
- •1. Поняття та предмет кримінології.
- •2.Функції та система кримінології.
- •3.Сучасні завдання кримінології.
- •4. Сстема кримінології
- •5. Співвідношення кримінології та кримінального права
- •6. Місце кримінології у системі інших юридичних наук.
- •7. Поняття злочинності.
- •8. Вихідні положення та методи дослідження злочинності.
- •9. Системний підхід до вивчення злочинності
- •10. Вибіркові кримінологічні дослідження
- •11. Коефіцієнт злочинності та його основні показники.
- •13. Динаміка злочинності.
- •14. «Ціна» злочинності.
- •15. Поняття та види латентної злочинності.
- •16. Методи вивчення латентної злочинності.
- •17. Характер злочинності в Україні.
- •18. Види детермінації злочинності.
- •19. Поняття причин та умов окремого злочину.
- •20. Види умов злочинності
- •21.Класифікація причин та умов злочинності за рівнем та природою.
- •22. Економічні теорії злочинності.
- •23. Соціокультурні детермінанти злочинності.
- •24. Ідеологічно-політичні фактори впливу на динаміку злочинності
- •25. Особливості криміногенної детермінації в сучасній Україні
- •26. Поняття і види кримінологічного прогнозування.
- •27. Співвідношення соціального і біологічного в особі злочинця.
- •28. Структура кримінологічної характеристики особи злочинця.
- •29. Класифікація (типологія) злочинців.
- •30. Методи кримінологічного вивчення особи злочинця.
- •31. Поняття та класифікація причин та умов конкретного злочину.
- •32. Елементи механізму конкретного злочину.
- •33. Злочинна мотивація.
- •34. Ситуація та її роль у механізмі конкретного злочину.
- •35. Класифікація криміногенних ситуацій.
- •36. Віктимологійний аспект механізму конкретного злочину.
- •37. Поняття та система попередження злочинності.
- •38. Класифікація заходів попередження злочинності.
- •39. Поняття та види суб’єктів попередження злочинності.
- •40. Система суб’єктів спеціальної профілактики злочинів.
- •41. Специфіка загальних, спеціальних та індивідуальних заходів попередження злочинності
- •42. Особливості профілактичної діяльності овс України.
- •43. Особливості профілактичної діяльності органів прокуратури та суду.
- •44. Поняття та види кримінологічного прогнозування.
- •45. Методи кримінологічного прогнозування.
- •46. Індивідуальне кримінологічне прогнозування.
- •47. Кримінологічне планування: поняття,завдання та види
- •48. Рівень, структура, динаміка злочинності неповнолітніх.
- •49.Кримінологічна характеристика особи неповнолітніх злочинців.
- •50. Причини та умови злочинності неповнолітніх
- •51. Система попередження злочинності неповнолітніх.
- •52. Поняття і загальна характеристика насильницьких злочинів.
- •53. Причини і умови насильницьких злочинів.
- •54. Система попередження насильницьких злочинів.
- •55. Мотивація вбивств
- •56.Боротьба з економічною злочинністю
- •57. Поняття, структура та причини економічної злочинності.
- •58. Основні напрямки боротьби з корупцією
- •59. Поняття і загальна характеристика організованої злочинності.
- •60. Кримінологічна характеристика особи учасника організованих злочинних груп та організацій
- •61. Причини і умови організованої злочинності.
- •62. Попередження організованої злочинності.
- •63. Кримінологічна характеристика професіональної злочинності.
- •64. Поняття і кримінологічна характеристика рецидивної злочинності.
- •65. Кримінологічна характеристика особи рецидивіста.
- •66. Попередження рецидивної злочинності.
- •67. Кримінологічне поняття необережної злочинності.
- •70. Особливості попередження транспортних злочинів.
- •68. Особливості причин і умов необережної злочинності.
- •69. Попередження необережної злочинності.
- •71. Пияцтво та злочинність.
- •72. Кримінологічні аспекти наркоманії та токсикоманії.
- •73. Співвідношення понять особи злочинця та суб’єкту злочину
- •74. Кримінологічні завдання законодавчого процесу
- •75. Кримінологічні завдання кримінального покарання
- •76. Кримінологічні аспекти покарання неповнолітніх
- •77. Особливості жіночої злочинності.
- •78. Причини і умови жіночої злочинності.
- •79. Попередження жіночої злочинності.
- •80. Загальна характеристика зарубіжної кримінології
- •81. Кримінологічна характеристика корисливої злочинності.
