4. Показники оборотності (ефективності використання) оборотних коштів

Ефективність використання оборотних коштів промислових підприємств характеризують три основні показники:

Коефіцієнт оборотності оборотних коштів, який показує кількість круговоротів, яку ці кошти здійснюють за плановий період:

Цей коефіцієнт одночасно показує суму реалізованої продукції, яка припадає на 1 грн. оборотних коштів. З формули видно, що збільшення числа оборотів веде або до зростання випуску продукції на 1 грн. оборотних коштів, або до того, що на цей же обсяг продукції необхідно витратити меншу суму оборотних коштів.

Коефіцієнт завантаження оборотних коштів – величина обернена до коефіцієнта оборотності. Він характеризує суму оборотних коштів, витрачених на 1 грн. РП:

Тривалість одного обороту в днях:

де - кількість днів в плановому періоді.

Потреба в оборотних коштах знаходиться в прямій залежності не тільки від обсягів виробництва, але й від тривалості обороту. При скороченні періоду кругообігу відбувається вивільнення оборотних коштів з обороту, і навпаки, збільшення періоду кругообігу викликає потребу в додаткових коштах.

Важливим напрямком покращення використання оборотних коштів є раціональне витрачання матеріальних ресурсів, зниження матеріалоємності продукції. Це передбачає розв’язання конкретних завдань з економії сировини, матеріалів, палива, енергії.

• Виробничо-технічні заходи: економічно обґрунтований вибір сировини, збільшення коефіцієнту використання матеріалів (відношення чистої маси виробу до норми або фактичної витрати конструкційного матеріалу); комплексна переробка сировини і матеріалів (добування з вихідної сировини всіх корисних компонентів та їх повне використання, включаючи і технологічні відходи), збільшення якості сировини та матеріалів, готової продукції, запровадження маловідходних та безвідходних технологій, утилізація вторинних матеріальних ресурсів (залишки сировини, матеріалів, відходи виробництва і споживання, які можуть бути повторно використані для виготовлення продукції); вдосконалення конструкції виробів, діючих технологій та інше.

• Організаційно-економічні заходи: вдосконалення нормування та обліку витрат матеріальних ресурсів, упорядкування системи ціноутворення, застосування дійової системи економічного стимулювання. Велика роль належить системі матеріально-технічного забезпечення та поліпшенню її організації.