9.2. Експериментальна частина

Вживані прилади та матеріали: мікроскоп "Біолам", зразки різних видів вовни, мікрозрізи різних типів волокон вовни, плакати.

Для вивчення особливостей структури основних видів і типів вовняного волокна під мікроскопом з них готують препарати поздовжнього вигляду і поперечного зрізу.

1. Ознайомитися і вивчити особливості різних видів вовни в залежності від походження, способу знімання з тварин, часу стрижки по запропонованим зразкам. У лабораторному журналі відзначити їх характерні ознаки.

2. Вивчити структуру волокон вовни по препаратам поздовжнього вигляду і поперечного зрізу під мікроскопом і виявити наступні особливості їх будови.

Вовняне волокно складається з ороговілих клітин. В залежності від форми і розташування клітин розрізняють три шари вовняного волокна: лускатий 1, корковий 2 і серцевинний 3 (рис. 1.2).

Р ис. 1.2. Будова вовняного волокна

а – остьового; б – пухового: 1 – лускатий шар; 2 – корковий шар; 3 – серцевинний шар.

Лускатий шар вовняного волокна розташований із зовнішнього боку волокна. Він складається з ороговілих клітин (лусочок) різноманітної форми: черепицеподібних у остьових волокон і кільцеподібних і круглих у пухових. Лусочки покривають волокно одним шаром, при цьому верхній край однієї лусочки накладається на нижній край іншої і т.д.

Лускатий шар захищає волокно від кліматичних впливів і механічних пошкоджень. При пошкодженні лускатого шару знижуються міцність і механічні властивості вовняних волокон, тривалість експлуатації вовняних виробів. Кількість лусочок на 1 мм довжини волокна коливається від 45 до 60 у грубої вовни та від 65 до 80 - у тонкої.

Корковий шар вовняного волокна розташований під лусочками. Він утворюється з довгих клітинок, які щільно прилеглі одна до одної і розташованих уздовж осі волокна. Клітинки коркового шару з'єднані між собою і з лускатим шаром. Вони мають наступні розміри: довжина 80 - 100 мкм, ширина 2 - 5 мкм, тонина 1,2 - 2,6 мкм. У стінках веретеноподібних клітин проміжного шару залягає барвний пігмент, який визначає колір волокна. Волокна природного білого кольору не містять пігменту. У міжклітинній речовині коркового шару є пори, заповнені повітрям. Це зумовлює високі теплозахисні властивості вовняного волокна. Корковий шар визначає всі найбільш важливі механічні властивості: міцність, пружність, розтяжність і звитість вовняного волокна.

Серцевинний шар, або канал, займає центральну частину волокна і складається з декількох рядів клітин, різних за формою і величиною, слабо пов'язаних між собою. У процесі росту волокна клітини цього шару висихають і роговіють, утворюючи в центрі волокна сітчастий канал, що складається з повітряних порожнин.

З точки зору технології наявність серцевинного шару в волокні небажана, тому що він погіршує такі властивості вовни, як міцність, звитість, розтяжність. Після фарбування такі волокна сильніше відбивають світло і здаються більш світлими. В результаті цього вовняні вироби виходять різнотонними.

3. Переглядаючи препарати під мікроскопом, зробити замальовки поздовжніх видів і поперечних зрізів досліджуваних вовняних волокон з коротким описом відзначених особливостей їх будови.