47. Кримінологічне планування: поняття,завдання та види

Кримінологічне прогнозування - це процес отримання, обробки й аналізу інформації з метою визначення майбутнього стану злочинності чи ймовірності вчинення конкретного злочину.

Важливою проблемою методології прогнозування є виявлення чинників, які детермінують майбутнє. Майбутнє - такий стан явищ, процесів, який випливає з сучасного та має корені в минулому. Об'єктивні умови містять зародки майбутнього у формі нових елементів. Однак визначити їхнє майбутнє можна тільки на підставі законів розвитку певних об'єктів. Закони постають як зв'язки між явищами, що за певних умов діють незмінно, постійно та відповідним чином. Отже, соціальні факти й процеси, особливо нові, а також закони їхнього розвитку є носіями інформації про майбутнє.

Основою прогнозування майбутнього, випереджального відображення є досвід минулого.

У процесі кримінологічного прогнозування виконуються такі завдання:

- з'ясування показників, які характеризують розвиток або зміну злочинності в ретроспективі, виявлення на основі цього небажаних тенденцій і закономірностей, встановлення способів їх зміни в необхідному напрямку;

- з'ясування всіх обставин, що мають істотне значення для розробки перспективних планів;

- розроблення загальної концепції боротьби зі злочинністю, складовою частиною якої є вибір оптимального розвитку правоохоронних органів;

- встановлення можливих змін у рівні, структурі та динаміці злочинності в майбутньому та виявлення обставин, які сприяють таким змінам.

До кримінологічного прогнозування висуваються певні вимоги:

- неупередженості прогнозування - полягає в тому, що прогноз злочинності не повинен залежати від особистих або групових інтересів і видавати бажане за істину;

- обґрунтованості прогнозування - полягає в тому, що останнє повинно ґрунтуватися на аналізі криміногенних факторів у їхній динаміці;

- надійності - полягає в тому, що високий ступінь прогнозу має здійснюватися з високим ступенем достовірності.

Надійність як результат неупередженості й обґрунтованості проявляється у високому ступені його достовірності. Від достовірності (надійності) прогнозу залежить його практична цінність.

Існують три основних види кримінологічного прогнозування:

- прогнозування розвитку науки кримінології;

- прогнозування злочинності;

- індивідуальний прогноз.

Прогнозування розвитку науки кримінології передбачає прогнозування кримінологічних досліджень і визначення перспективи розвитку конкретних напрямків науки кримінології.

Прогнозування злочинності передбачає відповіді на запитання:

- якими із заданою ймовірністю на відповідний термін будуть основні показники злочинності (рівень, структура, характер, динаміка);

- яка ймовірність змін у злочинності загалом та її певних категорій;

- які чинники та з якою інтенсивністю впливатимуть на злочинність;

- які категорії осіб можуть поповнити коло злочинців;

- які засоби найбільш придатні для боротьби зі злочинністю?

Самостійним видом прогнозу є прогнозування індивідуальної злочинної поведінки, під яким розуміють визначення ймовірності вчинення злочину в майбутньому конкретною особою. Індивідуальне прогнозування виходить із психології особи та її попередньої діяльності. Крім того, на індивіда як члена визначеної групи поширюються певною мірою і статистичні закономірності цієї групи.

Прогнозування злочинності ґрунтується на статистичних закономірностях масового соціального явища та може здійснюватися на кількох рівнях:

- злочинності загалом;

- певної категорії злочинності (рецидивної, насильницької, неповнолітніх та ін.);

- конкретних видів злочинів (убивство, вимагання, бандитизм тощо).

- у межах різних соціальних груп (що сформовані за певними ознаками, такими як: сімейний стан, вік, професія, освіта).