- •1. Поняття та предмет кримінології.
- •2.Функції та система кримінології.
- •3.Сучасні завдання кримінології.
- •4. Сстема кримінології
- •5. Співвідношення кримінології та кримінального права
- •6. Місце кримінології у системі інших юридичних наук.
- •7. Поняття злочинності.
- •8. Вихідні положення та методи дослідження злочинності.
- •9. Системний підхід до вивчення злочинності
- •10. Вибіркові кримінологічні дослідження
- •11. Коефіцієнт злочинності та його основні показники.
- •13. Динаміка злочинності.
- •14. «Ціна» злочинності.
- •15. Поняття та види латентної злочинності.
- •16. Методи вивчення латентної злочинності.
- •17. Характер злочинності в Україні.
- •18. Види детермінації злочинності.
- •19. Поняття причин та умов окремого злочину.
- •20. Види умов злочинності
- •21.Класифікація причин та умов злочинності за рівнем та природою.
- •22. Економічні теорії злочинності.
- •23. Соціокультурні детермінанти злочинності.
- •24. Ідеологічно-політичні фактори впливу на динаміку злочинності
- •25. Особливості криміногенної детермінації в сучасній Україні
- •26. Поняття і види кримінологічного прогнозування.
- •27. Співвідношення соціального і біологічного в особі злочинця.
- •28. Структура кримінологічної характеристики особи злочинця.
- •29. Класифікація (типологія) злочинців.
- •30. Методи кримінологічного вивчення особи злочинця.
- •31. Поняття та класифікація причин та умов конкретного злочину.
- •32. Елементи механізму конкретного злочину.
- •33. Злочинна мотивація.
- •34. Ситуація та її роль у механізмі конкретного злочину.
- •35. Класифікація криміногенних ситуацій.
- •36. Віктимологійний аспект механізму конкретного злочину.
- •37. Поняття та система попередження злочинності.
- •38. Класифікація заходів попередження злочинності.
- •39. Поняття та види суб’єктів попередження злочинності.
- •40. Система суб’єктів спеціальної профілактики злочинів.
- •41. Специфіка загальних, спеціальних та індивідуальних заходів попередження злочинності
- •42. Особливості профілактичної діяльності овс України.
- •43. Особливості профілактичної діяльності органів прокуратури та суду.
- •44. Поняття та види кримінологічного прогнозування.
- •45. Методи кримінологічного прогнозування.
- •46. Індивідуальне кримінологічне прогнозування.
- •47. Кримінологічне планування: поняття,завдання та види
- •48. Рівень, структура, динаміка злочинності неповнолітніх.
- •49.Кримінологічна характеристика особи неповнолітніх злочинців.
- •50. Причини та умови злочинності неповнолітніх
- •51. Система попередження злочинності неповнолітніх.
- •52. Поняття і загальна характеристика насильницьких злочинів.
- •53. Причини і умови насильницьких злочинів.
- •54. Система попередження насильницьких злочинів.
- •55. Мотивація вбивств
- •56.Боротьба з економічною злочинністю
- •57. Поняття, структура та причини економічної злочинності.
- •58. Основні напрямки боротьби з корупцією
- •59. Поняття і загальна характеристика організованої злочинності.
- •60. Кримінологічна характеристика особи учасника організованих злочинних груп та організацій
- •61. Причини і умови організованої злочинності.
- •62. Попередження організованої злочинності.
- •63. Кримінологічна характеристика професіональної злочинності.
- •64. Поняття і кримінологічна характеристика рецидивної злочинності.
- •65. Кримінологічна характеристика особи рецидивіста.
- •66. Попередження рецидивної злочинності.
- •67. Кримінологічне поняття необережної злочинності.
- •70. Особливості попередження транспортних злочинів.
- •68. Особливості причин і умов необережної злочинності.
- •69. Попередження необережної злочинності.
- •71. Пияцтво та злочинність.
- •72. Кримінологічні аспекти наркоманії та токсикоманії.
- •73. Співвідношення понять особи злочинця та суб’єкту злочину
- •74. Кримінологічні завдання законодавчого процесу
- •75. Кримінологічні завдання кримінального покарання
- •76. Кримінологічні аспекти покарання неповнолітніх
- •77. Особливості жіночої злочинності.
- •78. Причини і умови жіночої злочинності.
- •79. Попередження жіночої злочинності.
- •80. Загальна характеристика зарубіжної кримінології
- •81. Кримінологічна характеристика корисливої злочинності.
- •82. Причини та умови корисливої злочинності.
- •83.Вивчення та усунення причин злочинності слідчим та судом
- •84.Вікові особливості та їх врахування у профілактиці злочинності неповнолітніх
- •85. Роль громадськості у попередженні злочинності
- •86.Проблеми боротьби з секс-бізнесом
- •87. Проституція та її взаємозв’язок з іншими правопорушеннями та злочинами
- •89. Причини і умови злочинності.
- •88.Кримінологічна характеристика особи насильницьких злочинів
- •90. Латентна злочинність.
- •91. Кримінологічне вивчення особи злочинця.
- •92. Поняття особи злочинця .
