Структура оолітова

29. Вапняк оолітовий. Взаємодіє з соляною кислотою.

Будова землиста

30. Глина. Жирна на дотик. З водою дає пластичну масу.

31. Суглинок. Під час розтирання між пальцями відчуваються піщинки. Має запах глини. З водою дає пластичну масу.

32. Супісок. Від суглинка відрізняється більшою кількістю піщаних частинок і меншою пластичністю.

33. Лес. Пальова пилувата однорідна порода, інтенсивно взаємодіє з соляною кислотою. З водою дає малопластичну масу, втрачає структурність.

34. Мергель. Закипає з соляною кислотою, часто залишає після реакції брудну пляму.

35. Писальна крейда. Біла карбонатна (закипає з соляною кислотою) порода, нею легко писати.

Текстура сланцювата, смугаста, плойчаста

36. Філіт. Поверхні сланцюватості шовковисті.

37. Сланець мусковітий. Складається з кварцу та мусковіту.

38. Сланець біотитовий. Складається з кварцу та біотиту.

39. Гнейс. Добре видно смуги польового шпату, кварцу і темнозабарвлених мінералів.

Структура органогенна (порода складається зі скелетних залишків організмів)

40. Вапняк-черепашник. Майже цілком складається з черепашок. Закипає під дією соляної кислоти.

41. Вапняк літотамнієвий. Складається із залишків водоростей (літотам ній). Закипає під дією соляної кислоти

42. Вапняк детритусовий. Побудований уламками рослинних та тваринних організмів. Шорсткий на дотик. Закипає під дією соляної кислоти.

Незцементовані уламки

43 Брили. Гострокутні уламки розміром понад 100 мм.

44. Щебінь. Гострокутні уламки розміром понад 100 – 10 мм.

45. Жорства. Гострокутні уламки розміром понад 10 – 2 мм.

46. Валуни. Обкатані уламки розміром понад 100 мм.

47 Галька. Обкатані уламки розміром 100 – 10 мм.

48. Гравій. Обкатані уламки розміром 10 – 2 мм.

49. Пісок. Сипуча у сухому стані порода, переважаючий діаметр зерен 0,05 – 2,0 мм.