4. Атлас.

Атлас – картографічне видання, що складається з багатьох карт, об'єднаних загальною програмою. Він являє собою альбом або набір окремих аркушів із текстом, що містить зображення різноманітних об'єктів (карти, креслення, малюнки і т. ін.)

Родоначальником атласу є старогрецький вчений Клавдій Птолемей, що вперше зібрав фонд географічних карт. Це видання назване на честь Атласа – міфічного короля Лівії, що, за легендою, першим виготовив небесний глобус.

За територіальною ознакою розрізняють атласи світу, окремих територій (регіональні), атласи окремих країн.

За функціональним і читацьким призначенням (призначення для окремих кіл користувачів і сфер діяльності) виділяють атласи наукові, науково-популярні, туристичні, дорожні, військові та ін.

За форматом розрізняють великі або настільні, середні, малі або кишенькові атласи.

Атлас – це кодексовий документ, що відноситься, як правило, до книжкового видання.

5. Глобус.

Глобус – (лат. glоbus – куля) – об'ємний документ у формі кулі – моделі Землі з картографічним зображенням її поверхні. На ньому порівняно точно, але в зменшеному виді зображені Земля і її поверхня.

Подібно картам у глобусах використовують картографічні знаки і генералізацію, але відбивають земну поверхню в її ортогональній проекції на кулі. Будь-який відрізок лінії на глобусі зображений з однаковим зменшенням щодо земної поверхні, завдяки чому він зберігає рівномасштабність зображення (його масштаб залишається постійним).

Аналогічно до карти глобуси можуть бути загальногеографічними і тематичними: ландшафти континентів, політичний розподіл світу. Їхні масштаби достатньо малі: 1:30000000-1:80000000, але в окремих випадках (музейні примірники (експонати)) вони зростають до 1:10000000 і крупніше.

Поряд із земними роблять глобуси Місяця і планет, а також небесної сфери з найбільш яскравими зірками на сітці екваторіальних координат.

Тема 6. Неопублікований документ

План:

1. Поняття «неопублікований документ».

2. Звіт про науково-дослідну і дослідно-конструкторську роботу.

3. Депонований рукопис.

4. Дисертація. Автореферат дисертації.

5. Препринт.

6. Науковий переклад.

7. Оглядово-аналітичний документ.

1. Поняття «неопублікований документ».

За ступенем надання відомостей документи поділяються на опубліковані й неопубліковані.

Неопублікований документ не розрахований на широке поширення, створений у ході роботи установ, підприємств, окремих осіб, відображає результат їх діяльності. Неопубліковані документи залишаються в рукописному вигляді або тиражуються в невеликій кількості примірників. До них належать звіти про НДР і ДКР, дисертації (за винятком виданих у вигляді наукової доповіді), описи алгоритмів і програм, проекти й кошториси, раціоналізаторські пропозиції, неопубліковані заявки на винаходи, депоновані рукописи, рукописи перекладів.

2. Звіт про науково-дослідну і дослідно-конструкторську роботу.

Звіти про науково-дослідні роботи (НДР) і дослідно-конструкторські розробки (ДКР) – це документи (рукописні, машинописні), що містять детальний опис ходу й результатів дослідження.

Звіт про НДР – документ, що містить систематизовані відомості про науково-дослідну роботу, що описує процес чи результат дослідження. Структурно звіт про НДР складається з чотирьох частин: вступна, основна, додатки й матеріал у кінці звіту. Звітні документи мають титульний аркуш, реферат, вступ, опис суті досліду й висновки. Звіти про НДР і ДКР відрізняє оригінальність, оперативність, достовірність, наявність повних і нових відомостей про результати роботи.