- •82. Причини та умови корисливої злочинності.
- •83.Вивчення та усунення причин злочинності слідчим та судом
- •84.Вікові особливості та їх врахування у профілактиці злочинності неповнолітніх
- •85. Роль громадськості у попередженні злочинності
- •86.Проблеми боротьби з секс-бізнесом
- •87. Проституція та її взаємозв’язок з іншими правопорушеннями та злочинами
- •89. Причини і умови злочинності.
- •88.Кримінологічна характеристика особи насильницьких злочинів
- •90. Латентна злочинність.
- •91. Кримінологічне вивчення особи злочинця.
- •92. Поняття особи злочинця .
- •93. Соціальне та біологічне в особі злочинця.
- •94. Типологія особи злочинця.
- •95. Практичне значення кримінологічного аналізу особи злочинця.
- •96. Детермінація окремого злочину
- •97. Обставини формування особи злочинця.
- •98. Зовнішні обставини вчинення злочину (ситуація).
- •99. Мотивація злочину.
- •100. Кримінологічне прогнозування і планування боротьби зі злочинністю
- •101. Значення кримінологічного прогнозування.
- •1 02. Кримінологічна характеристика рецидивної злочинності.
- •103. Кримінологічна характеристика злочинця-рецидивіста.
- •104. Причини і умови рецидивної злочинності.
- •105. Профілактика рецидивної злочинності.
- •106. Кримінологічна характеристика економічної злочинності.
- •107. Причини та умови, що детермінують економічну злочинність.
- •108. Попередження економічної злочинності.
- •109. Причини та умови скоєння злочинів неповнолітніми.
- •110. Попередження злочинності неповнолітніх.
- •111. Кримінологічна характеристика корисливої злочинності.
- •112. Причини і умови корисливої злочинності.
- •113. Кримінологічна характеристика професійної злочинності.
- •114. Причини та умови, що детермінують професійну злочинність.
- •115. Кримінологічна характеристика наркоманії: медичні ц соціальні аспекти.
- •116. Шляхи попередження наркоманії.
- •117. Кримінологічна характеристика насильницьких злочинів.
- •118. Причини і умови вчинення насильницьких злочинів.
- •119. Попередження насильницьких некорисливих злочинів.
- •120. Соціально-демографічна і правова характеристика злочинців.
- •121. Обставини, що впливають на формування негативної спрямованості особи.
71. Пияцтво та злочинність.
Найбільш поширеним негативним явищем є пияцтво. Багатовікова практика свідчить, що в суспільстві діє ланцюгова реакція: від соціальної безправності, матеріальної невпевненості до пияцтва й алкоголізму в майбутньому як спроби уникнути суворої дійсності. Кінцевим результатом такої реакції нерідко стає вчинення правопорушень (злочинів) з метою отримання грошей для придбання спиртних напоїв або як наслідок фізіологічної агресії.
Пияцтво - це систематичне, надмірне споживання спиртних напоїв, яке знижує рівень соціальної активності особистості, що негативно позначається на здоров'ї людини, котра споживає алкоголь.
Пияцтво передує алкоголізмові. У середньому кожний шостий п'яниця з дорослих осіб стає алкоголіком.
Алкоголізм - тяжке захворювання, спричинюване систематичним і тривалим зловживанням спиртними напоями, що характеризується фізичною потребою, потягом до алкоголю, залежністю від нього.
Між пияцтвом і злочинністю існує тісний зв'язок, про що свідчать дані кримінально-правової статистики. Так, протягом 2004 р. у стані алкогольного сп'яніння було вчинено 38 875 (11,5 % від зазначеної кількості розслідуваних злочинів) злочинів загальнокримінальної спрямованості, серед яких тяжких й особливо тяжких було вчинено 21 348 (13,5 %). Кримінологічний уплив алкоголю спостерігається при аналізі всіх видів злочинів. До найбільш поширених злочинів, які вчиняються в стані алкогольного сп'яніння, належать: умисне вбивство (та замах) - 1739 (45,5 %); умисне тяжке тілесне ушкодження - 2184 (42,5 %); зґвалтування - 466 (51,0 %); розбій - 1571 (28,7 %); хуліганство - 4779 (41,7 %); незаконне заволодіння транспортними засобами - 1166 (22,1 %); ДТП зі смертельними наслідками - 234 (14,1 %) 125.
