4.Загальні засади кримінального процесу в Україні

Принципи кримінального процесу: є основою формування всієї системи кримінального процесуального права; закріплені в чинному законодавстві у вигляді правових засад; найбільш повно виражають зміст кримінального процесуального законодавства; поширюють свою дію на всі стадії кримінального процесу; тісно взаємопов'язані з державною політикою в сфері кримінального судочинства, з урахуванням положень міжнародних актів; ідійснюють охоронну та регулятивну дію щодо всіх кримінальних процесуальних норм.

Значення принципів як норм вищого ступеня нормативності полягає перш за все у тому, що кожне рішення правозастосувальника, яке приймається з порушенням їх вимог, підлягає скасуванню, а одержана інформація

не- має доказового значення. Знання принципів сприяє правильному розу-мінню змісту звичайних правових норм. Нерідко доцільність і порядок їх практичного застосування визначається через норму — принцип. У подібних випадках принцип виступає як оціночний критерій правильності реалізації правових норм і засіб для застереження від механічного застосування, того чи іншого правового положення.

Значення принципів полягає також у тій ролі, яку вони відіграють у ході подолання прогалин у законодавстві. Будучи своєрідними ціннісними орієнтирами, принципи використовуються у разі правозастосування за аналогією

5.Принцип забезпечення підозрюваному, підсудному та обвинуваченому права на захист

Забезпечення обвинуваченому права на захист:

1.Кожен має право на правову допомогу. У випадках передбачених законом ця допомога надається безкоштовно. Кожен є вільним у виборі захисника.

2.Обвинувачення не може грунтуватись на доказах одержаних незаконним шляхом а також на припущеннях

3.Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах України діє адвокатура

4.У разі скасування вироку судц як неправосудного держава відшкодовує матеріальну та моральну шкоду завдану безпідставним засудженням

Підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, а також користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші

процесуальні права, передбачені КПК.

Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд, зобов'язані роз'яснити підозрюваному, обвинуваченому його права та забезпечити право на кваліфіковану правову допомогу з боку обраного ним або призначеного захисника.

У випадках, передбачених КПК, підозрюваному, обвинуваченому правова допомога надається безоплатно за рахунок держави. Участь у кримінальному провадженні захисника підозрюваного, обвинуваченого, представника потерпілого не звужує процесуальних прав підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого.

6. Поняття і класифікація суб’єктів кримінального процесу

Учасники: суд (суддя), слідчий суддя; потерпілий і його представник; сторона обвинувачення; сторона захисту; інші учасники.

Суд — здійснює судовий контроль за законністю і обґрунтованістю рішень та дій під час провадження розслідування в кримінальній справі. Слідчий суддя. Обирається зборами суддів зі складу суддів цього суду.

Під час досудового розслідування клопотання слідчого, прокурора про накладення грошового стягнення на особу розглядається слідчим суддею не пізніше трьох днів із дня його надходження до суду. Здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК, прокурор є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не

мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.

Сторона захисту :

Захисник ( адвокат, який здійснює захист підозрюваного, обвинуваченого, а також особи, щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру)

Підозрюваний, :

І) особа, якій у порядку, передбаченому КПК, повідомлено про підозру;

ІІ) особа, яка затримана за підозрою у скоєнні кримінального правопорушення.

Обвинувачений - особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду у порядку, передбаченому КПК.