Розділ ііі. Напрямки вдосконалення фінансування

3.1 Оптимізація витрат на державне управління

Питанням ефективності витрачання бюджетних коштів головними розпорядниками та бюджетними установами займається рахункова палата України.

За даними рахункової палати, основною проблемою являється корупція.

З метою дотримання норм Закону України «Про боротьбу з корупцією», реалізації Концепції подолання корупції в Україні «На шляху до доброчесності» на період до 2010 року», схваленої Указом Президента України від 11.09.2006 № 742, та згідно з Планом заходів, спрямованих на запобігання проявам корупції на 2008-2011 роки, затвердженим наказом Голови Рахункової палати від 12.02.2008 № 15, упродовж 2009 року Рахунковою палатою виконувалася наступна робота щодо запобігання проявам корупції.

За рішенням Колегії Рахункової палати на підставі результатів проведених аудитів Рахунковою палатою у 2009 році передано до Генеральної прокуратури України 14 матеріалів для прокурорського реагування, за частиною з яких порушено кримінальні справи, направлено матеріали до суду та внесено приписи органам державної влади.

Крім цього, на запити Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України Рахунковою палатою направлено близько 20 матеріалів перевірок.

З метою підвищення ефективності боротьби зі злочинами, пов’язаними з порушеннями фінансової дисципліни і бюджетного законодавства та забезпечення оперативного реагування правоохоронних органів, Рахунковою палатою:

• затверджено у квітні 2009 року Порядок взаємодії між Рахунковою палатою та Міністерством внутрішніх справ України з питань підготовки, подання, розгляду матеріалів перевірок та інформування про результати їх розгляду, вжиття заходів реагування органами внутрішніх справ України.

Цей Порядок встановлює механізм підготовки та подання до МВС України матеріалів контрольно-аналітичних заходів, проведених Рахунковою палатою, за виявленими фактами привласнення грошей і матеріальних цінностей, їх нецільового використання, інших правопорушень у бюджетній сфері, порядок розгляду цих матеріалів, а також процедуру інформування про результати їх розгляду, вжиття заходів реагування органами внутрішніх справ України.

• затверджено наказом Голови Рахункової палати і СБУ від 11.06.2009 № 61/381 Порядок обміну інформацією між Рахунковою палатою та Службою безпеки України.

Цей Порядок визначає механізм надання Рахунковою палатою до Служби безпеки України інформації, матеріалів (їх копій) за результатами здійснення контрольних заходів за виявленими фактами привласнення грошей і матеріальних цінностей, їх нецільового використання, інших правопорушень у бюджетній сфері, а також процедуру інформування про результати їх розгляду, вжиття заходів реагування органами Служби безпеки України.

• укладено 28.07.2009 Угоду про взаємодію між Рахунковою палатою та Державною податковою адміністрацією України.

Ця Угода визначає механізм взаємодії між Рахунковою палатою та Державною податковою адміністрацією України в частині виявлення і Виконання Рахунковою палатою вимог Закону України «Про боротьбу з корупцією» припинення порушень законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також бюджетних правопорушень при виконанні Державного бюджету України.

У звітному році Рахунковою палатою було проведено і такий контрольно-аналітичний захід, як аналіз відповідності діючого нормативно-правового врегулювання питання боротьби з корупцією в Україні вимогам висновків GRECO. Зокрема, ним встановлено, що нормативно-правове врегулювання питання боротьби з корупцією в Україні не відповідає загальноприйнятим стандартам міжнародно-правових актів у цій сфері. Розроблені та узгоджені з міжнародними експертами законодавчі акти у сфері боротьби з корупцією роками не розглядалися. Як наслідок, в Україні корупція набула ознак системного явища, не лише уразивши всі життєво важливі сфери суспільства, але й перетворившись на функціонально важливий спосіб їх існування. На теперішній час у державі будь-які політичні ініціативи у сфері боротьби з корупцією є неефективними у зв’язку з «хронічним невиконанням» основних раніше прийнятих нормативно-правових актів з цих питань, а також рекомендацій таких міжнародних експертів у цій сфері, як GRECO. Після ратифікації Цивільної конвенції проти корупції та приєднання до Групи держав Ради Європи проти корупції Україна виявилася неготовою впроваджувати нормативно урегульовані зміни, які вимагає від нас міжнародна спільнота. Для виконання рекомендацій, наданих Україні, потрібно здійснювати фундаментальні законодавчі, а в деяких випадках і конституційні зміни, реалізувати які можна лише на довгостроковій, політично консолідованій основі. В Україні не було активної позиції з цього питання, органи державної влади працювали не скоординовано, а тому Україна майже не виконувала більшості взятих на себе міжнародних зобов’язань.

