
- •Лекція №10-11 соціально-педагогічна робота у франції та німеччині
- •Література:
- •1. Система соціальної роботи у Франції.
- •1.1. Система соціальної роботи
- •1.2. Робота анімато рів у Франції
- •2. Соціальна робота в Німеччині
- •2.1. Становлення соціальної роботи в Німеччині
- •2.2. Соціальна робота з сім’єю і дітьми
- •2.3. Соціальна робота з молоддю
- •2.4. Система соціальних служб
- •2.5. Соціальне страхування у Німеччині
2.3. Соціальна робота з молоддю
Соціальні служби існують також в судах та в’язницях. Це служби допомоги молоді, у складі яких діють соціальні працівники, що розв’язують два основних завдання:
надання допомоги молодим правопорушникам після виявлення злочину, щодо збудження кримінальної справи. Зясовують соціальні умови життя молодого правопорушника, вивчають його особистість, соціально-психологічні обставини злочину та надають письмовий звіт прокурору та судді, а також пропонують міру покарання. Доведено, що взяття під стражу майже завжди негативно позначається на подальшому розвитку підлітків, тому працівники пропонують ті заходи, які б в подальшому утримували підлітка від правопорушень, але не обмежували його свободу стінами виправних закладів
організація реабілітації правопорушників, у відношенні яких суд не виніс рішення про ув’язнення. Реалізується через комплекс «амбулаторних заходів». Це залучення правопорушників до роботу у будинках перестарілих, будинках інвалідів, лікарнях, включення їх в курс соціального тренінгу, організація сумісного проживання правопорушника з соціальним працівником.
А також інші види допомоги: індивідуальні бесіди, бесіди з сім’єю, допомога у працевлаштуванні, пошуку житла, фінансових утрудненнях, регулювання питання страхування, правильному витрачанні грошей, регулюванні боргів, проведенні психіатричних досліджень та психологічної експертизи.
У в’язницях завдання полягають у тому, щоб разом з засудженими та керівництвом в’язниці скласти план навчання та роботи на період позбавлення волі; допомогти засудженому подолати психологічну кризу у зв’язку з находженням під арештом; допомогти організувати вільний час та порекомендувати види навчання; підтримати контакт між ув’язненим та родичами; допомогти порадою родичам у вирішенні проблем, пов’язаних з арештом та позбавленням волі; допомогти ув’язненому у регулюванні фінансових питань; підготувати ув’язненого до виходу на волю.
Проблеми наркоманії, токсикоманії мають місце в дитячих та юнацьких закладах (молодіжних центрах, інтернатах). Безпомічність педагогів вилилась у створення спеціальних організацій допомоги. Першими стали консультаційні пункти по боротьбі з наркоманією. Їх допомога полягає у проведенні бесід та амбулаторної терапії. Розповсюджується робота з батьками та родичами (індивідуальні бесіди та групова робота). Ефективними формами допомоги є виховані заходи для молодих наркоманів, зміна місця проживання між випискою з клініки та стаціонарною терапією, превентивні інтернати для дітей. Що знаходяться в небезпеці.
В межах служби соціальної допомоги молоді у великих містах Німеччини розвивається нова форма «відкритої» соціальної роботи, орієнтована на проблеми вулиці. До виховних заходів, направленим на попередження небезпеки для груп дітей та неповнолітніх підлітків, відносять як допомогу загального характеру, так і спеціальну допомогу, пов’язану з попередженням небезпеки для окремої особистості. Метою соціально-педагогічної роботи у цьому випадку є не тільки попередження негативних процесів серед вуличної молоді, але і прагнення сприти розвитку особистої відповідальності дітей та підлітків та їх самовизначення через організацію клубної роботи. Існують різні концепції соціальної роботи на вулицях міста. Всі вони включають перш за все превентивні заходи:
як можна раніше передбачити виникнення занедбаної (маргінальної) молоді, особливо вуличних груп дітей та підлітків через встановлення «випадкових» контактів з ними в періоди їх зборів та проведення вільного часу;
визначити потреби, проблеми вуличних груп молоді та форми надання їм відповідної допомоги, як індивідуальної, так і групової;
прийняти заходи для попередження кількості груп, сприяти їх розпаду та направленню їх активності у менш агресивне русло
виявити особливо небезпечних підлітків у вуличних групах та намагатися залучити їх у молодіжні групи, що знаходяться під соціально-педагогічною опікою соціальних працівників;
знайти приміщення для вуличних груп молоді та проводити з ними екскурсії, різні форми організації дозвілля з метою прискорення процесу їх соціалізації або ре соціалізації;
встановити контакти з наркоманами. Направити їх у відповідний заклад.