Безумовно, поведінка людини, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння, зумовлюється не тільки впливом алкоголю, а й низкою інших факторів, пов'язаних з вихованням і звичною поведінкою. Найчастіше алкоголь не вносить нічого нового до мотивів злочинної поведінки, а проявляє бажання, які виникли раніше. Практично, в основі всіх видів п'яної мотивації прямо чи побічно є прагнення до спілкування. Алкоголізм єднає цих осіб у групи, де негідні інтереси, аморальні дії, сварки та бійки становлять основу стосунків. Це призводить до деградації особи, асоціальної поведінки, недостатнього самоконтролю, низького рівня саморегуляції. У результаті деморалізації особи відбувається становлення "дозвільної" діяльності, втрачаються позитивні інтереси та потреби. У стані сп'яніння посилюється жорстокість насильницьких злочинів, безглуздість і злість. Пияцтво є самопідбурювання до злочину. При алкоголізмі настають серйозні особисті зміни в характері, вольовій і емоційній сферах.
72. Кримінологічні аспекти наркоманії та токсикоманії.
Наркоманія - це захворювання, що виникає в результаті немедичного вживання наркотичних засобів.
Токсикоманія - це хворобливий потяг до речовин (синтетичного, біологічного, рослинного походження) чи лікарських засобів, які не входять у список наркотиків, через вдихання, просочування або іншим способом із метою досягнення одурманювального ефекту (ацетон, бензин, лаки, фарби).
Наркотизм - це негативне соціальне явище, сутність якого полягає в залученні до немедичного вживання наркотиків окремих груп населення.
Наркотизація населення призводить до:
- масового враження фізичного, психічного, морального стану нації; деградації значного числа людей, які повинні були б стати опорою економіки, суспільного життя, обороноздатності країни; - негативного впливу на репродуктивну здатність населення та здоров'я наступних поколінь; - ініціації і створення підґрунтя до масового вчинення злочинів; - розширення середовища підвищеного соціального та кримінального ризику; - значного поповнення контингенту осіб з підвищеною віктимністю; - підриву боєздатності збройних сил; - обтяження держави й суспільства необхідністю виділяти значні кошти на профілактику, правовий уплив, лікування, реадаптацію осіб, схильних до вживання наркотиків.
Відповідно до даних досліджень та експертних оцінок, кількість осіб, які регулярно вживають наркотики, в Україні досягає 2 000 000 чоловік, а осіб, які пробували наркотики, -4 000 000 осіб. Водночас кількість наркоманів, відомих органам охорони здоров'я, у 2004 р. становила лише 83 741 осіб, серед яких 948 - неповнолітні, а на профілактичному облікові споживачів наркотиків в органах міліції було зареєстровано 12 485 осіб, серед яких 4850 - неповнолітні
За соціальним станом особи, що перебувають на обліку, розподіляються таким чином:
- не працюють і не навчаються - 80,1 %; - службовці - 0,8 %;
- робітники - 7,1 %; - учні шкіл - 1,2 %; - учні ПТУ, технікумів - 1,2 %; - студенти вищих навчальних закладів - 0,5 %;
- інші категорії - 9,1 %. - Питома вага чоловіків становить 82 %. - Питома вага міських жителів - 82,4 %.
Кримінологічний характер наркоманії - це розвиток наркотичного голодування (абстинентного синдрому) "ломка", при якому заради придбання наркотику особа здатна учинити різноманітні злочини (крадіжку, здирство, розбій, шахрайство).
У стані абстиненції часто відбуваються й тяжкі насильницькі злочини. Зловживання наркотичними речовинами, неминуче призводить до соціальної та моральної деградації особистості, фізичної слабкості, часто - до самогубств (суїциду). Поряд із гомосексуалістами й проститутками, наркомани, що застосовують внутрішньовенне введення наркотиків, належать до груп підвищеного ризику зараження ВІЛ.
Взаємозв'язок наркоманії зі злочинністю полягає в тому, що наркоманія спонукає до вчинення тяжких корисливих злочинів, породжує злочинний бізнес - наркобізнес, один з різновидів організованої злочинності (це й незаконне виробництво, перевезення, збут наркотичних речовин, утримання кубел для їхнього споживання). Особи, що зловживають наркотичними засобами, часто самі стають жертвами злочинних зазіхань (наркотична віктимність). Значна криміногенна небезпека полягає в залученні до вжиття наркотиків довколишніх осіб, зокрема й неповнолітніх.