
- •Розділ VII Трудовий договір план
- •§ 6. Зміна умов трудового договору
- •§ 7. Припинення та розірвання трудового договору
- •- Розірвання трудового договору з ініціативи третіх осіб
- •§ 8. Відсторонення від роботи
- •§ 9. Порядок звільнення з роботи Порядок оформлення звільнення працівників і проведення розрахунку
- •§ 1. Поняття і зміст трудового договору
- •§ 2. Форми трудового договору
- •§ 3. Загальний порядок укладення трудового договору
- •§ 4. Правові гарантії працівників при прийнятті на роботу
- •§ 5. Особливості укладення окремих видів трудових договорів
- •§ 6. Зміна умов трудового договору
- •§ 7. Припинення та розірвання трудового договору
- •§ 8. Відсторонення від роботи
- •§ 9. Порядок звільнення з роботи
Розділ VII Трудовий договір план
§ 1. Поняття і зміст трудового договору
§ 2. Форми трудового договору
§ 3. Загальний порядок укладення трудового договору
§ 4. Правові гарантії працівників при прийнятті на роботу
§ 5. Особливості укладення окремих видів трудових договорів
- Укладення трудового договору на невизначений строк
- Укладення строкового трудового договору
- Особливості укладення договорів на тимчасову та сезонну роботу
- Особливості укладення трудового договору на роботу за сумісництвом. Відмінність сумісництва від суміщення професій (посад)
- Контракт як особлива форма трудового договору
- Трудова книжка. Загальні правила ведення трудових книжок
- Випробування при прийнятті на роботу
§ 6. Зміна умов трудового договору
§ 7. Припинення та розірвання трудового договору
- Загальні підстави припинення та розірвання трудового договору
- Розірвання трудового договору з ініціативи працівника
- Загальні та додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу
- Обмеження звільнення з роботи окремих категорій працівників
- Підстави та порядок розірвання трудового договору у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці
- Особливості звільнення з роботи в разі невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі, внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я
- Особливості звільнення з роботи працівника в разі систематичного невиконання ним без поважних причин трудових обов'язків
- Розірвання трудового договору з ініціативи третіх осіб
§ 8. Відсторонення від роботи
§ 9. Порядок звільнення з роботи Порядок оформлення звільнення працівників і проведення розрахунку
Вихідна допомога та підстави її виплати
§ 1. Поняття і зміст трудового договору
Основною, переважною підставою виникнення трудових правовідносин є трудовий договір. Навіть тоді, коли застосовуються інші підстави виникнення трудових правовідносин (адміністративний акт призначення на посаду, результати виборів, конкурсне заміщення посад чи здійснюється розподіл на роботу після закінчення навчальних закладів), трудові відносини оформляють укладенням трудового договору чи контракту, конкретний зміст яких встановлюється вільним волевиявленням і угодою між сторонами.
Трудовий договір — це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою-роботодавцем, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку, а роботодавець — виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін (ст. 21 КЗпП України).
Зміст трудового договору — це сукупність визначених законодавством і сторонами умов, які встановлюють взаємні права й обов'язки сторін.
Ці умови поділяють на дві групи:
1) ті, що встановлюються законодавством про працю і зміні сторонами не підлягають (наприклад, порядок і види дисциплінарної відповідальності, мінімальна зарплата, законодавчий-мінімум тривалості відпустки, строки позовної давності в трудовому праві тощо);
2) ті, що визначаються угодою сторін (обов'язкові та додаткові).
Умови другої групи в основному і складають зміст трудового договору.
Обов'язкові (необхідні) умови трудового договору (без яких трудовий договір не може бути укладений) — це взаємне волевиявлення сторін про прийняття на роботу, місце роботи, строк дії договору, оплату праці, визначення трудової функції працівника, встановлення моменту початку виконання роботи.
Трудова функція — робота, яку виконуватиме працівник, коло його повноважень і обов'язків. Трудова функція службовців визначається найменуванням посад, які передбачені структурою і штатним розкладом державного органу чи підприємства, установи, організації.
Посада характеризується певним колом службових обов'язків, повноважень і відповідальністю, що настає в разі невиконання обов'язків. У найменуванні посади знаходить своє відображення поділ праці, що склався у певній галузі, на підприємстві чи в установі. Трудові обов'язки службовців конкретизуються в посадових інструкціях, що розробляються та затверджуються на підприємствах за погодженням з профспілковим органом на основі галузевих посадових інструкцій і положень про відділи і служби підприємства, галузевих кваліфікаційних характеристик, положень про окремі категорії працівників.
Професія є широкою сферою трудової діяльності, що відображає галузевий або родовий поділ праці, в якій працівник може застосовувати свої трудові здібності відповідно до наявних у нього знань, навичок і вмінь.
Виконання роботи з певної професії вимагає спеціалізації, професійних навичок або знань за визначеним профілем (наприклад, вчитель, лікар, будівельник). Тому виконувана робота однієї професії може мати різні спеціальності.
Спеціальність є частиною трудової діяльності в межах певної професії, що найбільш глибоко та всебічно опанована працівником. Спеціальність є основною ознакою, що характеризує трудову функцію працівника, оскільки вона містить спеціалізацію працюючих за професіями із специфікою роботи в умовах певного виду діяльності (наприклад, учитель історії, лікар-хірург, будівельник-монтажник).
Необхідно враховувати також кваліфікацію працівника. Кваліфікація — це рівень теоретичних і практичних знань і навичок за відповідною професією та спеціальністю, який відповідає тарифному розряду, класу, категорії, науковому ступеню тощо (наприклад, слюсар-сантехнік III розряду, вчитель історії І категорії та ін.). Кваліфікаційний розряд дозволяє власнику або уповноваженому ним органу доручати працівникові роботу відповідної складності. У той же час присвоєний працівникові розряд, клас або категорія визначає обсяг деяких істотних прав працівника щодо оплати праці згідно з тарифною сіткою. Коло трудових обов'язків працівника та їх кваліфікаційні характеристики містяться в тарифно-кваліфікаційних довідниках і в інших нормативних актах. Конкретний зміст, обсяг і порядок виконання робіт на певному робочому місці встановлюються на підприємстві технологічними картками, робочими інструкціями та іншими нормативними актами, в тому числі локальними.
Додаткові умови є факультативними, тобто їх відсутність не свідчить про неповний зміст чи недійсність трудового договору. Але коли сторони побажали ці умови встановити і включили їх до трудового договору, вони стають обов'язковими для виконання за умови, що ті не суперечать чинному законодавству. Невиконання факультативних умов може призвести до трудового спору й захисту прав сторін трудового договору з боку держави. До додаткових умов слід віднести угоду про надання житла, забезпечення дитини працівника місцем у дошкільному закладі, що є на підприємстві, встановлення випробувального строку при прийомі на роботу тощо.
Додаткові умови бувають двох видів:
1) зазначені в трудовому законодавстві (наприклад, випробувальний строк, дозвіл, суміщення та ін.);
2) не зазначені в трудовому законодавстві й не порушують його (статті 9, 9-1 КЗпП України) (наприклад, надання пільгових путівок для працівників, безкоштовних обідів, службового автомобіля і т. ін.).
Трудовий договір про виконання роботи за певною посадою чи спеціальністю слід відрізняти від цивільно-правових договорів (угод) з виконання певних трудових завдань (наприклад, договір підряду, доручення тощо).
Розмежування цих понять має важливе практичне значення щодо встановлення різних правових гарантій для сторін і юридичних наслідків, що наступають.