57. Освідування, його мета види та порядок проведення

Освідотство являє собою різновид огляду. На відміну від огляду місця події, приміщення, предметів і документів, тобто неживих об'єктів, - освідотству підлягає тільки жива людина. Іншими словами, освідотство можна визначити як зовнішній огляд тіла людини.

Освідотство торкає право на недоторканість особи й особистої свободи громадян, тому воно виділено в самостійну слідчу дію, а закон визначив особливий процесуальний порядок її проведення..

Робити освідотство закон припускає тільки тоді, коли виникає необхідність виявити або засвідчити наявність у підозрюваного, потерпілого або свідка особливих прикмет, або слідів, що пов'язані зі злочинами (ст. 193 КПК).

Розрізняють два види освідотства: освідотство, що вправі робити дізнавач, і освідотство, що робить судово-медичний експерт або лікар за вказівкою дізнавача (якщо при цьому не потрібно проведення судово-медичної експертизи).

Для проведення освідотства дізнавач виносить постанову.

Можливість примусового освідотства підозрюваного обумовлена його процесуальним положенням. Що ж стосується потерпілого і свідка, то їхнє примусове освідотство навряд чи може вважатися правомірним і повинно проводитися лише з їхньої згоди.

Освідотство, що проводить дізнавач, проводиться в такий спосіб: особі, що повинна бути піддана освідотству, до початку цієї слідчої дії роз'ясняється умова і ціль його проведення. Наприклад, метою освідотства може бути: встановлення татуювання певного виду і на певній частині тіла, наявність шраму, слідів пальної рідини, слідів кіптяви і т.п.

Освідотство проводиться при понятих, а за необхідності і спеціаліста.

Коли освідотство вимагає оголення тіла, всі особи, що присутні при проведенні даної слідчої дії, повинні бути однієї статі. При цьому не повинні проводитися дії, що принижують гідність особи, яка підлягає освідотству, або небезпечні для її здоров'я.

Про результат освідотства складається протокол із дотриманням тих же правил, що пред'являються і до протоколу огляду (ст. ст. 85 і 195 КПК).

За необхідності виявити у свідка, потерпілої особи або у підозрюваного тілесні ушкодження або сліди впливу вогню і температури, а також часу їхнього утворення за вказівкою особи, що проводить розслідування, проводиться судово-медичне освідотство. Таке освідотство проводиться судово-медичним експертом або лікарем. При цьому присутність понятих не потрібна.

За результатами судово-медичного освідотства судово-медичний експерт складає "Акт судово-медичного освідотства", а лікар - довідку. Акт і довідка не заміняють висновку судово-медичної експертизи.

58. Види оглядів. Підстави та процесуальний порядок проведення

З метою виявлення слідів злочину й інших речовинних доказів, що мають значення для справи, слідчий або дізнавач робить огляд місцевості, приміщення, предметів і документів, - так зазначено в ст. 180 КПК.Огляд місця події відноситься до числа невідкладних слідчих дій. Крім зазначених у ст. 190 КПК видів огляду (місця події, місцевості, приміщення, предметів і документів),  е також правила огляду трупа.

Порядок проведення огляду визначений ст. 191 КПК. У ній зазначено, що огляд, як правило, проводиться вдень і в обов'язковому порядку при не менше двох понятих, у якості понятих запрошуються особи, не зацікавлені в справі. Права й обов'язки понятих зазначені в ст. 127 КПК і повинні бути пояснені їм дізнавачем перед початком огляду, про що робиться позначка у вступній частині протоколу. Поняті присутні при огляді, а по закінченні його - засвідчують своїми підписами відповідність записів у протоколі виконаних дій.

Дізнавач може запросити для участі в огляді спеціалістів, не зацікавлених у результатах справи. Права й обов'язки спеціаліста зазначені в ст. 128-1 КПК і повинні бути пояснені як йому, так і понятим. Спеціаліст зобов'язаний: з'явитися за викликом, брати участь у проведенні слідчої дії, використовуючи свої спеціальні знання і навички для сприяння у виявленні, закріпленні і вилученні доказів; звертати увагу на обставини, пов'язані з виявленням і закріпленням доказів; давати пояснення з приводу спеціальних питань, що виникають при проведенні слідчої дії.

Якщо на місці події труп або його згорілі останки - зовнішній огляд трупа дізнавач зобов'язаний зробити за участю судово-медичного експерта, а у випадку неможливості викликати судово-медичного експерта - запрошується найближчий лікар.

При огляді дізнавач робить виміри, складає плани, креслення, рисунки оглянутого місця, окремих ділянок, вузлів і т.п., робить фотографування місця події або відеозапис. Фотозйомку і відеозапис може робити як дізнавач, так і спеціально запрошений спеціаліст.

Предмети, виявлені при огляді місця події, як правило, оглядаються й описуються в ході огляду. Якщо оглянуті й описані предмети згодом будуть визнані речовими доказами, слід виносити постанову про визнання предметаречовинним доказом.

Протокол огляду місця події складається з дотриманням загальних правил, що зазначені в ст. 85 КПК, а також із дотриманням спеціальних правил, зазначених у ст. 195 КПК. В останній статті потрібно, щоб у протоколі вказувалася підстава для проведення огляду, описувалося усе, що було виявлено, у тій послідовності, у якій це відбувалося, і в тому виді, в якому спостерігалося під час проведення огляду.

У протоколі огляду не повинні робитися записи, що підтверджують якийсь висновок.

Якщо за якимись причинами огляд місця події зроблений неякісно або записи в протоколі не відбивають у достатній мірі картину пожежі, що сталася, - слід зробити повторний огляд місця події. При цьому перший протокол повинен залишатися в кримінальній справі, а другий слід іменувати "Протокол повторного огляду місця події". Повторний огляд проводиться, а протокол оформляється за тими же кримінально-процесуальними правилами.