- •1.Поняття і завдання кримінального процесу
- •2.Поняття та значення кримінального процесу України
- •3.Джерела кримінального процесуального права
- •4.Загальні засади кримінального процесу в Україні
- •5.Принцип забезпечення підозрюваному, підсудному та обвинуваченому права на захист
- •6. Поняття і класифікація суб’єктів кримінального процесу
- •Обвинувачуваний . Його права і обов’язки. Забезпечення прав обвинувачуваного на досудовому слідстві.
- •8.Обовязкова участь захисника. Обставини, що виключають участь захисника у кримінальному провадженні
- •9.Потерпілий. Його права та обов’язки. Забезпечення прав потерпілого під час досудового розслідування
- •Захисник його обов’язки та права. Особи які можуть бути захисником у кримінальні справі
- •Порядок запрошення і призначення захисника обвинуваченого.
- •Цивільний позивач цивільний відповідач. Їх права та обов’язки у кримінальному провадженні
- •13. Процесуальне положення представника потерпілого, цивільного позивача.
- •14.Слідчий його права та обов’язки. Начальник слідчого відділу.
- •15.Прокурор у кримінальному судочинстві. Його права та обов’язки.
- •17. Суд і слідчий суддя як суб’єкти кримінального процесу . Їх права та обоязки.
- •18. Підозрюваний. Його права та обов’язки
- •19. Процесуальне положення присяжного в процесуальному праві України
- •20. Процесуальний статус свідка, понятого, заявника.
- •21. Предмет та межі доказування в кримінальному процесі.
- •28. Поняття і форми перевірки доказів
- •22. Поняття речових доказів. Порядок вирішення питання про зберігання речових доказів.
- •23.Документи як вид доказу. Їх значення та оцінка.
- •24.Поняття доказів та їх види
- •25.Висновок експерта як вид доказу. Його зміст, значення та оцінка.
- •26. Поняття кримінально-процесуального доказування
- •27. Субєкти доказування
- •29.Поняття і критерії оцінки доказів
- •30. Поняття та форми збирання доказів
- •31. Порядок фіксування кримінального провадження у протоколах
- •32. Порядок оформлення процесуального рішення у кримінальному процесі
- •33. Поняття та види процесуальних документів. Їх значення
- •34.Поняття та види відшкодування шкоди потерпілому у кримінальному провадженні
- •35. Поняття та Форми закінчення досудового розслідування
- •37. Підстави та порядок закриття кримінального провадження під час досудового розслідування
- •38. Обвинувальний акт. Поняття значення та зміст
- •39. Характеристика та види обставин щор виключають провадження у кримінальній справі
- •40. Поняття та порядок здійснення повідомлення про підозру в кримінальному провадженні
- •41. Порядок досудового розслідування в кримінальному провадженні
- •42. Порядок оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування
- •43. Мета й підстави застосування запобіжних заходів і їх види.
- •44. Арешт майна як захід забезпечення кримінального провадження
- •45. Підстави та порядок затримання особи за підозрою у вчиненні злочину
- •46.Затримання особи у кримінальному процесі України
- •47. Процесуальний порядок застосування домашнього арешту
- •48. Підстави та порядок обрання, скасування,і зміни запобіжного заходу-взяття під варту
- •49. Оскарження рішень органів досудового розслідування та прокурора під час досудового розслідування
- •50. Процесуальний порядок застосування особистого зобов’язання. Процесуальні наслідки порушення підозрюваним або обвинуваченим даного запобіжного заходу
- •51. Поняття завдання слідчих дій, процесуальний порядок їх оформлення.
- •52. Поняття та форми досудового розслідування
- •53. Поняття види та значення підслідності
- •54. Поняття та види експертизи, підстави та порядок її призначення. Обовязкове призначення експертизи.
- •55. Поняття та види слідчих дій
- •56. Обшук, його види, підстави та порядок проведення
- •57. Освідування, його мета види та порядок проведення
- •58. Види оглядів. Підстави та процесуальний порядок проведення
- •59. Відтворення обстановки та обставин події: мета підстави та порядок проведення
- •60. Забезпечення безпеки осіб які беруть участь у кримінальному судочинстві
- •61. Характеристика загальних положень досудового розслідування
- •62. Підстави, мета та процесуальний порядок пред’явлення для впізнання осіб та предметів
- •63. Підстави та процесуальний порядок проведення очної ставки.