Концепція подолання корупції в Україні «На шляху до доброчесності», схвалена Указом Президента України від 11.09.2006 № 742/2006, залишилася декларативним, формальним документом. Незважаючи на вимоги Концепції щодо невідкладного вирішення проблем з питань антикорупційної політики, значна частина заходів Плану щодо реалізації Концепції подолання корупції в Україні на період до 2010 року на сьогодні має статус проекту та залишається нереалізованою, інші заходи, передбачені Концепцією для нормативно-правового врегулювання у сфері боротьби з корупцією, взагалі не включені до Плану.

Всупереч рекомендаціям GRECO та міжнародним стандартам законодавчого унормування питання боротьби з корупцією щодо необхідності врегулювання зовнішнього фінансового контролю, Урядом до проекту Плану заходів щодо реалізації Концепції подолання корупції в України «На шляху до доброчесності» на період до 2011 року не включено заходу з підготовки законопроекту про внесення змін до статті 98 Конституції України в частині надання Рахунковій палаті повноважень із здійснення контролю за виконанням місцевих бюджетів, як це було визначено попереднім Планом заходів.

Виконання Рахунковою палатою вимог Закону України «Про боротьбу з корупцією» Знову виникла ситуація, коли органи державної влади, не розуміючи правової природи та засад зовнішнього аудиту, запровадили нові законодавчі ініціативи щодо «зміцнення бюджетної урядової дисципліни», які у новій редакції Плану заходів стосуються лише посилення повноважень Контрольно-ревізійної служби України, у тому числі шляхом надання їй повноваження з контролю за фінансовою дисципліною органів місцевого самоврядування. Група оцінювання GRECO бажала бачити кінцевою метою реалізації своєї рекомендації проведення саме зовнішнього аудиту Рахунковою палатою, а натомість, завдяки діям Уряду, відбувається лише підміна зовнішнього контролю фінансовим контролем Контрольно-ревізійної служби України, яка не має статусу незалежного органу фінансового контролю, визначеного на міжнародному рівні. В Україні відсутня повна інформація щодо руху коштів на виконання міжнародних проектів, спрямованих на протидію та боротьбу з корупцією. Контроль за використанням зазначених коштів Мінфіном та Державним казначейством не здійснюється. У порушення бюджетного законодавства України реципієнти і бенефіціари не мають правових підстав для отримання фінансової інформації від донорів – міжнародних організацій та виконавців проектів міжнародної технічної допомоги. Цільове використання цих коштів, ефективність їх впровадження у повному обсязі покладені на країни-донори міжнародних проектів. Протягом 2008-2009 років в Україні реалізуються міжнародні проекти, спрямовані на боротьбу з корупцією, на загальну суму близько 32 млн. дол. США . Зазначені кошти використовуються без контролю з боку держави. Враховуючи викладене, Колегія Рахункової палати рекомендувала Верховній Раді України розглянути як першочергові закони України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (реєстраційний номер 0916); «Про нормативно-правові акти» (реєстраційний номер 1343); Адміністративно-процедурний кодекс України (реєстраційний номер 2789); «Про заходи фінансового контролю публічної служби» (реєстраційний номер 4472); «Про відшкодування шкоди, завданої фізичним або юридичним особам незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень» (реєстраційний номер 1344); «Про здійснення державних закупівель» (реєстраційний номер 2263-1); «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо вдосконалення процедур здійснення конфіскації» (реєстраційний номер 3642); «Про конфлікт інтересів у діяльності публічних службовців» (реєстраційний номер 4420); «Про правила професійної етики на публічній службі та запобігання конфлікту інтересів» (реєстраційний номер 4420-1); «Про доступ до публічної інформації» (реєстраційний номер 2763); «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» (реєстраційний номер 3062) в редакціях, що відповідають кращим світовим практикам та директивам ЄС у сфері боротьби з корупцією.

Висновки

Отже, в цій курсовій роботі мною було висвітлено фінансове забезпечення діяльності державних установ і організацій. Зокрема, я:

- з’ясував суть і мету фінансового забезпечення діяльності державних установ і організацій;

- дав оцінку фінансового забезпечення діяльності державних установ і організацій за останні роки;

Витрати на управління установами соціально-культурної сфери передбачаються в кошторисах цих установ і окремо в бюджеті не виділяються.

Фінансування видатків державних установ здійснюється через систему бюджетного фінансування. Найбільша питома вага видатків бюджетних установ припадає на заробітну плату.

Стан фінансового забезпечення державних установ являється не задовільним. Забагато нераціональних напрямів видатків, корупції, перевищення встановлених норм витрат в ВРУ народними депутатами. Нецільове використання бюджетних коштів та відсутність контролю за деякими напрямками видатків. Недотримання порад РПУ у питанні корупції.

Для оптимізації витрат на державне управління слід контролювати цільове використання бюджетних коштів, які спрямовуються на діяльність ВРУ, Кабінету Міністрів, Міністерство фінансів.

Запросити незалежну комісію для аудиту використання бюджетних коштів бюджетними установами.

Скоротити чисельність працівників апарату управління України.