- •1.Поняття і завдання кримінального процесу
- •2.Поняття та значення кримінального процесу України
- •3.Джерела кримінального процесуального права
- •4.Загальні засади кримінального процесу в Україні
- •5.Принцип забезпечення підозрюваному, підсудному та обвинуваченому права на захист
- •6. Поняття і класифікація суб’єктів кримінального процесу
- •Обвинувачуваний . Його права і обов’язки. Забезпечення прав обвинувачуваного на досудовому слідстві.
- •8.Обовязкова участь захисника. Обставини, що виключають участь захисника у кримінальному провадженні
- •9.Потерпілий. Його права та обов’язки. Забезпечення прав потерпілого під час досудового розслідування
- •Захисник його обов’язки та права. Особи які можуть бути захисником у кримінальні справі
- •Порядок запрошення і призначення захисника обвинуваченого.
- •Цивільний позивач цивільний відповідач. Їх права та обов’язки у кримінальному провадженні
- •13. Процесуальне положення представника потерпілого, цивільного позивача.
- •14.Слідчий його права та обов’язки. Начальник слідчого відділу.
- •15.Прокурор у кримінальному судочинстві. Його права та обов’язки.
- •17. Суд і слідчий суддя як суб’єкти кримінального процесу . Їх права та обоязки.
- •18. Підозрюваний. Його права та обов’язки
- •19. Процесуальне положення присяжного в процесуальному праві України
- •20. Процесуальний статус свідка, понятого, заявника.
- •21. Предмет та межі доказування в кримінальному процесі.
- •28. Поняття і форми перевірки доказів
- •22. Поняття речових доказів. Порядок вирішення питання про зберігання речових доказів.
- •23.Документи як вид доказу. Їх значення та оцінка.
- •24.Поняття доказів та їх види
- •25.Висновок експерта як вид доказу. Його зміст, значення та оцінка.
- •26. Поняття кримінально-процесуального доказування
- •27. Субєкти доказування
- •29.Поняття і критерії оцінки доказів
- •30. Поняття та форми збирання доказів
- •31. Порядок фіксування кримінального провадження у протоколах
- •32. Порядок оформлення процесуального рішення у кримінальному процесі
- •33. Поняття та види процесуальних документів. Їх значення
- •34.Поняття та види відшкодування шкоди потерпілому у кримінальному провадженні
- •35. Поняття та Форми закінчення досудового розслідування
- •37. Підстави та порядок закриття кримінального провадження під час досудового розслідування
- •38. Обвинувальний акт. Поняття значення та зміст
- •39. Характеристика та види обставин щор виключають провадження у кримінальній справі
- •40. Поняття та порядок здійснення повідомлення про підозру в кримінальному провадженні
- •41. Порядок досудового розслідування в кримінальному провадженні
- •42. Порядок оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування
- •43. Мета й підстави застосування запобіжних заходів і їх види.
- •44. Арешт майна як захід забезпечення кримінального провадження
- •45. Підстави та порядок затримання особи за підозрою у вчиненні злочину
- •46.Затримання особи у кримінальному процесі України
- •47. Процесуальний порядок застосування домашнього арешту
- •48. Підстави та порядок обрання, скасування,і зміни запобіжного заходу-взяття під варту
- •49. Оскарження рішень органів досудового розслідування та прокурора під час досудового розслідування
- •50. Процесуальний порядок застосування особистого зобов’язання. Процесуальні наслідки порушення підозрюваним або обвинуваченим даного запобіжного заходу
- •51. Поняття завдання слідчих дій, процесуальний порядок їх оформлення.
- •52. Поняття та форми досудового розслідування
- •53. Поняття види та значення підслідності
- •54. Поняття та види експертизи, підстави та порядок її призначення. Обовязкове призначення експертизи.
- •55. Поняття та види слідчих дій
- •56. Обшук, його види, підстави та порядок проведення
- •57. Освідування, його мета види та порядок проведення
- •58. Види оглядів. Підстави та процесуальний порядок проведення
- •59. Відтворення обстановки та обставин події: мета підстави та порядок проведення
- •60. Забезпечення безпеки осіб які беруть участь у кримінальному судочинстві
- •61. Характеристика загальних положень досудового розслідування
- •62. Підстави, мета та процесуальний порядок пред’явлення для впізнання осіб та предметів
- •63. Підстави та процесуальний порядок проведення очної ставки.
47. Процесуальний порядок застосування домашнього арешту
Кримінально-процесуальним кодексом України передбачено такі види запобіжних заходів:
· особисте зобов’язання;· особиста порука;· застава;
· домашній арешт;· тримання під вартою.
Також передбачено такий тимчасовий вид запобіжного заходу, як затримання особи.
Розглянемо детальніше домашній арешт. Він полягає в забороні обвинуваченому (підозрюваному) залишати житло цілодобово або у певний період доби. Цей захід може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.
Домашній арешт для обвинуваченого (підозрюваного) може тривати не більше двох місяців, проте за необхідності його можна продовжити за клопотанням прокурора в межах досудового розслідування. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати шість місяців. Одразу після закінчення цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію, і запобіжний захід вважається скасованим.
Цей запобіжний захід полягає в тому, що до особи застосовується низка обмежень, зокрема:
· заборона виходу з житла - повністю або лише у певний період доби;
· зобов’язання особи відповідати на контрольні дзвінки чи інші сигнали контролю;
· зобов’язання особи телефонувати чи особисто з’являтися у визначений час до правоохоронних органів, що здійснюють нагляд за поведінкою обвинуваченого (підозрюваного);
· заборона телефонних переговорів, відправлення кореспонденції та використання інших засобів зв’язку;
· інші заходи, покликані забезпечити належну поведінку.
Згідно зі ст. 181 КПКУ цим займаються співробітники внутрішніх справ, які мають право безперешкодно з’являтися у приміщенні, де перебуває арештований, а також використовувати електронні засоби контролю (ЕЗК).
Використання ЕЗК передбачене ст. 195 КПКУ і полягає у закріпленні на тілі обвинуваченого (підозрюваного) пристрою, який дозволяє відслідковувати та фіксувати його місцезнаходження. Цей пристрій має бути захищений від самостійного знімання та будь-якого втручання в його роботу з метою ухилення від контролю.
Проте слід зауважити, що електронна система спостереження не єдина складова домашнього арешту. Його можна забезпечити і без застосування електронних пристроїв, базуючись переважно на традиційних заходах, а саме на раптових візитах правоохоронців до місця перебування арештованого, перевірках у телефонному режимі.
Домашній арешт як запобіжний захід застосовується за судовим рішенням до підозрюваного чи обвинуваченого, якщо до нього неможливо застосувати інший, м’якіший захід, і передбачає перебування особи в повній або частковій ізоляції від суспільства в житловому приміщенні, у якому вона проживає в якості власника, наймача або на інших законних підставах, із покладенням на неї обмежень та заборон і здійснення нагляду за нею. Однією з головних переваг домашнього арешту є те, що він допомагає розвантажити ізолятори тимчасового тримання. Також завдяки цьому запобіжному заходу людина, яка оступилась, не потрапить одразу ж у кримінальне середовище. Вона зможе переосмислити зроблене і встати на шлях виправлення.