23.Документи як вид доказу. Їх значення та оцінка.
1. Документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об’єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
2. До документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, можуть належати:
1) матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі електронні);
2) матеріали, отримані внаслідок здійснення під час кримінального провадження заходів, передбачених чинними міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України;
3) складені в порядку, передбаченому цим Кодексом, протоколи процесуальних дій та додатки до них, а також носії інформації, на яких за допомогою технічних засобів зафіксовано процесуальні дії;
4) висновки ревізій та акти перевірок.
Матеріали, в яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп осіб, зібрані оперативними підрозділами з дотриманням вимог Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність", за умови відповідності вимогам цієї статті, є документами та можуть використовуватися в кримінальному провадженні як докази.
3. Сторона кримінального провадження, потерпілий зобов’язані надати суду оригінал документа. Оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа - його відображення, якому надається таке ж значення, як документу.
4. Дублікат документа (документ, виготовлений таким же способом, як і його оригінал) може бути визнаний судом як оригінал документа.
5. Для підтвердження змісту документа можуть бути визнані допустимими й інші відомості, якщо:
1) оригінал документа втрачений або знищений, крім випадків, якщо він втрачений або знищений з вини потерпілого або сторони, яка його надає;
2) оригінал документа не може бути отриманий за допомогою доступних правових процедур;
3) оригінал документа знаходиться у володінні однієї зі сторін кримінального провадження, а вона не надає його на запит іншої сторони.
6. Сторона кримінального провадження, потерпілий мають право надати витяги, компіляції, узагальнення документів, які незручно повністю досліджувати в суді, а на вимогу суду - зобов’язані надати документи у повному обсязі.
7. Сторона зобов’язана надати іншій стороні можливість оглянути або скопіювати оригінали документів, зміст яких доводився у передбаченому цією статтею порядку
24.Поняття доказів та їх види
Доказ — це логічна операція обґрунтування істинності якого- небудь судження за допомогою інших істинних і пов'язаних з ним суджень. Доказ складається з трьох елементів: 1) тези ( судження, істинність якого обґрунтовують у процесі аргументації); 2) аргументів (доводів або підстав доказу — це вихідні теоретичні чи фактичні положення, за допомогою яких обґрунтовують тезу); 3) демонстрації (це логічний зв'язок між аргументом і тезою). Доказами в кримінальній справі є всякі фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган дізнання, слідчий і суд встановлюють наявність або відсутність суспільно- небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 65 КПК України). Ці дані встановлюються : • показаннями свідка; •показаннями обвинуваченого; • показаннями потерпілого; • показаннями підозрюваного; • висновком експерта; •речовими доказами; • протоколами слідчих і судових дій; • протоколами з відповідними додатками, складеними уповноваженими органами за результатами оперативно-розшу- кових заходів; • іншими документами (ч. 2 ст. 65 КПК України). Із наведеної норми закону видно, що важливим елементом доказів є фактичні дані, тобто інформація про обставини вчиненого злочину, який мав місце до провадження у кримінальній справі. Нажаль, закон не розкриває поняття "фактичні дані", а в теорії кримінального процесу з цього питання немає єдиної точки зору. Одні автори вважають, що це тільки дані про факти минулого, інші відносять до них тільки факти, треті — як дані про факти, так і встановлені факти. Факти — це об'єктивна реальність, яка існує незалежно від людини. Для того, щоб пізнати факт, необхідно сприйняти його безпосередньо або отримати про нього інформацію. Але, як ми вже зазначали, злочин — це подія минулого, яка в момент доказування вже не існує. Якщо ж слідчий або суддя самі сприймали подію, що розслідується або розглядається в суді, то вони стають свідками і їх участь у процесі як суб'єктів доказування виключається. Вони можуть безпосередньо сприймати лише ту інформацію про злочин, яка зберіглася у свідомості інших людей або на матеріальних об'єктах.