41. Специфіка загальних, спеціальних та індивідуальних заходів попередження злочинності

До загальних заходів профілактики злочинів належать:

1) кримінологічне дослідження - проводиться для визначення ролі певних обставин, зумовлених діяльністю підприємств, установ, організацій або способом життя громадян, які порушують установлені законодавством правила, у вивченні причин та умов вчинення конкретного злочину, а також для прогнозування впливу цих обставин на стан злочинності у майбутньому та обґрунтування необхідності і спрямованості профілактичних заходів.

2) кримінологічна експертиза (проектів або чинних законів та інших нормативних актів) - проводиться з мстою визначення їх відповідності соціальним потребам суспільства у галузі правопорядку, виявлення можливих наслідків криміногенного або антикриміногенного характеру у результаті їх прийняття та застосування.;

3) профілактична перевірка, профілактичний припис, подання, постанова. Профілактична перевірка проводиться у разі отримання достатніх відомостей про наявність причин і умов, що можуть сприяти вчиненню злочинів, на підставі відповідних рішень працівниками правоохоронних органів.

4) повідомлення про невиконання профілактичного припису - невиконання тягне за собою адміністративну або дисциплінарну відповідальність;

5) роз'яснення положень законодавства України з питань профілактики злочинів - здійснюється суб'єктами профілактики злочинів, у межах своєї компетенції, і полягає у роз'ясненні серед населення, окремих його категорій, посадових осіб підприємств, організацій, установ положень законодавства України, у тому числі з питань профілактики злочинів, віктимологічної профілактики, зокрема щодо необхідності виявлення й усунення причин і умов, які сприяють вчиненню злочинів, відповідальності за протиправні діяння;

6) інформування населення про стан правопорядку, засоби та методи захисту громадян і власності від правопорушень. Інформування населення про стан правопорядку, засоби та методи захисту громадян і власності від правопорушень проводиться через засоби масової інформації суб'єктами профілактики злочинів;

7) профілактична допомога - полягає у: створенні пунктів допомоги знедоленим, центрів реабілітації та ресоціалізації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, роз'ясненні небезпеки віктимологічної поведінки та адекватних дій в умовах, що сприяють учиненню злочинів, ініціативне надання послуг із захисту та охорони майна всіх форм власності на основі укладення письмових договорів, надання юридичної допомоги населенню та громадським об'єднанням тощо.

Спеціальні заходи профілактики злочинності різноманітні та класифікуються за різними критеріями:

1) за змістом (економічні, політичні, культурно-виховні тощо);

2) за масштабом дії (загальнодержавні, регіональні, місцеві тощо);

3) залежно від моменту здійснення (рання і безпосередня профілактика первинних та профілактика рецидивних злочинів);

4) за ступенем радикальності (що запобігають можливості виникнення криміногенних явищ і ситуацій; що нейтралізують (блокують, мінімізують) такі явища і ситуації; що їх повністю усувають);

5) за правовою характеристикою (що базуються на нормах права, але ними не регламентовані (наприклад, правова освіта та виховання); що детально урегульовані юридичними нормами (наприклад, адміністративний нагляд міліції за особами, звільненими з місць позбавлення волі).

6) за механізмом дії (заходи-сигнали (винесені слідчим постанови щодо усунення причин і умов, що сприяли вчиненню злочину); заходи прямої дії (наприклад, удосконалення на підприємстві бухгалтерської звітності з метою недопущення економічних злочинів).

Щодо індивідуальної профілактики, то це - система цілеспрямованого, організованого, з урахуванням педагогічних вимог виховного впливу на свідомість, почуття, волю особи, що профілактується, з метою усунення, нейтралізації, блокування у неї негативних і, одночасно, формування позитивних якостей, стереотипів і звичок законослухняної поведінки.

Виділяють чотири види індивідуальної профілактики злочинності:

- рання профілактика стосується об'єктів, які перебувають на початковому етапі криміналізації особи.

- безпосередня профілактика стосується осіб, поведінка яких свідчить про розвиток у них негативних інтересів, звичок, стереотипів; безпосередньо беруть участь у вчиненні адміністративних правопорушень.

- профілактика на етапі злочинної поведінки (пенітенціарний вид) охоплює осіб, що вчинили злочини і стосовно них суд прийняв рішення про застосування різних заходів кримінально-правового впливу.;

- профілактика рецидиву, цей вид називають ще постпенітенціартім, стосується осіб, що відбули кримінальне покарання у виді позбавлення волі, але підлягають нагляду з метою запобігання рецидиву.