Тема: Оборотні фонди та оборотні кошти підприємства

1. Склад і структура оборотних фондів.

2. Оборотні кошти та джерела їх формування.

3. Управління (нормування) оборотних коштів.

4. Показники оборотності (ефективності використання) оборотних коштів.

1. Склад і структура оборотних фондів

Для забезпечення безперебійного процесу виробництва поряд з основними виробничими фондами необхідні оборотні фонди. Оборотні виробничі фонди – це частина фондів підприємства, речовим змістом яких є предмети праці, що функціонують у сфері виробництва. Оборотні фонди підприємства мають матеріально-речову й вартісну форми. У практиці планування та обліку господарської діяльності до складу оборотних виробничих фондів включають:

1. Виробничі запаси, що становлять найбільшу частину оборотних фондів. До них належать запаси сировини, основних і допоміжних матеріалів, покупних напівфабрикатів, палива та пального, тари, запчастин для ремонту машин та обладнання малоцінних інструментів, інвентарю (реманенту) та інших предметів, що швидко зношуються (зі строком служби не більше року), а також спеціальний інструмент і спеціальні пристосування.

2. Незавершене виробництво – це предмети праці, що вступили до виробничого процесу: матеріали, деталі, вузли та вироби, які знаходяться в процесі обробки або складання, а також напівфабрикати власного виготовлення, що не закінчені повністю виробництвом в одних цехах підприємства і підлягають подальшій обробці в інших цехах того ж підприємства (поковки, штамповки, відливки та інша продукція заготівельного виробництва).

3. Витрати майбутніх періодів – це грошові витрати, які зроблено в даний період, але які буде відшкодовано за рахунок собівартості продукції (робіт, послуг) у наступні періоди. До них належать витрати на підготовку виробництва та освоєння випуску нових виробів, раціоналізацію і винахідництво, придбання науково-технічної та економічної інформації, передплату періодичних видань тощо.

Співвідношення оборотних фондів у розрізі елементів і стадій функціонування (запаси, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів) характеризує їхню виробничо-технологічну (стадійну) структуру. Вона формується під впливом низки факторів (тип виробництва, особливості продукції та технології її виготовлення, умови забезпечення підприємства матеріальними ресурсами тощо) і змінюється в часі повільно, без різких коливань. Наприклад, на промислових підприємствах України у загальному обсязі оборотних фондів частка виробничих запасів становить у середньому протягом останніх років 70%, незавершене виробництво – 25%. Спостерігається така тенденція в динаміці структури оборотних фондів: відносні розміри виробничих запасів у цілому зменшуються, а незавершеного виробництва і витрат майбутніх періодів, навпаки, збільшуються.

2. Оборотні кошти та джерела їх формування

Оборотні виробничі фонди в своєму русі також пов’язані з фондами обігу, які обслуговують сферу обігу. Вони виключають готову продукцію на складах, що чекає реалізації; продукцію відвантажену, але не оплачену покупцем; грошові кошти підприємства та кошти в незакінчених розрахунках зі споживачами продукції, зокрема, дебіторську заборгованість.

Сукупність грошових коштів, призначених для утворення оборотних фондів та фондів обігу, складають оборотні кошти підприємства.

Обігові кошти підприємства постійно знаходяться у русі, здійснюючи кругообіг. Зі сфери обігу вони переходять у сферу виробництва, а потім зі сфери виробництва знову у сферу обігу і т.д. Кругообіг грошових коштів починається з моменту оплати підприємством матеріальних ресурсів та інших елементів, необхідних виробництву, і закінчується поверненням цих витрат у вигляді виручки від реалізації продукції. Дані грошові кошти знову використовуються підприємством для придбання матеріальних ресурсів і запуску їх у виробництво.

Час, за який оборотні кошти здійснюють повний кругообіг, тобто проходять період виробництва та період обігу, називається періодом обороту оборотних коштів. Цей показник характеризує середню швидкість руху коштів на підприємстві та в галузі. Головне завдання організації використання оборотних коштів – забезпечити безперервність процесу виробництва і реалізації продукції з найменшим розміром оборотних коштів.

За джерелами формування оборотні кошти поділяються на:

1) власні оборотні кошти – це кошти, які постійно знаходяться в розпорядженні підприємства і формуються за рахунок власних ресурсів. До них належать кошти, які виділені підприємству при його утворенні (якщо підприємство – державне); статутні фонди недержавних підприємств, а також поповнення цих фондів. Поповнення може відбуватися за рахунок прибутку, а також за рахунок залучення в оборот стійких пасивів (авансовані на оплату праці, але тимчасово вільні у зв’язку з одноразовою виплатою заробітної плати);

2) позикові оборотні кошти – кредити банка, кредиторська заборгованість (комерційний кредит) та інші пасиви.

Ефективна робота підприємства – це досягнення максимальних результатів при мінімальних витратах. Мінімізація витрат – це, перш за все, оптимізація структури джерел формування оборотних коштів підприємства, тобто розуміння поєднання власних та кредитних ресурсів.