- •1.Поняття і завдання кримінального процесу
- •2.Поняття та значення кримінального процесу України
- •3.Джерела кримінального процесуального права
- •4.Загальні засади кримінального процесу в Україні
- •5.Принцип забезпечення підозрюваному, підсудному та обвинуваченому права на захист
- •6. Поняття і класифікація суб’єктів кримінального процесу
- •Обвинувачуваний . Його права і обов’язки. Забезпечення прав обвинувачуваного на досудовому слідстві.
- •8.Обовязкова участь захисника. Обставини, що виключають участь захисника у кримінальному провадженні
- •9.Потерпілий. Його права та обов’язки. Забезпечення прав потерпілого під час досудового розслідування
- •Захисник його обов’язки та права. Особи які можуть бути захисником у кримінальні справі
- •Порядок запрошення і призначення захисника обвинуваченого.
- •Цивільний позивач цивільний відповідач. Їх права та обов’язки у кримінальному провадженні
- •13. Процесуальне положення представника потерпілого, цивільного позивача.
- •14.Слідчий його права та обов’язки. Начальник слідчого відділу.
- •15.Прокурор у кримінальному судочинстві. Його права та обов’язки.
- •17. Суд і слідчий суддя як суб’єкти кримінального процесу . Їх права та обоязки.
- •18. Підозрюваний. Його права та обов’язки
- •19. Процесуальне положення присяжного в процесуальному праві України
- •20. Процесуальний статус свідка, понятого, заявника.
- •21. Предмет та межі доказування в кримінальному процесі.
- •28. Поняття і форми перевірки доказів
- •22. Поняття речових доказів. Порядок вирішення питання про зберігання речових доказів.
- •23.Документи як вид доказу. Їх значення та оцінка.
- •24.Поняття доказів та їх види
- •25.Висновок експерта як вид доказу. Його зміст, значення та оцінка.
- •26. Поняття кримінально-процесуального доказування
- •27. Субєкти доказування
- •29.Поняття і критерії оцінки доказів
- •30. Поняття та форми збирання доказів
- •31. Порядок фіксування кримінального провадження у протоколах
- •32. Порядок оформлення процесуального рішення у кримінальному процесі
- •33. Поняття та види процесуальних документів. Їх значення
- •34.Поняття та види відшкодування шкоди потерпілому у кримінальному провадженні
- •35. Поняття та Форми закінчення досудового розслідування
- •37. Підстави та порядок закриття кримінального провадження під час досудового розслідування
- •38. Обвинувальний акт. Поняття значення та зміст
- •39. Характеристика та види обставин щор виключають провадження у кримінальній справі
- •40. Поняття та порядок здійснення повідомлення про підозру в кримінальному провадженні
- •41. Порядок досудового розслідування в кримінальному провадженні
- •42. Порядок оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування
- •43. Мета й підстави застосування запобіжних заходів і їх види.
- •44. Арешт майна як захід забезпечення кримінального провадження
- •45. Підстави та порядок затримання особи за підозрою у вчиненні злочину
- •46.Затримання особи у кримінальному процесі України
- •47. Процесуальний порядок застосування домашнього арешту
- •48. Підстави та порядок обрання, скасування,і зміни запобіжного заходу-взяття під варту
- •49. Оскарження рішень органів досудового розслідування та прокурора під час досудового розслідування
- •50. Процесуальний порядок застосування особистого зобов’язання. Процесуальні наслідки порушення підозрюваним або обвинуваченим даного запобіжного заходу
- •51. Поняття завдання слідчих дій, процесуальний порядок їх оформлення.
- •52. Поняття та форми досудового розслідування
- •53. Поняття види та значення підслідності
- •54. Поняття та види експертизи, підстави та порядок її призначення. Обовязкове призначення експертизи.
- •55. Поняття та види слідчих дій
- •56. Обшук, його види, підстави та порядок проведення
- •57. Освідування, його мета види та порядок проведення
- •58. Види оглядів. Підстави та процесуальний порядок проведення
- •59. Відтворення обстановки та обставин події: мета підстави та порядок проведення
- •60. Забезпечення безпеки осіб які беруть участь у кримінальному судочинстві
- •61. Характеристика загальних положень досудового розслідування
- •62. Підстави, мета та процесуальний порядок пред’явлення для впізнання осіб та предметів
- •63. Підстави та процесуальний порядок проведення очної ставки.
48. Підстави та порядок обрання, скасування,і зміни запобіжного заходу-взяття під варту
1. Під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
2. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК.
3. Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляд} питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Під час здійснення судового провадження судом присяжних питання, передбачене цією частиною, вирішує головуючий.
1. Запобіжні заходи як заходи процесуального примусу застосовуються до обвинуваченого (підозрюваного) з метою запобігти можливості приховатися від слідства і суду, перешкоджання встановленню істини у кримінальному провадженні та здійсненню правосуддя, а також продовжити злочинну діяльність і полягають у обмеженні свободи пересування.
2. Розглядаючи таке клопотання, суд повинен керуватися положеннями гл. 18 КПК і, зокрема, статтями 177,178,194.
3. Надзвичайно важливою нормою, яка є новелою для КПК, є положення, закріплені у ч. З коментованої статті, згідно з якими на суд покладається обов'язок незалежно від наявності клопотань сторони обвинувачення або захисту розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з того моменту, як до суду надійшов обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, або з того дня, коли до обвинуваченого судом був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. За КПК України 1960 р. після надходження до суду кримінальної справи строк тримання обвинуваченого (підсудного) продовжувався автоматично, за винятком тих випадків, коли суд прийняв рішення про зміну запобіжного заходу. Унаслідок цього його тривалість у складних, значних за обсягом кримінальних справах інколи перевищувала строк тримання під вартою осіб під час досудового розслідування. На цей час законодавець, ураховуючи один із найважливіших принципів судочинства - забезпечення права на свободу та особисту недоторканність , а також положення ст. 5 КЗШІ, поставив перед судом завдання; через певні проміжки часу, визначені законом, контролювати обґрунтованість застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та з'ясовувати доцільність збереження такого запобіжного заходу.