32. Елементи механізму конкретного злочину.

Найважливішим елементом дослідження злочинного поведінки є «механізм» такої поведінки, що свідчить про певний процес здійснення злочинних дій:

- виникнення злочинного наміру скоєння діяння;

- ухвалення рішення зробити дії злочинного характеру;

- розробка плану злочинних дій;

- реалізація плану.

Отже, механізм злочину — це стадії взаємодії чоловіки й довкілля, створює злочинну поведінку і здійснює його. У процесі взаємодії особистості людини задіяні психічні елементи і стан особистості, що можуть і в правомірні вчинків, але у злочинному поведінці вся сукупність цих елементів або частина з них містить у собі антигромадський характер.

Механізм злочинного поведінки, злочину включає у собі три основних елемента.

1. Мотивація злочину. Мотив злочину – це "внутрішнє спонукання до здійснення вчинку. Мотив злочину практично завжди як найбільш ймовірна і безпосередня причина злочину. Розгляд категорії мотив, відповість питанням, спонукало людини зробити злочин.

У літературі наводиться масу різноманітних класифікацій видів мотивів, розглянемо жодну:

— політичні;

— корисливі;

—насильницько-егоїстичні;

—анархічно-індивідуалістичні;

—легковажно-безвідповідальні;

—боязливі.

Визначаючи мотив планованого злочину людина, здійснює, робить перший крок здійсненнюуголовно-наказуемого діяння. Проте мотив перестав бути злочинним, вона набуватиме характер злочинного лише, коли у складі злочину елемент суб'єктивної боку. Стадії формування мотиву визначаються тим, що як сформується мотив скоєння злочину обличчя відчуває такі психологічні стану як потреби, потягу, емоції, інтереси, ціннісні орієнтації.

І основну роль грають різні потреби суб'єкта. Потреби є відбитком залежність від навколишнього зовнішнього світу, і за всьому цьому всяка потребу людини є джерелом негативного злочинного поведінки людини.

. Цінності – це те сукупність різноманітних потреб, предметів, якостей особистісного характеру з яких відбувається задоволення важливіших потреб, інтересів, і навіть ідеї на ролі цілі й ідеального поведінки.

Життєва ситуація це певне поєднання об'єктивних обставин життєдіяльності людини, які впливають на поведінку людини .Кримінологія під життєвою ситуацією розуміє подію чи стан, яка викликала рішучість зробити злочинну дію. Життєва ситуація найчастіше виникає перед скоєнням злочину а часом може супроводжувати злочин. Й у кожному разі скоєння злочину життєва ситуація наповнена об'єктивним змістом і має суб'єктивне значення яке виявляється у значимості для суб'єкта скоїти злочин. Зміст і значення ситуації у різних випадках можуть розходиться між собою. Життєві ситуації різні за своїм характером і так само різні елементи таких ситуацій, що потенційно можуть виражатися у різних тривалих станах: соціальнихобстановках, поганих взаєминах , конфліктах на роботі, чи короткочасних подіях, вчинкаї інших людей, становищі, яке склалося у суспільстві.

Територіальне поширення ситуацій дуже різноманіте, так під час проведення злочинів проти світу чи людства вона поширюється всю територію світу, а злочин, спрямований проти конкретної особи чи майна може обмежитися квартирою чи складом. Ситуації за часом перебігу, як і з територіальному поширенню дуже різні є види від кількох секунд до кількох

2. Планування злочинних дій. Коли всі внутрішні елементи особистості людини: емоції, інтереси, потреби, ціннісні позиції людини визначені і сформувався мотив злочину, настає стадія реалізації сформованого мотиву. Планування злочину як і звичайна діяльність людей й підпорядковується звичайним закономірностям підготовки й проведення операцій. Особа яка готується до скоєння злочину дізнається обстановку коли йому доведеться здійснювати свій задум. Необхідно також і чітко визначити всі дії, як поточні і проміжні і кінцеві. Також необхідно визначити кошти й способи досягнення поставленої мети, час і важливе місце дії, витрати, шлях реалізації досягнутих результатів. Людина, що планує зробити злочин має усвідомити можливості, передбачити очікувані труднощі й наслідки своїх дій, інакше кажучи образно створити модель поведінки при свого наміру.

3. Реалізація злочинних дій. У цьому елементі механізму злочинного поведінки людина здійснює практичні дії злочинного характеру. Треба сказати, що з будь-яких обставин й у різноманітних ситуаціях є можливість припинити злочин на стадії його від вчинення