52. Поняття та форми досудового розслідування

Досудове розслідування — це здійснювана відповідно до вимог кримінально-процесуального закону діяльність слідчого та органу дізнання, спрямована на збирання, дослідження, оцінку, перевірку і використання доказів, попередження, запобігання та розкриття злочинів, встановлення об'єктивної істини, забезпечення правильного застосування закону, охорону прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб. У стадії досудового розслідування слідчий та орган дізнання розв'язують також такі завдання: встановлення і відшкодування збитку; виявлення й усунення причин та умов, які сприяють вчиненню злочинів; виховання громадян у дусі поваги честі та гідності громадянина, прагнення до справедливості й додержання законів. Досудове розслідування обов'язково провадиться у всіх справах, за винятком справ про злочини, зазначені у частині 1 статті 27 і статті 425 КПК України (справ приватного обвинувачення та протокольної форми досудової підготовки матеріалів), по яких досудове слідство провадиться у випадках, коли злочин вчинено неповнолітнім чи особою, яка через свої фізичні або психічні вади не може сама здійснювати своє право на захист, а також коли це визнає за необхідне прокурор чи суд. Досудове розслідування включає у себе досудове слідство та дізнання, Досудове слідство — діяльність слідчого за порушеною та прийнятою ним до свого провадження кримінальною справою, зміст якої полягає у збиранні, дослідженні, перевірці, оцінці та використанні доказів, встановленні об'єктивної істини, здійсненні юридичних дій з метою забезпечення правильного застосування закону, захисту прав та законних інтересів людини, фізичних та юридичних осіб,створення умов для здійснення правосуддя. Дізнання — це основана на законі розшукова, доказувальна та правозастосовна діяльність наділених процесуальними повноваженнями органів адміністративної та оперативно-розшукової юрисдикції, спрямована на виявлення, попередження, запобігання та розкриття злочинів, розшук та викриття винних, забезпечення вирішення завдань кримінального судочинства.

53. Поняття види та значення підслідності

Підслідність – це сукупність встановлених законом ознак кримінальної справи, згідно з якими вона належить до провадження того чи іншого органу досудового слідства. Види підслідності: предметна ( родова), відповідно до правил якої орган слідства ( слідчий орган внутрішніх справ, служби безпеки, прокуратури чи податкової міліції), який повинен розслідувати справу, визначається характеристиками вчиненого злочину. Персональна ( спеціальна, суб’єктна) визначається характеристиками суб’єкта злочину. Наприклад усі кримінальні справи про злочин, вчинені: Неповнолітніми – є підслідними слідчому органів внутрішніх справ . Військовослужбовцями – слідчими військової прокуратури .  Працівниками правоохоронним органів, службовим особам, службовими особами, які посідають особливе відповідальне становище , особами, посади яких віднесенні до 1-3 категорії посад державних службовців – слідчим органів прокуратури --Підслідність за зв’язком справ – визначається за двома правилами: Кримінальну справу розслідує той орган слідства, до підслідності якого належить злочин, у зв’язку з яким порушено кримінальну справу, - наприклад злочин передбачений ст.. 384 КК- завідомо неправдиві показання . -альтернативна підслідність – Згідно з правилами щодо визначення альтернативної підслідності кримінальні справи про деякі злочини є підслідні одночасно кільком органам досудового слідства. Тому їх розслідує той орган, який вивчив злочин і порушив в зв’язку з цим кримінальну справу. Як правило ці злочини завдають істотної шкоди загально суспільним інтересам, а тому їх розслідування є вкрай актуальним для суспільства. Якщо місце вчинення злочину невідоме, а також з метою найбільш повного і швидкого його розслідування, слідство може проводитись за місцем:Виявлення злочину, Перебування підозрюваного обвинуваченого, Перебування більшості свідків. У слідчій практиці іноді виникають суперечки щодо того, слідчий якої саме територіальної одиниці повинен здійснювати розслідування справи. Такі спори розв’язують відповідно до ст.. 117: У межах одного району – районний прокурор У межах області – обласний прокурор Якщо справу порушено в кількох районах або містах різних областей – Генеральний прокурор або його заступник. виключна ( імперативна) підслідність – згідно з її правилами орган, який здійснюватиме досудове слідство, визначає своїм рішенням відповідний прокурор. Таких правил два: слідчі прокуратури, окрім злочинів, указаних у ч.1 ст.112 КПК, за постановою Генерального прокурора України, його заступників, прокурорів області та прирівняних до них прокурорів можуть розслідувати і інші злочини ( ч.1 ст. 112 КПК) якщо під час розслідування кримінальної справи буде встановлено інші злочини, вчиненні особою, щодо якої ведеться слідство, або іншої особою, якщо вони пов’язані із злочинами, вчиненими особою, щодо якої ведеться слідство, і які не підслідні тому органу, який здійснює у справі досудове слідство, то у разі неможливості виділення цих матеріалів в окреме провадження прокурор, який здійснює нагляд за досудовим слідством, своєю постановою визначає підслідність усіх цих злочинів ( ч.6 ст. 112 КПК)