Тема 4. Періодичні та продовжувані видання

План:

1. Загальна характерстика.

2. Газета.

3. Журнал.

4. Календар.

5. Бюлетень.

6. Експрес-інформація.

1. Загальна характерстика.

Періодичні видання (ПВ) та продовжувані видання, виділяються за ознакою регулярності виходу в світ.

Періодичне видання виходить через певні проміжки часу постійним для кожного року числом номерів (випусків), нумерованими чи датованими випусками, що не повторюються за змістом, однотипно оформленими, мають однакову назву.

Продовжуване видання, виходить через невизначені проміжки часу, у міру накопичення матеріалу, нумерованими чи датованими випусками, що не повторюються за змістом, однотипно оформленими, мають загальний заголовок.

За ознакою регулярності виходу в світ періодичні видання можуть бути щоденними, щотижневими, щомісячними, щоквартальними, щорічними і т.ін.

За місцем випуску й сферою поширення розрізняють:

- місцеві (у межах однієї області, міста, одного або кількох районів, підприємства, установи, господарства або навчального закладу),

- регіональні (Автономної Республіки Крим), загальнодержавні (національні), зарубіжні періодичні видання.

Виділяють п'ять основних видів періодичних видань: газета, журнал, бюлетень, календар, експрес-інформація.

2. Газета.

Газета – періодичне газетне видання, що виходить через короткі проміжки часу, що містить офіційні матеріали, оперативну інформацію і статті з актуальних суспільно-політичних, наукових, виробничих та інших питань, а також літературні твори й рекламу.

Газета – носій текстової інформації.

Газети розрізняють:

за періодичністю виходу (щоденні, щотижневі);

за масштабами (центральні або загальнонаціональні, регіональні, місцеві (обласні, районні, міські), корпоративні (компаній, університетів);

за профілем (масової орієнтації, спеціалізовані (професійні)).

У кожної газети – своя аудиторія певного масштабу (залежно від тиражу), професійного й соціально-демографічного профілю.

Велике місце в газеті займають ілюстрації (документальні й художні, фотосюжети, малюнки, схеми тощо.). Графічна індивідуальність газети залежить від особливостей оформлення текстів і заголовків, способу верстки, від рівня поліграфії та майстерності виконавців.

Походження терміну «газета» пов'язують з назвою італійської монети gazzetta, за яку звичайно продавали рукописні повідомлення новин, що з'явилися в XVI в. у Венеції. У різних мовах поняття «газета» передають й інші терміни: newspaper (англ.), Zeitung (нім.), journal (фр.) і т. ін.

3. Журнал.

Журнал (фр. journal – щоденник, газета) – періодичне видання, що містить статті або реферати з різних суспільно-політичних, наукових, виробничих і інших питань, а також літературно-художні твори, що мають постійну рубрикацію, офіційно затверджене як даний різновид видання.

За читацькою адресою виділяють журнали, призначені для читачів-фахівців і для читачів-неспеціалістів – масового читача й окремих його груп.

За функціональним призначенням розрізняють сім різновидів журналів: суспільно-політичний, науковий, науково-популярний, виробничо-практичний, популярний, літературно-художній і реферативний.