6. Будівельний генеральний план

Будівельний генеральний план – це генеральний план майданчику, на якому показане розташування основних монтажних і вантажопідйомних механізмів, тимчасових будівель, споруд і установок, що зводяться і будуть використовуватись за період будівництва.

БГП – найважливіша складова частина технічної документації і є основним документом, що регламентує організацію площадки і обсяги тимчасового будівництва.

Розрізняють 2 види БГП: загальномайданчиковий і об‘єктний

Загальномайданчиковий БГП – дає принципове рішення по організації будівництва всієї площадки в цілому і виконується проектною організацією на стадії проекту (П), робочого проекту (РП), у складі проекта організації будівництва ПОБ.

Об‘єктний БГП – складається будівельною організацією на одну чи декілька будівель і споруд на стадії робочої документації (РД) у складі ПВР.

Різниця у методах проектування між будгенпланами у складі ПОБ і ПВР зводиться по суті до ступеня деталізації розробки плану і точності розрахунків.

БГП – є частина комплексної документації над будівництвом і його рішення повинні бути пов‘язані з іншими розділами проекту, у тому числі з прийнятою технологією і строком будівництва, які встановлені графіком.

7.Основні принципи проектування бгп

1. Всі рішення БГП повинні відповідати умовам безпеки.

2. Тимчасові будівлі і споруди, комунікації необхідно розташовувати на ділянках, які не призначені під забудову основними будівлями і спорудами.

3. Для скорочення витрат на влаштування тимчасових будівель, споруд і комунікацій необхідно у першу чергу будувати ті будівлі чи споруди, які можуть бути використані у процесі будівництва ( автомобільні, залізничні, водопровід, трансформаторні підстанції, житлові будинки та інше).

4. Відстань транспортування матеріалів, а також перевалки і підйом вантажів у межах будівельного майданчика повинні бути мінімальними.

5. Лінійні споруди, тобто житлові споруди (водопровід, каналізація, електропостачання та ін.) повинні розташовуватися по найкоротшому шляху.

8.Порядок проектування бгп

1. Визначення технології і засобів відведення будівель.

2. Підбір і розміщення основних монтажних механізмів і визначення зони їх дії.

3. Проектування тимчасових доріг і шляхів. Розрахунок і розміщення приоб‘єктних складів.

4. Розрахунок і розміщення тимчасових будівель і споруд.

5. Розрахунок потреби у воді і різних видах енергії та проектування тимчасових комунікацій.

9. Розрахунок потреби у підсобно-допоміжних та обслуговуючих спорудах

Потребу в адміністративних, санітарно-побутових будівлях установлюють, виходячи із розрахованої кількості робітників основного і неосновного виробництва. Кількість основного виробництва обчислюється за такими формулами (чол.):

N_осн = C^бмр_комп /Т₂∙С_р.в.,

Де C^бмр_комп- кошторисна вартість будівельного комплексу;

Т₂- запланований строк будівництва комплексу, років;

С_р.в.- середньорічний виробіток одного робітника.

Виробіток в місяць: 1,5 тис. грн. * 21 робочих дня = 31,5 тис. грн.

виробіток в рік: 31,5* 6 = 189 тис. грн..

N_осн = 9680,25/(0,5*189) = 102 чол.

Чисельність робітників, зайнятих у неосновному виробництві, складає 20% від кількості робітників основного виробництва.

N_неосн =102 ∙0,2= 20 чол.

N_осн+N_неосн =102+20=122 чол.

Чисельність керівників складає 6-8% від чисельності робітників основного та неосновного виробництва, а саме:

122 ∙ 0,07= 9 чол.

Спеціалісти - 5-7% від загальної чисельності , а саме:

122 ∙ 0,06= 7чол.

Технічні виконавці - 3-5% від загальної чисельності , а саме:

122 ∙ 0,04= 5 чол.

Визначення площ контор, побутових приміщень, пунктів харчування на будівельному майданчику відбувається на основі показників, наведених у [4,табл. 51,52]. При цьому виходять із чисельності працюючих на будівництві у найбільш завантажену зміну. При відсутності даних про чисельність працюючих у зміну приймається до 70% загальної чисельності робітників, а керівників, спеціалістів та

технічних виконавців - до 80%.

Дана чисельність розраховується за такою формулою:

N^прац_max = 70%(N_осн+N_неосн) + 80%(кер.+спец.+т.в.);

N^прац_max = 70%(102+20) + 80%(9+7+5)=102 чол.;

При цьому 70% від N^прац_max – чоловіки – 71 чол.;

30% від N^прац_max – жінки – 31 чол.

