а спірне місце потребує більш детального пояснення чи уточнення, робити це треба ввічливо та делікатно, щоб не перейти допустимої межі. Крім того, вміння вести наукову полеміку також важливе для науковця, і його треба розвивати. Полеміку можна вести тоді, коли є вагомі аргументи. Інакше полеміка ризикує перетворитися на перепалку, якій не місце у виші, тим більше під час захисту кваліфікаційної роботи.
Незважаючи на те, скільки та яких зауважень зробив рецензент, йому прийнято подякувати за пророблену роботу; цього вимагає етикет наукового спілкування.
Після обговорення роботи членами ДЕК магістрантові надають заключне слово. Зазвичай, він публічно висловлює подяку своєму науковому керівникові, кафедрі, на якій виконувалась робота, та всім, хто так чи інакше сприяв її успішній підготовці й захисту. На цьому захист роботи закінчується.
Результати захисту фіксуються в протоколі ДЕК. Кожна оцінка обговорюється на закритому засіданні ДЕК та оголошується її головою в присутності членів ДЕК, студентів академічної групи, присутніх і магістранта.
Подібна процедура відбувається й під час захисту дисертації.