- •93. Соціальне та біологічне в особі злочинця.
- •94. Типологія особи злочинця.
- •95. Практичне значення кримінологічного аналізу особи злочинця.
- •96. Детермінація окремого злочину
- •97. Обставини формування особи злочинця.
- •98. Зовнішні обставини вчинення злочину (ситуація).
- •99. Мотивація злочину.
- •100. Кримінологічне прогнозування і планування боротьби зі злочинністю
- •101. Значення кримінологічного прогнозування.
- •1 02. Кримінологічна характеристика рецидивної злочинності.
- •103. Кримінологічна характеристика злочинця-рецидивіста.
- •104. Причини і умови рецидивної злочинності.
- •105. Профілактика рецидивної злочинності.
- •106. Кримінологічна характеристика економічної злочинності.
- •107. Причини та умови, що детермінують економічну злочинність.
- •108. Попередження економічної злочинності.
- •109. Причини та умови скоєння злочинів неповнолітніми.
- •110. Попередження злочинності неповнолітніх.
- •111. Кримінологічна характеристика корисливої злочинності.
- •112. Причини і умови корисливої злочинності.
- •113. Кримінологічна характеристика професійної злочинності.
- •114. Причини та умови, що детермінують професійну злочинність.
- •115. Кримінологічна характеристика наркоманії: медичні ц соціальні аспекти.
- •116. Шляхи попередження наркоманії.
- •117. Кримінологічна характеристика насильницьких злочинів.
- •118. Причини і умови вчинення насильницьких злочинів.
- •119. Попередження насильницьких некорисливих злочинів.
- •120. Соціально-демографічна і правова характеристика злочинців.
- •121. Обставини, що впливають на формування негативної спрямованості особи.
65. Кримінологічна характеристика особи рецидивіста.
Особа рецидивіста в порівнянні з особою, що вперше вчинила злочин, характеризується більш розвиненим комплексом соціально негативних властивостей, більш інтенсивною їх взаємодією і відповідно більшим впливом на обрання певної поведінки. Для рецидивістів типові крайній індивідуалізм і егоїзм, примітивізм інтересів і потреб, неповага до правоохоронюваних цінностей, соціальна безвідповідальність.
По мірі продовження і активізації злочинної діяльності все більше зростає стійкість антисуспільних поглядів і звичок. Її ступінь дозволяє говорити про формування і реалізацію протиправної установки, що обумовлює перевагу злочинного варіанта поведінки. Відбувається поповнення соціально негативних знань, злочинного досвіду. Рецидивістам властиві хворобливе уявлення про свою перевагу над оточуючими, грубість, цинізм, озлобленість, жорстокість.
Все це свідчить про те, що виправлення і перевиховання рецидивістів − дуже складна задача, але в принципі можлива. Вона полягає в максимальній нейтралізації негативних особистих властивостей і заміні їх позитивними. І поки така заміна не відбудеться, завжди залишається можливим те, що сукупність криміногенних властивостей при певній ситуації матиме переважний вплив на поведінку рецидивіста.
За деякими статистичними даними, освітній і культурний рівень у рецидивістів вдвічі нижчий, аніж у осіб, що вперше вчинили злочин. Життєві цілі полягають у маргинальному проводженні часу, пияцтві, азартних іграх і тому подібне. Характерним для рецидивістів є стійке небажання працювати. Значно частіше інших встають на шлях рецидиву і швидше вчиняють повторні злочини особи, які систематично порушували режим під час відбування покарань у вигляді позбавлення волі. Із зростанням числа судимостей
збільшується питома вага осіб, що не мають постійного місця проживання. Переважна більшість рецидивістів або не були в шлюбі, або 54 юридично чи фактично припинили сімейні відносини. Рецидивісти вдекілька разів рідше підтримують родинні відносини. Відбувається, так би мовити, процес самоізоляції від позитивних соціальних відносин. Для рецидивістів характерні перехід від протиправних установок “локального” характеру (вчинення окремих видів злочинів) до стійких протиправних установок загального характеру (вчинення будь-яких злочинів).
66. Попередження рецидивної злочинності.
Специфічним причинам і умовам рецидивної злочинності повинні протистояти і специфічні заходи профілактики.
В першу чергу, це покращення роботи правоохоронних органів щодо розкриття злочинів. Максимальна реалізація принципу невідворотності покарання за вчинення злочинів зводить нанівець сподівання на уникнення покарання, що певним чином впливатиме на прийняття особою рішення вчинити злочин.
Застосування покарання обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю після відбуття основного покарання теж позбавляє можливості особу вчинити специфічні для неї злочини.
Підвищення ефективності діяльності ВТУ містить значні резерви в профілактиці повторних злочинів. При відбуванні покарання у ВТУ до засуджених повинен застосовуватися комплекс заходів як загальнопрофілактичного характеру, так і використовуватися індивідуальні підходи щодо виправлення і перевиховання конкретного злочинця.
Особливого значення набувають профілактична діяльність на загальнодержавному рівні. В першу чергу, необхідна державна програма, яка б передбачала низку заходів щодо соціальної адаптації осіб, які відбули покарання за вчинення злочинів.