
- •Поняття та ознаки правоохоронної д-сті. Система правоохоронних органів України
- •Завдання, порядок формування та склад ксу
- •Повноваження ксу
- •Форми звернення до ксу та акти ксу
- •Поняття, система та пр-пи побудови судів загальної юрисдикції
- •Місцеві суди у системі судів заг. Юрисдикції
- •Апеляційні суди у системі судів загальної юрисдикції
- •Вищі спеціалізовані суди у системі судів загальної юрисдикції
- •Верховний Суд Укр – найвищий судовий орган у системі судів заг юрисд.
- •Поняття, ознаки, система та значення принципів судочинства
- •Характеристика конституційних принципів судочинства в Укр.
- •Характеристика галузевих пр-пів судочинства в Укр.
- •Особливості правового статусу судді в Укр
- •Порядок формування корпусу суддів судів загальної юрисдикції
- •Гарантії професійної діяльності суддів
- •Юридична відповідальність суддів
- •Поняття суддівського самоврядування, його організаційні форми, завдання та значення
- •Збори суддів як організаційна форма суддівського самоврядування
- •Ради суддів як організаційна форма суддівського самоврядування
- •Конференції суддів як орг форма суддівського самоврядування
- •Зїзд суддів Укр та Рада судів Укр – вищі органи суд. Самоврядування
- •Статус і повноваження Вищої ради юстиції
- •Порядок формування Вищої ради юстиції
- •Організація діяльності Вищої ради юстиції
- •Поняття та зміст організаційного забезп д-сті судів заг юрисдикції
- •Правовий статус Державної судової адміністрації Укр та її територіальних управлінь
- •Система органів юстиції Укр та її завдання
- •Поняття прокуратури Укр та її місце в системі державної влади
- •Функції прокуратури Укр
- •Правові акти прокурорської діяльності
- •Система та структура органів прокуратури Укр
- •Кадри прокуратури
- •Завдання і функції органів внутрішніх справ Укр
- •Система органів внутрішніх справ Укр
- •Поняття, завдання, структура, функції та принципи д-сті міліції
- •Права та обов’язки міліції
- •Поняття Служби безпеки України, її завдання та засади діяльності
- •Система, структура та кадри сбу
- •Основні напрями діяльності та повноваження сбу
- •Контроль і нагляд за діяльністю сбу
- •Поняття та ф-ції інституту адвокатури. Пр-пи та засади здійснення адвокатської д-сті
- •Організаційні форми адвокатської д-сті
- •Формування адвокатського корпусу
- •Види адвокатської д-сті
- •Гарантії адвокатської д-сті
- •Зупинення та припинення права та заняття адвокатською д-стю
- •Поняття, завдання, функції та система нотаріату в Укр
- •Повноваження органів які мають право здійснювати нотаріальні дії
- •Правовий статус нотаріуса
- •Державна і приватна нотаріально д-сть
- •Українська нотаріальна палата, її завдання та повноваження
Характеристика галузевих пр-пів судочинства в Укр.
Характеристика засад (принципів) судочинства, що закріплені в Конституції України, Законі України “Про судоустрій “, та галузевих процесуальних законах:
• законність;
• здійснення правосуддя виключно судами;
• гарантування всім суб’єктам правовідносин права на судовий захист;
• рівність всіх учасників судового процесу перед законом і судом;
• забезпечення доведеності вини, публічність кримінального процесу;
• змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і доведеності перед судом їх переконливості, принцип диспозитивності;
• підтримання державного обвинувачення в суді прокурором;
• забезпечення обвинуваченому права на захист;
• гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;
• забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
• обов’язковість рішень суду;
• державна ( національна) мова судочинства;
• всебічне, повне і об'єктивне дослідження обставин справи;
• колегіальний і одноособовий розгляд справ у суді;
• безпосередність та усність судового процесу.
Особливості правового статусу судді в Укр
Правовий статус суддів - це сукупність їх прав та обов’язків, закріплених та гарантованих законом. Правосуддя в Україні здійснюють професійні судді, а в окремих випадках передбачених законом присяжні та народні засідателі. Однак розгляд справ в апеляційному та касаційному порядку здійснюють лише професійні судді, які є носіями судової влади в Україні.
