3. Поняття про мови.

Мова – особлива система різнотипних і разом з тим внутрішньооб’єднаних між собою структурних одиниць (звуки, морфеми, слова, словосполучення, речення і т. п.), які людина свідомо використовує і які є для неї засобом спілкування.

Мови – мовні системи, в яких із знаків (букв, цифр, умовних позначень) та за допомогою граматичних правил будуються усвідомлені лексичні одиниці та речення.

Тема 2. Текстове видання

План:

1. Офіційне видання.

2. Наукове видання.

3. Науково-популярне видання.

4. Виробниче видання.

5. Навчальне видання.

6. Суспільно-політичне видання.

7. Загальна характеристика довідкового видання.

7.1. Енциклопедичні видання.

7.2. Словники та довідники.

Основну частину видань складають текстові видання, зміст яких передається знаками природної мови. Їх основу складає словесний (мовний, літературний) текст, що складається з фраз і слів.

Серед класифікаційних ознак текстових видань особливе місце займає цільове призначення й читацька адреса, які в єдності з характером викладу тексту (тобто жанром) дають можливість визначати різні типи видань. Серед них: офіційне, наукове, науково-популярне, науково-виробниче та ін.

1. Офіційне видання.

Офіційне – це видання, що публікується від імені державних органів, установ, відомств або громадських організацій, що містить матеріали нормативного або директивного характеру.

До офіційних видань належать видання Конституції, законів, указів, ухвал, розпоряджень, рішень, циркулярів, програм, статутів, інструкцій, методичних вказівок, прейскурантів, а також стандартів, нормативів і норм.

Функціональне призначення офіційних видань – уводити в дію і поширювати встановлені, тобто затверджені відповідними органами, норми, вимоги й правила у сфері суспільного життя, науки, культури, виробництва і т.ін. Більшість з них, як правило, має обов'язковий характер, тобто юридичну силу.

З урахуванням вищевикладених ознак виділяють такі види офіційних видань: нормативно-правові; нормативні видання зі стандартизації і нормативно-інструктивні видання.

Для офіційних видань характерний компактний набір (вживання шрифтів дрібних кеглів), невеликі береги, дробова рубрикація тексту. Часто застосовуються двосторонні поточні колонтитули. Переважають брошури з м'якою обкладинкою, віддруковані на дешевих ґатунках паперу. Проте деякі видання виготовляються з дорогих ґатунків паперу, покриваються тканинною палітуркою і золотим тисненням. Так часто видають Конституцію (основний закон) держави.

2. Наукове видання.

Наукове видання (НВ) містить результати теоретичних або експериментальних досліджень, а також науково підготовлені до публікації пам'ятники культури, історичні документи й літературні тексти.

Головною функцією сучасних НВ є документне забезпечення науковою інформацією різних сфер діяльності суспільства: науки, виробництва, освіти, культури, управління.

За характером інформації, співвідношенням теоретичного й емпіричного матеріалу НВ поділяються на два підвиди: науково-дослідні видання й джерелознавчі видання (пам'ятники історії й культури).

Науково-дослідне видання призначене для наукової роботи й містить теоретичні або експериментальні дані (відомості).

Джерелознавче видання класичних творів, документів, архівних матеріалів тощо. відрізняється особливою ретельністю підготовки тексту до публікації і розгалуженим науково-довідковим аппаратом.

За додатковим цільовим призначенням і специфікою інформації науково-дослідні видання розподіляються на такі підвиди: монографія, автореферат дисертації, препринт, тези доповідей наукової конференції, матеріали конференції, збірник наукових праць.

Носіями наукової інформації є не не лише наукові видання, але й неопубліковані (дисертація, звіт про науково-дослідну і дослідно-конструкторську роботу, депонований рукопис, інформаційний листок, рукопис перекладу) й непубліковані документи (звіт про закордонні відрядження, протокол випробувань виробів і матеріалів), а також документи на нетрадиційних носіях інформації (мікрофільм, мікрофіша, магнітна плівка, диск, дискета, відеодиск і т.ін.).