2.1.3. Визначення виходу митої вовни з немитої

Вихід митої вовни з немитої (таксат) називають виражену в процентному відношенні вагу чистого волокна при кондиційній вологості до ваги немитої вовни, з якої отримано чисте волокно.

Чистим волокном вважають миту вовну, в якій вміст рослинного сору не перевищує 1 %, а вміст залишкового жиру знаходиться у межах 0,5 – 1,0 % в однорідній вовні, 0,6 – 1,8 % в неоднорідній помісній вовні і до 2 % - у грубій вовні.

Відсоток виходу чистої вовни визначають для кожного сортименту вовни, отриманого у результаті контрольного класування шляхом органолептичної оцінки або ж лабораторним способом, або ж шляхом виробничого промивання партії вовни.

При визначенні таксату лабораторним методом від сортименту вовни, отриманої після контрольного класування, відбирають вихідний зразок, вага якого повинна складати не менше 1 % від ваги цього сортименту, але не менше 2 кг і не більше 10 кг.

Якщо кількість вовни у сортименті перевищує 1 т, то відбирають два вихідних зразка та остаточний таксат визначають як середнє арифметичне результатів аналізу двох зразків.

Для відбору вихідного зразка вовну розстелюють рівним слоєм, на нього викладають трафарет – сітку з круглими або квадратними отворами (клітинками) діаметром або стороною не більше 15 см, розташованими на відстані не більше 7,5 см одна від одної. З кожної клітинки відбирають по клаптику вовни вагою 10 – 20 г так, щоб зберегти усі мінеральні та рослинні домішки, які знаходяться у вовні.

Вихідний зразок розміщують у спеціальному мішечку або ящику та негайно зважують з точністю до 5 г, вкладають паспорт, підписаний здавальником та приймальником, з указанням області та заготівельної контори, звідки отримана вовна; господарства, яке постачає вовну; номера партії вовни; сортименту вовни; ваги; дати відбору зразка.

Вихідні зразки усереднюють за допомогою лабораторної тіпальної машини ЛМТ -2М або власноруч.

При відсутності тіпальної машини вихідний зразок усереднюють власноруч та отримують постіль. На постіль накладають трафарет – сітку та з кожного отвору (клітини) відбирають окремими пасмами вагою по 5 – 10 г чотири середніх зразка вагою по 200 г кожний, зважують з точністю до 0,1 г. Один із зразків є основним, другий – паралельним, два останніх – контрольними.

Основний та паралельний зразки направляють на промивку прикріпивши до них металеві жетони з буквами О – основний та П- паралельний.

Контрольні зразки загортають у чистий щільний папір, маркірують, опечатують. Ці зразки зберігають протягом двох місяців.

Перед промиванням середній зразок вовни розрихлюють та розділяють на маленькі клаптики для максимального збільшення поверхні дотику вовни з миючим розчином. Далі проводять промивання зразка, згідно з регламентованим режимом, висушування до постійної ваги та розраховують вихід чистої вовни.

Відсоток виходу чистої вовни В визначають за формулою:

(2.1)

де g₂ - постійна суха вага промитого середнього зразка, г;

W_k - кондиційна вологість волокна, % (для тонкої, напівтонкої, напівгрубої однорідної вовни W_k = 17 %, для напівгрубої неоднорідної і грубої вовни W_k = 15 %);

g – початкова вага середнього зразка у забрудненому вигляді, г.

Початкова вага зразка у забрудненому вигляді розраховується за формулою:

(2.2)

де g₃ – вага середнього зразка при його відборі (g₃ =200 г);

К₁ - коефіцієнт, який враховує зміни вологості вовни при її зберіганні;його визначають шляхом поділу фактичної ваги прийнятої забрудненої вовни на її вагу при подачі на контрольне класування;

К₂ - коефіцієнт, який враховує зміни ваги вихідного зразка при його усереднені; його визначають шляхом поділу вихідного зразка при його відборі на вагу вихідного зразка після тіпання або усереднення власноруч та відбору середніх зразків.

Відсоток виходу чистої вовни визначають окремо для основного та паралельного середніх зразків. Якщо результати відрізняються не більше ніж на 1 %, то кінцевим відсотком виходу вважають середнє арифметичне результатів аналізу двох зразків.

Якщо ж результати аналізів основного та паралельного зразків відрізняються більше, ніж на 1%, то випробовують один із контрольних середніх зразків та кінцевий відсоток виходу визначають як середнє арифметичне результатів аналізу всіх трьох зразків з округленням до одного знаку після коми.

Якщо відсоток виходу чистого волокна, визначений лабораторним шляхом, відрізняється від відсотку виходу, встановленого постачальником, не більше ніж на 1 % (абсолютний), то для розрахунку приймають відсоток виходу, встановлений постачальником.