У своїй професійній діяльності судді зобов’язані:
1) при здійсненні правосуддя дотримуватись КУ і ЗУ, забезпечувати повний, всебічний і об’єктивний розгляд судових справ з дотриманням установлених законом термінів;
2) дотримуватись політичного нейтралітету, не займати інші оплачувані посади, а також додержуватись службової дисципліни і розпорядку роботи суду;
3) Не розголошувати дані, що становлять державну, військову, службову, комерційну і банківську таємницю, таємницю нарадчої кімнати, відомості про особисте життя громадян й інші відомості, про які вони довідалися при розгляді справи в судовому засіданні, для забезпечення нерозголошення яких було прийняте рішення про закрите судове засідання; у Кодексі професійної етики судді зазначається, що суддя не може робити публічні заяви, коментувати в засобах масової інформації справи, які перебувають у провадженні суду, та піддавати сумніву судові рішення, що набрали законної сили.
4) Не допускати вчинків і будь – яких дій, що поганять звання судді і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості і незалежності. Суддя не вправі використовувати своє посадове становище в особистих інтересах чи інтересах інших осіб, суддя повинен підтримувати свою професійну компетентність на належному рівні; при здійсненні правосуддя суддя повинен виявляти тактовність, ввічливість, витримку й повагу до учасників судового процесу та інших осіб.
Порядок формування корпусу суддів судів загальної юрисдикції
Для забезпечення формування корпусу професійних суддів і визначення рівня їхньої фахової підготовленості, а також для розгляду питань про дисциплінарну відповідальність суддів та щодо надання висновків про звільнення судді з посади в системі судоустрою України діють такі кваліфікаційні комісії:
- кваліфікаційні комісії суддів загальних судів;
- кваліфікаційна комісія суддів військових судів;
- кваліфікаційні комісії суддів відповідних спеціалізованих судів;
- Вища кваліфікаційна комісія суддів України.
Строк повноважень кваліфікаційних комісій суддів становить три роки з дня їх утворення.
До складу кваліфікаційних комісій суддів входять 11 членів, які мають вищу юридичну освіту: - шість суддів, обраних до складу кваліфікаційної комісії відповідно до вимог ЗУ «Про судоустрій України»; - дві особи від Міністерства юстиції України; - дві особи, вповноважені відповідною обласною (Київською, міською) радою за місцезнаходженням кваліфікаційної комісії суддів; - одна особа від Уповноваженого ВРУ з прав людини.
Вища кваліфікаційна комісія суддів України діє в складі 13 членів, які мають вищу юридичну освіту. До її складу входять: - сім суддів, обраних до Комісії відповідно до вимог ЗУ «Про судоустрій У»; - дві особи, призначені ВРУ; - дві особи, призначені ПУ; - одна особа від Уповноваженого ВРУ з прав людини; - одна особа від Міністерства юстиції України.
Відповідно до ст. 77 ЗУ «Про судоустрій У» кваліфікаційна комісія суддів має перевіряти відповідність кандидатів у судді вимогам, встановленим законом, проводити їхнє кваліфікаційне атестування й давати висновок про підготовленість до судової роботи кожного кандидата, якого пропонують на посаду судді; а також давати висновки про звільнення з посади судді.
Метою проведення атестації є оцінка та стимулювання росту професійної кваліфікації суддів. Залежно від посади, стажу та досвіду роботи, рівня професійних знань, суддям довічно встановлюють шість кваліфікаційних класів: вищий, перший, другий, третій, четвертий і п'ятий.
Кваліфікаційні класи присвоюють: суддям ВСУ - вищий і перший кваліфікаційні класи; суддям вищих спеціалізованих судів - виший, перший і другий кваліфікаційні класи; суддям апеляційних судів - перший, другий і третій кваліфікаційні класи; суддям місцевих судів - другий, третій, четвертий і п'ятий кваліфікаційні класи.
Кваліфікаційна комісія, залежно від рівня професійних знань, стажу, досвіду роботи судді, приймає рішення про:
- присвоєння судді відповідного кваліфікаційного класу;
- присвоєння судді більш високого кваліфікаційного класу;
- залишення судді в раніше присвоєному кваліфікаційному класі;
- відкладення атестації до шести місяців.