Четвертий ярус професій. Групи професій.

За умовами праці професії можна поділити на наступні групи (знову ж таки умовно):

• робота в умовах побутового мікроклімату (кімнатного) (П): лаборанти, бухгалтери, комп’ютещики, оператори.

• Робота, що пердбачає знаходження на відкритому повітрі (ВП): агроном, монтажник, інспектор ДАІ.

• Робота у незвичних умовах (Н): водолаз, пожежник, монтажник висотних конструкцій, моряк.

• Робота в умовах підвищеної моральної відповідальності за життя, здоров’я, майбутнє людини (М): вихователь, учитель, адвокат, слідчий, лікар.

Ясно, що всі представлені групи є не взаємовиключними, а доповнюючими одна одну. Використовуючи чотирьохярусну класифікацію, можна скласти формулу професії: тип професії – за предметом (П Т Л З Х), клас професії – за метою (Г П Д), відділи професій – за засобами (Р М А Ф), групи професій – за умовами праці (П ВП Н М).

33.Професіографія. Професіограма.

Професіографія (від лат. рrоfеssіо - офіційно вказане заняття та грецького gгарhо - пишу) покликана шляхом об'єктивного вив­чення розкрити всю складність професії (спеціальності), виявити її змістовні та структурні особливості, встановити все багатство взаємовідносин особистості спеціаліста з предметами, засобами та продуктами праці, з оточуючими людьми, з цілим рядом специфічних та неспецифічних явищ, що супроводжують трудовий процес, розкрити властиве йому напруження різних психічних функцій і на підставі нього визначити повну сукупність вимог до людини, як суб'єкта відповідної професійної діяльності.

Результатом професіографічного вивчення є створення професіограми — документа, у якому подано комплексний, систе­матизований і всебічний опис об'єктивних характеристик професії і сукупності її вимог до індивідуально-психологічних особливостей людини. Головною частиною професіограми є психограма, що включає повний опис власне психологічних характеристик та професійно важливих особистісних якостей спеціаліста.

Комплексність і цілеспрямованість професіографії припус­кає вивчення професії за кількома напрямами:

1. Виробнича характеристика.

2. Економічне значення професії.

3. Соціальна і соціально-психологічна характеристика професії.

4. Навчально-виробнича характеристика професії.

5. Гігієнічна характеристика професії. 6. Фізіологічна характеристика вимог професії до людини.

7. Психологічна характеристика професійної діяльності.

34.Поняття профорієнтації та профвідбору. Методи дослідження у профорієнтації та профвідборі.

Профпсихологія – це галузь прикладної психологічної науки, що вивчає закономірності формування професійних намірів та вибору професії, її оволодінням, становленням професіонала, а також особистісними деструкціями, пов’язаними з професійним вибором. Предметом профпсихології є професійний розвиток особистості та професійне самовизначення. Особистість при цьому розглядається як суб’єкт професійного становлення. Важливого значення надається професійній поведінці спеціаліста в різних соціокультурних та соціоекономічних умовах. Досліджуються індивідуальні передумови та умови оволодіння конкретною професією. Увага приділяється професійним досягненням, обумовленим когнітивними, мотиваційними та психомоторними властивостями особистості.

Професійна орієнтація – це система науково обґрунтованих заходів, спрямованих на підготовку молоді до вибору професії (з урахуванням властивостей особи і потреб народного господарства в кадрах), та надання допомоги людині в професійному самовизначенні і працевлаштуванні. У більш широкому розумінні, професійна орієнтація – це комплекс взаємозв'язаних економічних, соціальних, медичних, психологічних і педагогічних заходів.

Профорієнтація спрямована:

- на формування професійного покликання; - на виявлення здібностей, інтересів, придатності та інших чинників, що впливають на вибір професії або на зміну роду діяльності.

Професійна орієнтація включає:

1)  Професійна освіта— забезпечення молоді інформацією про світ професій, учбові заклади, можливостях професійної кар'єри;

2)  Професійне виховання — формування у молоді працьовитості, працездатності, професійної відповідальності, здібностей і схильностей;

3)  Професійне консультування з питань вибору професії, працевлаштування, можливостей отримання професійної підготовки;

4)  Професійний розвиток особистості і підтримку професійної кар’єри, включаючи зміну професії і професійну перепідготовку.

Щоб з’ясувати відповідність кандидата на вакансію (його індивідуальні властивості, рівень підготовки) вимогам професії, по ряду спеціальностей проводиться профвідбір. Його необхідність породжує низку інших проблем: - встановлення нормативних характеристик професії,

• визначення психологічних властивостей, необхідних для професійної діяльності,

• підготовка психологічного інструментарію для проведення психодіагностики професійно значущих якостей особистості.

Головною задачею професійного відбору є науково обґрунтоване визначення професійної придатності людини до конкретного виду трудової діяльності з урахуванням потреб виробництва.