- •I рівень
- •II рівень
- •2. Встановіть відповідність:
- •III рівень
- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •I рівень
- •Г) Київщині, Чернігівщині, Брацлавщині, Запоріжжі.
- •II рівень
- •2. Встановіть відповідність:
- •III рівень
- •I рівень
- •I рівень
- •I рівень
- •II рівень
- •1.Встановіть відповідність:
- •2. Встановіть відповідність між документами і датами, що регламентували українсько-російські стосунки:
- •III рівень
- •I рівень
- •II рівень
- •2. Встановіть відповідність:
- •III рівень
- •I рівень
- •II рівень
- •1.Встановіть відповідність:
- •2. Встановіть відповідність :
- •III рівень
- •I рівень
- •I рівень
- •II рівень
- •1.Встановіть відповідність:
- •Встановіть відповідність :
- •III рівень
- •I рівень
- •I рівень
- •II рівень
- •Встановіть відповідність:
- •Встановіть відповідність:
- •III рівень
- •I рівень
- •I рівень
- •I рівень
- •I рівень
- •II рівень
- •Встановіть відповідність:
- •Встановіть відповідність:
- •III рівень
- •I рівень
- •I рівень
- •I рівень
- •I рівень
I рівень
Якому завойовникові дали відсіч скіфи?
а) Олександрові Македонському; б) Дарієві І; в) Карлові Великому
Столицею своєї держави Данило Галицький обрав місто:
а) Галич; б) Холм; в) Львів.
Допишіть речення:
Ярослав Мудрий започаткував складання першого загальноруського кодексу юридичних норм, який називався руська правда.
В якому році відбулась Полтавська битва?
а)1707 р; б) 1708р; в) 1709р.
До якого року відноситься поява реєстрових козаків?
а)1572р. б) 1672р. в) 1772р.
II рівень
Встановіть відповідність:
А-3; Б-4; В-1; Г-5; Д-2;
1)988 а)спорудження в Києві Софійського собору
2)882 б)князівський з’їзд у Любечі.
3)1037 в)запровадження християнства в Київській Русі.
4)1097 г)перша літописна згадка назви «Україна»
5)1187 д)вбивство Аскольда варягами, захоплення Києва Олегом.
Встановіть відповідність:
А-1; Б-2; В-3; Г-4; Д-5;
1) 2-6 травня 1648 р. а) битва на Жовтих Водах
2) 15-16 травня 1648 р. б) битва під Корсунем
3) 11-13 вересня 1648 р. в) битва під Пилявцями
4) 26 вересня-16 жовтня 1648 р. г) облога м. Львова
5) 5-6 серпня 1649 р. д) битва під Зборовим
III рівень
Теоретичне питання:
Галицько-Волинське князівство за Льва Даниловича та його нащадків (1264-1349 рр.)
Після смерті князя Данила в 1264 р. з правлінням його наступників почався поступовий занепад Галицько-Волинського князівства. За правління синів Данила: Шварно, Лева і Мстислава — князівство при формальному збереженні єдності фактично розпалося на три частини. Галицько-волинські князі, визнаючи формальну залежність від Золотої Орди, фактично вели самостійну зовнішню політику. Вони підтримували міцні зв'язки з Тевтонським орденом та Литвою і таким чином відстоювали свою незалежність від агресивних зазіхань Польщі та Угорщини. Лев переніс столицю князівства до Львова. Домовившись із татарами, він здійснив спільні походи на Польщу, Литву, Угорщину, приєднавши до своїх володінь Закарпаття, а також Люблінську землю. Завдяки цьому територія Галицько-Волинської держави стала найбільшою за всю свою історію.
По смерті Лева його син Юрій І знову очолив єдину Галицько-Волинську державу, оскільки після Василька династія Романовичів на Волині фактично не продовжилася. Столицею князівства став Володимир-Волинський. Скориставшись з внутрішніх заколотів у Золотій Орді, Галицько-Волинське князівство змогло на деякий час знову пересунути південні межі своїх володінь аж до нижньої течії Дністра й Південного Бугу. Показником могутності Юрія І було те, що він теж прийняв королівський титул, іменуючи себе королем Русі Галицької землі і князем Волині. Йому вдалося домогтися від константинопольського патріарха встановлення у 1303 р. окремої Галицької митрополії, до якої входило кілька єпархій. Підпорядковувалась вона безпосередньо Вселенському патріархові в Константинополі. Утворення Галицької митрополії сприяло розвиткові традиційної культури і допомагало захищати політичну незалежність об’єднаного князівства.
Наступником Юрія І стали його сини Андрій та Лев II. Вони поділили державу на сфери впливу, але правили спільно, й тому її розпаду не відбулося. Князі проводили активну зовнішню політику. Вони налагодили союзницькі відносини з Польщею і Тевтонським орденом, які мали анти литовську спрямованість. Боротьба з Ордою закінчилася для князів трагічно: у битві з військами хана Узбека у 1323 р. вони загинули. Внаслідок цього пряма лінія династії Романовичів урвалася, що призвело до посилення політичного впливу галицького боярства, зростання чвар і усобиць, активізації втручання сусідніх держав.
Майже два роки Галицько-Волинська держава залишалася без правителя і лише у 1325 новим правителем було обрано Юрія II Болеслава. Новий князь не став маріонеткою бояр і намагався поводити самостійну політику. Проте доба могутності Галицько-Волинської держави залишилася у минулому і розпочався її занепад. Юрій II Болеслав, вихований у західній культурі, проводив відповідну політику: лояльно ставився до католицизму і його поширення на землях князівства, сприяв переселенню поляків і німців у свої володіння. Невдоволення народу політикою Юрія II дало підставу місцевому боярству для активних насильницьких дій, внаслідок змови, князя було отруєно.
Отже, після смерті Данила, Галицько-Волинське князівство зазнає занепаду, де влада переходить від князя до князя, в результаті яких втрачається вплив держави на політичній арені, і вона стає здобиччю для сусідніх держав-загарбників.
Варіант № 16
