9.1.2. Види вовни в залежності від способу знімання її з тварин

Залежно від способу знімання вовни з тварин її ділять на наступні групи: натуральну, линьку, стрижку зі шкур, заводську і палу (мертву стрижку).

Натуральною вважають вовну, яка знята з живих тварин шляхом стрижки стригальними машинками або ножицями.

Вовна-линька - вовна, яка вичісується гребенями в період линьки з живих тварин.

Вовна-стрижка (овеча, козяча, верблюжа) - вовна, яку знімають зі шкір овець, кіз, верблюдів та інших тварин шляхом стрижки ножицями або стригальними машинками.

Заводська вовна – вовна, яку знімають зі шкір тварин в основному на шкіряних заводах в процесі вичинки їх за допомогою різних хімічних засобів (вапна, сірчистого натрію) або бактеріологічними та ферментативними методами.

З тварин, полеглих від незаразних хвороб, вовну стрижуть ножицями і оббирають руками, якщо вона відстає від шкіри. Таку вовну називають палою або мертвою стрижкою.

9.1.3. Види вовни в залежності від часу стрижки

Протягом року стрижка овець буває однократною та двократною. Овець з тонкою, напівтонкою і напівгрубою однорідною вовною стрижуть один раз на рік - навесні. Грубововняних і напівгрубововняних овець, помісних овець, з неоднорідною вовною зазвичай стрижуть два рази на рік - навесні та восени.

У залежності від часу стрижки вовну ділять на пояркову, весняну та осінню. Вона розрізняється між собою за властивостями, що мають дуже велике виробниче значення.

Пояркова вовна або поярок, зістригається з ягнят 5-6 місячного віку, як правило в червні-серпні.

Пояркова вовна у порівнянні з вовною наступних стрижок більш м'яка і шовковиста. Її волокна майже не мають серцевини, вони тонкі і більш однорідні за тониною і довжиною в порівнянні з вовною дорослих тварин. Пояркова вовна містить менше жиропоту і забруднень у порівнянні з вовною весняної та осінньої стрижки. Пояркову вовну використовують у валяльно-повстяній промисловості, а також у сукняному виробництві в суміші з вовною інших видів.

Весняною називається вовна, яку зістригають з овець в квітні-травні, а ряді вівчарських районів - червні. Основними ознаками весняної вовни є більш міцні з'єднання штапелю і косиці між собою, завдяки чому вовна знімається з вівці у вигляді суцільної маси - руна. У весняній вовні овець з неоднорідним вовняним покривом міститься більше пухових волокон, ніж в осінній.

Осінньою називається вовна, яку зістригають зазвичай у вересні з овець грубововняних і напівгрубововняних порід, а також помісних овець з неоднорідною вовною, тобто вовна, яка виросла на вівці в літню пору року. Основними ознаками цієї вовни є: шматкообразність, відсутність зваляності (характерної для весняної вовни), в наслідок чого вона не утворює руна. Це пояснюється вмістом в осінній вовні в порівнянні з весняною не значної кількості пухових волокон, меншої кількості жиропоту і тим, що ця вовна в масі коротша весняної і не має звитості, тому що період росту осінньої вовни становить всього 4-5 місяців. За валкоздатністю осіння вовна перевершує весняну. Цим обумовлюється широке використання осінньої вовни у валяльному і частково в сукняному виробництві.

Прядильна здатність осінньої вовни нижче, ніж весняної, по - цьому в апаратному виробництві її використовують лише в суміші з весняною вовною.