Систематика методик психодіагностичної оцінки міжособистісних відносин можлива на різних підставах:

1. на основі об’єкту (діагностика відносин між групами, внутрішньогрупових процесів, діадні відносини),

2. на основі задач дослідження (вияв групової згуртованості, сумісності),

3. на основі структурних особливостей методик, що використовуються (опитувальники, проективні методики, соціометрія, референтометрія).

4. з точки зору психологічних параметрів (методики суб’єктивних переваг, вияв особистісних характеристик учасників спілкування, методики дослідження суб’єктивного відображення міжособистісних відносин).

У структурі міжособистісних відносин виділяють 3 компоненти:

1) поведінковий (вчинкі, мовлення, жести, міміка, результати діяльності);

2) афективний – різноманітні емоційні стани, які виникають при взаємодії людей;

3) когнітивний – пов'язаний із пізнанням оточення та самого себе.

Характер міжособових стосунків має статеві відмінності:

• для чоловіків важлива орієнтація на предметно-дієві відносини,

• для жінок – субєктно-емоційні.

В залежності від структурних компонентів відносин між людьми і задач дослідження обирається методичний інструментарій.

Методики дослідження особливостей міжособистісних стосунків.

• Тест «К. Томаса». За допомогою даного тесту надається можливість визначити стиль поведінки під час суперечки між людьми. Існує 5 основних способів їх урегулювання: співробітництво - опти­мальне майже завжди; компроміс — ефективний за певних умов; уникнення — рекомендований у випадках неагресивної поведінки партнера; пристосування — можливе в тих випадках, коли парт­нер правий; конкуренція — найменш ефективна, але найбільш часто використовується як спосіб поведінки у конфліктах. Складається з 30 пар тверджень.

• Шкала “симпатичної дистанції” Д. Фелдса описує відносини людини з іншими людьми, — так звану “психологічну близькість”.

• Методика “Інтерперсональної діагностики” Т.Лірі, що вивчає стиль міжособистісної взаємодії, що переважає у стосунках. Складається з 8 октанітв: І – авторитарний; ІІ – домінуючий; ІІІ – агресивний; ІV – недовірливо-скептичний; V – покірно-сором’язливий; VІ – залежний; VІІ – дружелюбний; VІІІ – альтруїстичний. Крім того, за допомогою методики Т.Лірі можна порівняти дані реального “Я - образу” опитуваних (“яким я є насправді”) та ідеального “Я” (“яким я хотів би бути”). Порівняння реального та ідеального “Я-образу” накреслює шляхи по усуненню небажаних проявів поведінки з урахуванням внутрішніх особистісних ресурсів і ступені усвідомлення особистістю своїх проблем.

• Атмосфера в групі А.Фідлера. Заміряє психологічну атмосферу в групі, тобто динамічну складову психологічного клімату. В ній наводяться десять протилежних по значенню пар слів. Випробовуваний повинен поставити хрестик в клітині між кожною з пар. Чим ближче буде поставлений хрестик в “дистанції” між парами до певного слова (дружелюбність – ворожість, згода – незгода, взаємоіпідтримка - недоброзичливість), тим більш вираженою є ознака колективу. Показники в „дистанції” кодуються по дев'ятибальній шкалі зліва направо по схемі: 9 8 7 6 5 4 3 2 1.

• Вивчення згуртованості колективу (Показник ціннісно-орієнтаційної єдності - ЦОЄ) Р.О.Немова. Визначається кількість обраних характеристик (групи або її лідера, або діяльності групи) членами групи. Групи з високим рівнем ЦОЄ обирають одні й ті ж самі характеристики. Групи з низьким рівнем ЦОЄ - не демонструють єдності у виборі.

• Методика Q-сортування В.Стефансона (1958). Визначає тенденції поведінки в групі: залежність – незалежність, товарискість – нетоварискість, прийняття «боротьби» – запобігання «боротьби». Представляє собою набір карток з 60 стверджень.

• Вивчення фрустраційних реакцій Розенцвейга (проективна методика).

• Малюнковий тест „Ділові ситуації” (розроблена на основі попереднього, малюнки змінені на ділові ситуації).

• «Ціннісні орієнтації» Рокіча. Визначає систему ціннісних орієнтирів особи та когнітивну єдність поглядів у подружніх парах (наскільки вони між собою співпадають/неспівпадають).

• Діагностика субєктивного відчуття самотності Рассела (опитувальник, описує стан переживання самотності).