2. Внутрішнє середовище організацій, його суть та характеристика

Визначення: Внутрішнє середовище організації – це сукупність елементів і зв’язків між ними, які перебувають в середині організації і суттєво впливають на її стан та властивості.

До основних елементів внутрішнього середовища організацій належать:

1. Цілі – бажаний стан або кінцевий результат, якого хоче досягти організація на певний момент майбутнього.

2. Завдання – робота, частина роботи, група робіт, які мають бути виконані визначеним способом і у встановлені терміни для досягнення спільних цілей.

3. Структура – обраний організацією поділ праці з виділенням окремих підрозділів чи посад, яким доводяться визначені завдання, спрямовані на досягнення спільних цілей.

4. Технології – обраний організацією спосіб поєднання залучених ресурсів з метою їх бажаного перетворення для забезпечення досягнення поставлених цілей.

5. Люди – персонал організації, який має знання, кваліфікацію, навички необхідні для бажаного перетворення її ресурсів і досягнення поставлених цілей.

Визначальним елементом внутрішнього середовища організації є цілі, оскільки від їх змісту залежить характер завдань, поділу праці і структуризації організацій, вибір технологій та професійно-кваліфікаційні характеристики персоналу.

З іншого боку, кожен із цих елементів має зворотний вплив на цілі, оскільки може виступати в ролі обмежуючого фактора, який вимагатиме внесення коректив у сформульовані цілі організації.

Залежно від потреб аналізу кожен із перерахованих елементів може бути деталізований з виділенням його складових.

Загальні властивості факторів внутрішнього середовища:

1) вони є результатом попередніх дій і рішень менеджерів;

2) вони є інформаційно визначені;

3) вони перебувають під постійним впливом менеджерів і можуть бути змінені з їх волі.

3. Зовнішнє середовище організацій, його склад та структура

Визначення:

Під зовнішнім середовищем організацій розуміють сукупність факторів і зв’язків між ними, які перебувають за межами організації та суттєво впливають на їх стан і властивості, змушуючи організації пристосовуватись до цього впливу.

Характеристики зовнішнього середовища: взаємозалежність, складність, рухливість.

Залежної від характеру впливу на організацію фактори зовнішнього середовища поділяють на дві групи:

А) зовнішнє середовище прямої дії;

Б) зовнішнє середовище непрямої дії.

Визначення:

Під зовнішнім середовищем прямої дії розуміють сукупність факторів і зв’язків між ними, які перебувають на близькій комунікативній дистанції від організації і впливають на неї безпосередньо.

До факторів прямої дії належать:

1) споживачі, фізичні чи юридичні особи, які купляють продукцію фірми для особистих або виробничих потреб;

2) конкуренти, інші організації, які пропонують на ринку аналогічну продукцію або продукти-замінники;

3) постачальники, організації, які забезпечують фірму необхідними ресурсами, а саме:

• постачальники матеріальних ресурсів;

• постачальники трудових ресурсів;

• постачальники фінансових ресурсів;

• постачальники послуг;

4) держава та органи державної влади, які приймають відповідні законодавчі та підзаконні акти та забезпечують їх виконання;

5) організована частина ринку праці або профспілки.

Загальні властивості факторів зовнішнього середовища прямої дії:

1) вони визначені в часі і у просторі, тобто в кожний момент часу можна ідентифікувати їх у просторі;

2) вони значною мірою визначені інформаційно, тобто менеджери можуть зібрати про них інформацію, достатню для прийняття рішень;

3) вони перебувають під деяким зворотним впливом організації, тобто організація в якійсь мірі може впливати на їх поведінку.

Визначення:

Під зовнішнім середовищем непрямої дії розуміють сукупність факторів і зв’язків між ними, які перебувають на далекій комунікативній дистанції від організації і впливають на неї опосередковано, через фактори прямої дії.

До них належать:

1) науково-технічний прогрес, тобто динамічні процеси розвитку науки і техніки, та впровадження їх досягнень у виробництво;

2) стан та тенденції розвитку національної економіки;

3) внутрішньополітична ситуація в країні та тенденції її розвитку;

4) соціально-культурні фактори, тобто поєднання морально-етичних норм, традицій, звичаїв, життєвих цінностей і т.д.;

5) стан та тенденції розвитку світової економіки;

6) міжнародна політична ситуація;

7) міжнародні соціально-культурні фактори.

Загальні властивості факторів зовнішнього середовища непрямої дії:

1) вони не визначені у просторі і часі, оскільки в кожний момент часу не можна показати те місце у просторі, де вони перебувають;

2) вони не визначені інформаційно, тобто інформація про них неповна, неточна, недостатня або й відсутня;

3) вони практично не відчувають на собі зворотний вплив організації.

Таким чином, організація перебуває в оточенні великої кількості мінливих, динамічних факторів, які впливають на неї. Тому завданням менеджерів є адекватна оцінка сили та напрямку впливу цих факторів і вибір оптимального напряму розвитку організації.

Рекомендована література: 1, 3, 8, 12, 14, 15, 19, 20, 22, 32, 38, 42, 45.

Питання для самоконтролю:

1. Поняття про організації, їх класифікація, види.

2. Передумови виникнення та загальні властивості організацій.

3. Внутрішнє середовище організації, його склад і структура.

4. Зовнішнє середовище організації прямої дії.

5. Зовнішнє середовище організації непрямої дії.