За (6,таб. 51,52) визначаємо площі наступних приміщень:

• Гардеробна чоловіча 0,6*71 = 42,6м²

• Гардеробна жіноча 0,6*31 = 18,6 м²

• Душова чоловіча 0,82*71 = 58,2 м²

• Душова жіноча 0,82*31 = 25,4 м²

• Санвузол чоловічий 0,07*71 = 5 м²

• Санвузол жіночий 0,14*31 = 4,34 м²

• Контора 4*21= 84 м²

• Диспетчерська 6*3 = 18 м²

• Їдальня 1,2*102 = 122,4 м²

• Приміщення для сушіння 0,2*102 = 20,4 м²

• Приміщення для обігріву 0,1*102 = 10,2 м²

	Тимчасові будівлі та споруди	Технічні характеристи-ки	Показники		Потреби шт.	Розміри у плані	Шифр тип. проекту
			на од. виміру, м2/чол	кількість, м2
1	Приміщення побут.призн.: Гардеробна чол.	вагон на пневмоходу	0,6	42,6	2	3х9	мобільн. індустр.
1	Гардеробна жін.	вагон на пневмоходу	0,6	18,6	1	3х9	мобільн. індустр.
2	Душева з преддушевою для чол.	вагон на пневмоходу	0,82	58,2	2	3х9	мобільн. індустр.
2	Душева з преддушевою для жін.	вагон на пневмоходу	0,82	25,4	2	3х9	мобільн. індустр.
3	Приміщення для сушіння	вагон на пневмоходу	0,2	20,4	1	3х9	мобільн. індустр.
4	Туалет чол.	споруджується на місті	0,07	5	3	1х1,5
5	Туалет жін.	споруджується на місті	0,14	4,34	3	1х1,5
6	Приміщення для обігріву	вагон на пневмоходу	0,1	10,2	1	3х3	мобільн. індустр.
7	Медпункт	вагон на пневмоходу	7,0	9	1	3х3	мобільн. індустр.
8	Їдальня	вагон на пневмоходу	1,2	122	7	3х9	мобільн. індустр.
9	Контора	вагон на пневмоходу	4,0	84	5	3х9	мобільн. індустр.
10	Диспетчерська	вагон на пневмоходу	3,0	18	2	3х3	мобільн. індустр.

10. Розрахунок складських приміщень,

відкритих складських площадок та їх розміщення

Потребу в складських приміщеннях для зберігання матеріалів, виробів і обладнання (закриті склади, навіси) розраховують, виходячи з норм розрахункових площ на 1 млн грн. максимального річного обсягу будівельно-монтажних робіт [8, табл. 29,30].

Відкриті складські площі розраховують за формулою:

F_осн = (P/f_н)∙β

де Р = (С_бмр· а) / 253 · 1,3 t – запас матеріалів;

С _бмр- максимальний річний обсяг будівельно-монтажних робіт;

С_бмр = 9,68 млн.грн..;

а- норма витрати матеріалів виробів і конструкцій[4, табл.38-45] ;

1,3- коефіцієнт нерівномірності надходження матеріалів;

t- норма запасу, днів [4, табл.28];

f_н- норма складування матеріалів на 1 м² площі [4, табл.29];

β- коефіцієнт використання площі складів [4, табл.31];

Найменуван ня виробів та матеріалів	Одини- ці виміру	Норма витрати матеріаліввиробів та конструк­цій	Нор-ма запа-су	Площа складу, м2		Коефі­цієнт викори­стання площі складів	Вид скла­ду
				Коефіцієнт Нерівномір-ності надходження матеріалів	Норма складування матеріалів на їм2 площі (на тис.шт)
Фундаменти	Млн.грн	0,14	10	1,3	1,7-1	0,6-0,7	Від-критий
Плити	Млн.грн	0,18			2
Цегла	Тис.шт.	1,245			2,5-2,2

Р = (С_бмр· а) / 253 · 1,3 t

P₁ = (9,68 ∙ 140)/253 ∙ 1,3 ∙ 10 = 69,63 тис. грн.

P₂ = (9,68 · 180)/253 · 1,3 · 10 = 89,53 тис. грн.

P₃ = (9,68 · 1245)/253 · 1,3 · 10 = 619,25 тис. грн.

Визначивши запас матеріалів розраховуємо відкриті складські площі:

F_осн = (P/f_н)∙β

F₁ = (P₁/f₁)∙β₁ = (69,63/1,7)∙0,7= 28,67 м²

F₂ = (P₂/f₂)∙β₂ = (89,53/2)∙0,7= 31,34 м²

F₃ = (P₃/f₃)∙β₃ = (619,25/2,2)∙0,7= 197,03 м²

F_осн = F₁ + F₂ + F₃

F_осн = 28,67 + 31,34 + 197,03 = 257,04 м²