
- •Лекція №10-11 соціально-педагогічна робота у франції та німеччині
- •Література:
- •1. Система соціальної роботи у Франції.
- •1.1. Система соціальної роботи
- •1.2. Робота анімато рів у Франції
- •2. Соціальна робота в Німеччині
- •2.1. Становлення соціальної роботи в Німеччині
- •2.2. Соціальна робота з сім’єю і дітьми
- •2.3. Соціальна робота з молоддю
- •2.4. Система соціальних служб
- •2.5. Соціальне страхування у Німеччині
Лекція №10-11 соціально-педагогічна робота у франції та німеччині
1Система соціальної роботи у Франції.
1.1Система соціальної роботи
1.2Робота анімато рів у Франції
2Соціальна робота в Німеччині
2.1Становлення соціальної роботи в Німеччині
2.2Соціальна робота з сім’єю і дітьми
2.3Соціальна робота з молоддю
2.4Система соціальних служб
2.5Соціальне страхування у Німеччині
Література:
Бернлер Г., Юнссон Л. Теория социально-психологической работы. — М, 1992.
Брауне X., Крамер Д. Обучение социальной работе и социальной педагогике в Европе // Школа социальных педагогов и социальных работников. — М, 1991. — С. 3-49.
Мустаєва Ф.А. Основи соціальної педагогіки. — Академічний проект 2001. — С. 348-350.
Пинкус А., Минахан А. Практика социальной работы (форма и методы). – Москва: Союз, 1994.
Социальная работа за рубежом: состояние, тенденции, перспективы. — М.: Союз, 1996.
Соціальна педагогіка і соціальна робота за кордоном. — Вип. 2 5 М. — 1991
Теория и методика социальной работы. — ТТ.1-2. — М.: Союз, 1994.
Теория и методика социальной работы. Краткий курс. — М.: Союз, 1994.
Теория и практика деятельности социальных работников и их подготовка в системе высшего образования. Социальная работа. — Выпуск 1. М. Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов, 1992.
Теория и практика социальной работы: отечественный и зарубежный опьгг / Отв. ред. Т. Ф. Яркина, В. Г. Бочарова. — М.; Тула 1993. — Т. 1-2.
Школа социальных педагогов и социальных работников // Социальная педагогика и социальная работа за рубежом / Ред.-сост В. Г. Бочарова, А. Н. Дашкина, — М., 1991. — Вып. 1-6.
Энциклопедия социальной работы. — ТТ.1-3. — М. Центр общечеловеческих ценностей, 1993, 1994.
1. Система соціальної роботи у Франції.
1.1. Система соціальної роботи
Соціальна робота у Франції має довгу і цікаву історію і нерозривно пов’язана із розвитком держави і суспільства у цій країні. Нагромаджений досвід, безумовно, представляє для нас інтерес, хоча б через спільні традиції, що поєднують Україну і Францію з найдавніших часів.
Для Франції характерною є сильна централізація державних служб, проте, в останні роки у результаті прийняття закону про децентралізацію, частина повноважень у цій сфері передається в регіони.
Сфера діяльності соціальних працівників є досить широкою і охоплює усі верстви населення — від дітей до людей похилого віку та інвалідів. Такий широкий спектр діяльності вимагає не лише професійної підготовки, але й спеціалізації.
У Франції немає чіткого розмежування між соціальними працівниками і соціальними педагогами; ці професії органічно поєднують функції виховання і допомоги. У сфері соціальної діяльності Франції існують декілька професій — це група професій «соціальної кар’єри».
У групу професій соціальної кар’єри входять:
асистент соціальної служби;
радник з питань соціальної та сімейної економіки;
спеціалізований вихователь;
вихователь дітей віком до 6-7 років;
вихователь із соціального правоохоронного захисту молоді;
аніматор соціально-культурної діяльності.
Основною характеристикою професій «соціальної кар’єри», незалежно від профілю і спеціалізації, є здатність забезпечувати допустиме і доречне посередництво:
між особистістю і сім’єю і суспільством, державними та суспільними структурами;
виконувати роль партнера, зв’язуючої ланки між особистістю і соціумом;
між дітьми і дорослими, сім’єю і суспільством.
При зарахуванні на навчання, і, тим більше, при прийомі на роботу пріоритет віддається певним особистісним якостям, необхідним для успішного здійснення професійної діяльності. Оскільки діяльність соціальних педагогів і працівників с своєрідною зоною довіри між людьми, яка сприяє їх взаєморозумінню і спілкуванню, люди цих професій повинні володіти навичками впливу не лише на клієнта, а й на його оточення, систему відносин, на ситуацію у соціумі. Необхідними якостями є психологічна грамотність і розвинуте почуття такту, хороша комунікабельність і здібності організатора, високий рівень духовної і загальної культури, вміння аналізувати соціальні явища, бачити своє місце і роль у суспільному житті, мати чіткі моральні принципи.
Спільним для всіх професій «соціальної кар’єри» є те, що їх підготовка вимагає завершення середньої освіти і передбачає різні профілі та рівні підготовки. При існуючій у Франції організації другого ступеня середньої освіти, випускники ліцеїв отримують допрофесійну підготовку для цих професій ще у період навчання у старших класах середньої школи.
Процес навчання у старших класах середньої школи (ліцей) у Франції є профільованим; при закінченні учні отримують різні типи свідоцтв про середню освіту — бакалаврату. Лише успішно здавши двоетапний екзамен на бакалавра можна продовжити навчання у вищій школі. Це відрізняє французький бакалаврат від американського, який завершується отриманням диплому, що підтверджує наявність базової вищої освіти.
У Франції професії соціальної кар’єри можна здобути, успішно закінчивши секцію медико-соціальних наук. Вона призначена для навчання учнів, які мають задатки до контактів з людьми, інтерес до соціальних наук і соціальної сфери діяльності. У процесі навчання у цій секції перевага надається фізичним Вихователь із соціального правоохоронного захисту молоді діє за ініціативою правоохоронних органів, забезпечуючи допомогу і захист неблагополучним молодим людям або правопорушникам. Основна характеристика його діяльності — виконання юридичних повноважень і надання допомоги правоохоронним органам.
Вимоги до особистості вихователя із соціального правоохоронного захисту молоді визначаються специфікою його діяльності. Це має бути місцевий житель — підприємливий, динамічний, який тонко відчуває людські відносини і вміє добре використовувати свій досвід, вміє працювати в групі.
Претендент на навчання повинен успішно пройти два етапи випробовувань. Перший включає написання твору на одну із тем про людину або на педагогічну тематику, письмові відповіді на питання про адміністративні, правоохоронні і соціальні органи, а також факультативний екзамен з інформатики. Другий етап включає співбесіду на педагогічні, виховні і соціальні теми.
Крім цього кандидат повинен пройти випробувальну практику терміном 15 днів в установі або службі з обов’язковою атестацією і лише за умови успішної здачі іспиту і проходження практики, студент отримує право на оплачувану державою дворічну підготовку у регіональному центрі підготовки соціальних працівників.
Сьогодні у Франції нараховується 11 таких центрів, У своїй діяльності вони дотримуються директив Національної школи персоналу для правоохоронного захисту молоді. Навчання проводиться за принципом чергування теоретичних та практичних занять.
Підготовку соціальних працівників у Франції здійснюють і університети. Університетський диплом технології соціальних кар’єр передбачає наступні спеціалізації: соціальна і соціокультурна анімація, соціальний захист та соціальне виховання.