
- •1.Поняття і завдання кримінального процесу
- •2.Поняття та значення кримінального процесу України
- •3.Джерела кримінального процесуального права
- •4.Загальні засади кримінального процесу в Україні
- •5.Принцип забезпечення підозрюваному, підсудному та обвинуваченому права на захист
- •6. Поняття і класифікація суб’єктів кримінального процесу
- •Обвинувачуваний . Його права і обов’язки. Забезпечення прав обвинувачуваного на досудовому слідстві.
- •8.Обовязкова участь захисника. Обставини, що виключають участь захисника у кримінальному провадженні
- •9.Потерпілий. Його права та обов’язки. Забезпечення прав потерпілого під час досудового розслідування
- •Захисник його обов’язки та права. Особи які можуть бути захисником у кримінальні справі
- •Порядок запрошення і призначення захисника обвинуваченого.
- •Цивільний позивач цивільний відповідач. Їх права та обов’язки у кримінальному провадженні
- •13. Процесуальне положення представника потерпілого, цивільного позивача.
- •14.Слідчий його права та обов’язки. Начальник слідчого відділу.
- •15.Прокурор у кримінальному судочинстві. Його права та обов’язки.
- •17. Суд і слідчий суддя як суб’єкти кримінального процесу . Їх права та обоязки.
- •18. Підозрюваний. Його права та обов’язки
- •19. Процесуальне положення присяжного в процесуальному праві України
- •20. Процесуальний статус свідка, понятого, заявника.
- •21. Предмет та межі доказування в кримінальному процесі.
- •28. Поняття і форми перевірки доказів
- •22. Поняття речових доказів. Порядок вирішення питання про зберігання речових доказів.
- •23.Документи як вид доказу. Їх значення та оцінка.
- •24.Поняття доказів та їх види
- •25.Висновок експерта як вид доказу. Його зміст, значення та оцінка.
- •26. Поняття кримінально-процесуального доказування
- •27. Субєкти доказування
- •29.Поняття і критерії оцінки доказів
- •30. Поняття та форми збирання доказів
- •31. Порядок фіксування кримінального провадження у протоколах
- •32. Порядок оформлення процесуального рішення у кримінальному процесі
- •33. Поняття та види процесуальних документів. Їх значення
- •34.Поняття та види відшкодування шкоди потерпілому у кримінальному провадженні
- •35. Поняття та Форми закінчення досудового розслідування
- •37. Підстави та порядок закриття кримінального провадження під час досудового розслідування
- •38. Обвинувальний акт. Поняття значення та зміст
- •39. Характеристика та види обставин щор виключають провадження у кримінальній справі
- •40. Поняття та порядок здійснення повідомлення про підозру в кримінальному провадженні
- •41. Порядок досудового розслідування в кримінальному провадженні
- •42. Порядок оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування
- •43. Мета й підстави застосування запобіжних заходів і їх види.
- •44. Арешт майна як захід забезпечення кримінального провадження
- •45. Підстави та порядок затримання особи за підозрою у вчиненні злочину
- •46.Затримання особи у кримінальному процесі України
- •47. Процесуальний порядок застосування домашнього арешту
- •48. Підстави та порядок обрання, скасування,і зміни запобіжного заходу-взяття під варту
- •49. Оскарження рішень органів досудового розслідування та прокурора під час досудового розслідування
- •50. Процесуальний порядок застосування особистого зобов’язання. Процесуальні наслідки порушення підозрюваним або обвинуваченим даного запобіжного заходу
- •51. Поняття завдання слідчих дій, процесуальний порядок їх оформлення.
- •52. Поняття та форми досудового розслідування
- •53. Поняття види та значення підслідності
- •54. Поняття та види експертизи, підстави та порядок її призначення. Обовязкове призначення експертизи.
- •55. Поняття та види слідчих дій
- •56. Обшук, його види, підстави та порядок проведення
- •57. Освідування, його мета види та порядок проведення
- •58. Види оглядів. Підстави та процесуальний порядок проведення
- •59. Відтворення обстановки та обставин події: мета підстави та порядок проведення
- •60. Забезпечення безпеки осіб які беруть участь у кримінальному судочинстві
- •61. Характеристика загальних положень досудового розслідування
- •62. Підстави, мета та процесуальний порядок пред’явлення для впізнання осіб та предметів
- •63. Підстави та процесуальний порядок проведення очної ставки.
54. Поняття та види експертизи, підстави та порядок її призначення. Обовязкове призначення експертизи.
Судова експертиза — це процесуальна дія, яка полягає в дослідженні експертом, за завданням слідчого або судді, речових доказів та інших матеріалів з метою встановлення фактичних даних та обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судові експертизи класифікуються за різними підставами. За своєрідністю предмета спеціальних пізнань вони поділяються на кілька класів: криміналістичні, судово-медичні, судово-психіатричні, судово-психологічні, судово-фармацевтичні та фармакологічні, фізико-технічні, хімічні, товарознавчі, екологічні та деякі інші. У свою чергу, кожний названий клас поділяється на роди, види та підвиди. Так, всі криміналістичні експертизи поділяються на традиційні та нетрадиційні. Традиційні включають експертизу матеріалів, речовин та виробів (нафтопродуктів, паливно-мастильних, лакофарбових матеріалів та покриття тощо), фоноскопічну та фонетичну експертизи та ін. Нетрадиційні охоплюють такі види експертиз, як дактилоскопічна, судово-почеркознавча, авторознавча, судово-балістична, техніко-криміналістична експертиза документів та ін.
Криміналістична експертиза — це лабораторне дослідження об’єктів з метою встановлення їхнього фактичного стану; можливості проведення певних дій; обставин, за яких були проведені дії; невидимих слідів зашифрованого змісту; групової належності об’єктів або їх тотожності.
Судово-медичні експертизи поділяються на експертизи трупа, живих осіб та речових доказів. За характером завдань, які вирішуються, та методами дослідження судові експертизи можуть бути поділені на ідентифікаційні, класифікаційні та діагностичні. Ідентифікаційні експертизи встановлюють індивідуальну тотожність, класифікаційні — визначають групову належність різних об’єктів, діагностичні — показують стан різних об’єктів та їхню динаміку.
Судові експертизи поділяються на такі:
1) первинні та повторні. Повторні призначаються у разі необґрунтованості висновку експерта в результаті первинної експертизи або у разі сумніву в правильності його висновку.
2) основні та додаткові. Додаткова експертиза призначається, якщо експертиза визнана неповною або не досить зрозумілою, і доручається тому самому або іншому експертові (статті 75, 203 КПК);
3) одноособові та комісійні. Перші проводяться одним експертом, другі — групою експертів, спеціалістів з однієї галузі знань.
4) однорідні та комплексні. Однорідною є експертиза, при проведенні якої використовуються знання у якійсь одній галузі науки. При виконанні комплексної експертизи використовуються спеціальні знання різних наук.
Процес провадження судової експертизи в ході досудового розслідування за кримінальною справою складається з трьох стадій: підготовка до призначення експертизи; проведення експертного дослідження; оцінка експертного висновку.
Призначення експертизи є обов'язковим у разі заявления клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи є обов'язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: 1) характер і ступінь ушкодження здоров'я; 2) психічний стан особи; 3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати