1. Поняття та предмет кримінології.

Назва науки походить від латинського слова «сгітеп» -злочин, і грецького «Іодоз» - вчення, тобто вчення про злочинність, злочинну поведінку. Кримінологія - це загальнотеоретична наука про злочинність, причини та умови, що її породжують, про особу тих, хто вчиняє злочини, а також про методи і заходи боротьби з нею.

Предмет науки - це те, що вона досліджує. Предметом кримінології є злочинність, детермінанти, що її обумовлюють, особа злочинця і заходи попередження злочинності. Отже, предмет даної науки складається з чотирьох основних елементів:

1) злочинність;

2) причини та умови злочинності;

3) особа злочинця;

4) попередження злочинності.

В останні роки з'явилися й інші точки зору, які базуються на філософському визначенні поняття науки. Філософи її визначають як систему понять про явища і закони зовнішнього світу чи духовної діяльності людей, що дає можливість передбачення і перетворення дійсності в інтересах суспільства.

Стосовно кримінології автори вважають, що її предметом є закономірності появи, існування і розвитку злочинності як об'єктивного антисоціального явища.

2.Функції та система кримінології.

а)описова. Кримінологія виявляє і фіксує певні факти соціальної дійсності, пов'язані зі злочинністю, відображає їх властивості і ознаки, дає їх науковий опис;

б) пояснювальна. Розкриваючи на основі емпіричних даних і теоре- тичних положень суть досліджуваних об'єктів, кримінологія дає їм нау- кове пояснення;

и) прогностична. Вивчаючи ІЯК< мірності |юзвитку кримінологічно

значимих процесів та явищ, крим логія прогнозує їх майбутній стан;

г) практично-первтворювОЛЬНа, Кримінологічні пояснення і прогно­зування так чи Інакше підпорядковані інтересам наукового управління соціальними процесами, ПОВ'ЯЗ&НИМИ з протидією злочинності. Тому бо­ротьба зі злочинністю ніби фокусує всі інші проблеми кримінології. У цьому ПОЛЯГВі пр;імпчпо-перетворювальна функція науки, оскільки кри-

МІНОЛ і знання лише тоді мають цінність, коли вони слугують для

с уїм кип профілактики злочинів керівництвом до дій.

3.Сучасні завдання кримінології.

Найголовніше практичне завдання кримінології — виявляти шляхи стабілізації злочинності, зменшувати її розміри й небезпеку. Окремі найнебезпечніші й особливо поширені злочини потребують найпильнішої уваги. На сучасному етапі розвитку нашої держави з'являються нові види злочинів — організована злочинність, що охоплює такі транснаціональні види злочинної діяльності, як незаконне вивезення сировини, наркобізнес, торгівля зброєю й людьми, злочинна корупція, екологічні злочини.

На подальший розвиток очікують такі нові напрями кримінології, як родинна (яку активно розроблюють на Заході в аспекті злочинів серед членів родини), екологічна, а також традиційні напрями кримінологічної характеристики злочинності молоді й неповнолітніх, насильницької злочинності. Останніми роками кримінологи багато уваги приділяють проблемі серійних сексуально-насильницьких злочинів.

До основних завдань кримінології належать такі:

- отримання достовірних даних про елементи, що є предметом кримінології;

- систематичне виявлення й аналіз явищ, процесів, факторів, ситуацій, обставин, що детермінують злочинність;

- виявлення і вивчення суперечностей і конфліктів, що призводять до виникнення та реалізації злочинних намірів, а також формування особи злочинця;

- розробка наукових рекомендацій щодо усунення або нейтралізації явищ, що спричинюють антисуспільну злочинну поведінку;

- наукова розробка заходів, пов’язаних з виявленням осіб, від яких можна очікувати вчинення злочинів, вивчення цих осіб і вжиття дієвих профілактичних заходів впливу на них.

З перелічених завдань кримінології випливають основні функції кримінології.

1. Описова. Кримінологія виявляє й фіксує факти соціальної дійсності, що пов’язані із злочинністю, відображує їх властивості й відносини, здійснює їх науковий опис.

2. Пояснювальна. Розкриваючи на основі отриманих емпіричних даних і теоретичних положень сутність досліджуваних об’єктів, зокрема виявляючи закономірності злочинності, дії її причин, формування особи злочинця, кримінологія пояснює їх з наукових позицій.

3. Прогностична. Вивчаючи тенденції, перспективи зміни кримінологічно значущих процесів та явищ і аналізуючи їх, кримінологія прогнозує їх майбутній стан і розвиток.

4. Регулятивна. Кримінологічний опис, пояснення і прогнозування підпорядковуються інтересам науково обґрунтованого керування соціальними процесами, пов’язаними з попередженням злочинності.

Отже, доходимо висновку: кримінологія вивчає злочинність і злочин, намагається пояснити причини їх виникнення, розроблює методику прогнозування злочинності та індивідуальної поведінки. Регулятивна функція кримінології полягає в розробленні наукових засад попереджувальної діяльності суб’єктів профілактики.